18 лютого 2021 року справа №805/4710/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року (головуючий суддя І інстанції - Тарасенко І.М.), складену у повному обсязі 14 грудня 2020 року у м. Слов'янськ Донецької області, у справі № 805/4710/18-а-а за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії (а.с. 4-8 т.1).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії: зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вимог законодавства, яке діяло на момент оформлення ним пенсії, тобто станом на 01 лютого 2007 року; зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зробити перерахунок пенсії та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію з 06 лютого 2018 року до моменту здійснення перерахунку (а.с. 49-52 т.1).
04 грудня 2020 року позивач подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якому просив суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 року у справі № 805/4710/18-а шляхом зобов'язання Маріуполсьького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області подати до суду звіт про виконання рішення суду у встановлений судом строк, за наслідками розгляду якого вирішити питання про накладення на керівника цього суб'єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (а.с. 97-106 т.1).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року відмовлено у задоволені вищевказаної заяви (а.с. 1 т. 2).
Не погодившись із вищевказаною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив її скасувати та задовольнити заяву.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що судове рішення не є виконаним, перерахунок пенсії який начебто зроблено відповідачем привів к зменшенню розміру пенсії, а неодноразові звернення до пенсійного органу із заяви про перерахунок пенсії (із наданням нових довідок про заробітну плату) не привели до позитивного для нього результату (а.с. 5-10 т. 2).
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень, про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже встановлення судового контролю відповідно до п.1 частини 6 ст. 246 КАС України, зазначається в резолютивній частині рішення суду, як визначення порядку та строку виконання зазначеного рішення.
Згідно частин 1,2,3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 382 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.
Матеріали справи не містять відомостей щодо перерахунку пенсії позивача та виплати недоотриманої пенсії з 06 лютого 2018 року (як вказано у рішенні суду першої інстанції, яке набрало законної сили).
Враховуючи викладене, колегія суддів при розгляді цієї справи вважає за необхідне керуватися правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, а як наслідок - задовольнити заяву про встановлення судового контролю.
Наведеним підтверджуються доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала місцевого суду прийнята з порушенням норм процесуального права, що є безумовною підставою для її скасування.
Згідно пунктів 1,3,4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Суд вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, тому судове рішення ухвалено з порушенням процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 805/4710/18-а - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року - задовольнити.
Застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 805/4710/18-а шляхом зобов'язання Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року по справі № 805/4710/18-а - у місячний строк з дня отримання копії цієї постанови.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Повне судове рішення складено 18 лютого 2021 року.
Судді Т.Г.Гаврищук
А.А. Блохін
І.В. Сіваченко