ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 лютого 2021 року м. Київ № 640/11294/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМФІШ"
доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2020 №03422615050103 (форма "P"), скасування акта від 11.02.2020 №85/26-15-05-01-03/40232356 в частині,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Таймфіш» (далі - позивач, ТОВ «Таймфіш») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2020 №03422615050103. Також позивач просить скасувати акт перевірки №85/26-15-05-01-03/40232356 від 11.02.2020 р. в частині встановленого порушення пп. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України заниження податку на додану вартість на загальну суму 302 567,00 грн.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що висновки акту перевірки №85/26-15-05-01-03/40232356 від 11.02.2020 р. в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 302 567,00 грн., які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому акт перевірки в цій частині та податкове повідомлення-рішення мають бути скасовані.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2020 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/11294/20 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до наданого суду відзиву від 12.06.2020 відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача. Також відповідач зазначив про те, що акт перевірки не є актом індивідуальної дії, отже його не можна оскаржити та відповідно й скасувати у суді, в цій частині позовних вимог просив провадження закрити.
У своїй відповіді на відзив від 08.07.2020 позивач зазначив про те, що податковий орган, нехтуючи рішеннями судів, які зазначені в акті перевірки, та наданими первинними документами ТОВ "Таймфіш" при перевірці, які підтверджують дійсність операцій з ТОВ "Логістік Юніон", сформулював порушення в акті перевірки за 2020 рік, які є ідентичними з порушеннями, зазначеними в акті перевірки за 2018 рік, які були скасовані судам двох інстанцій. Таким чином позивач вважає, що останній не завищував свої податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України як зазначено в акті перевірки №85/26-15-05-01-03/40232356 від 11.02.2020.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 20.07.2020 від відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначив про те, що висновки, які викладені в Акті перевірки від 11.02.2020 №85/26-15-05-01-03/40232356 в частині оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 03.03.2020 №03422615050103, відповідають чинному законодавству, а позовні вимоги ТОВ "Таймфіш" є необгрунтованими.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Співробітниками Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, на підставі направлень від 20.12.2019 р. №885/26-15-05-01-03, №886/26-15-05-01-03, №730/26-15-05-06-05, №579/26-15-05-03-05, від 23.12.2019 р. №723/26-15-42-07, виданих ГУ ДПС у м. Києві, на підставі ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, наказу ГУ ДПС у м. Києві від 28.11.2019 р. №3717, проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Таймфіш» (код ЄДРПОУ 40232356) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 р. по 30.09.2019 р., валютного законодавства за період з 01.10.2017 р. по 30.09.2019 р. результати якої оформлені актом від 11.02.2020 р. №85/26-15-05-01-03/40232356 (далі-акт перевірки).
Відповідно до акту перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем вимоги п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 302 567,00 грн., в тому числі: за листопад 2017 року у сумі 16 826,00 грн., за грудень 2017 року у сумі 47 903,00 грн., за січень 2018 року на суму 105 372,00 грн., за квітень 2018 року на суму 66 731,00 грн., за червень 2018 року на суму 39 714,00 грн., за липень 2018 року на суму 26 021,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки від 11.02.2020 р. №85/26-15-05-01-03/40232356 Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві податковим повідомленням-рішенням від 03.03.2020р. №03422615050103 позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 302 567,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 75 642,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення податковим органом залишено без змін.
Вважаючи необґрунтованими висновки акту перевірки в частині, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, а також вказане податкове повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Приписами п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).
Відповідно до абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Приписами п. 186.1 ст. 186 ПК України встановлено, місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Згідно пп. 186.2.1 п. 186.2. ст. 186 Податкового кодексу України, місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме: а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг; б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна; в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання; г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до ч 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з пунктом 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.
Відповідно до пункту 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
На думку перевіряючих ТОВ «Таймфіш» не отримувало логістичних послуг від ТОВ «Логістік Юніон», тому позивачу було знято податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціям з даним контрагентом, що призвело до автоматичного заниження податку на додану вартість на загальну суму 302 567,00 грн., в т. ч. за листопад 2017 року в сумі 16 826,00 грн., за грудень 2017 року в сумі 47 903,00 грн., за січень 2018 року в сумі 105 372,00 грн., за квітень 2018 року в сумі 66 731,00 грн., за червень 2018 року в сумі 39 714,00 грн, за липень 2018 року в сумі 26 021,00 грн.
Згідно договорів №ЛЮ-Д від 01 січня 2017 року, №ЛЮ-Д503 від 01.01.2018 року, №ЛЮ-Д-503 від 01.01.2019 року між ТОВ «Таймфіш» та ТОВ «Логістік Юніон» (договори описано в акті перевірки сторінки 17-18) ТОВ «Логістік Юніон» надає логістичні послуги ТОВ «Таймфіш».
За умовами зазначених договорів ТОВ «Логістік Юніон» надає позивачу за плату наступні послуги: надання палет, вивантаження палет, комплексних логістичних послуг відповідно до тарифу згідно додатку до договору. Комплекс логістичних послуг включає в себе вхідний контроль за ваго-габаритними характеристиками, переміщення в зону комплектації замовлень, комплектацію замовлень, ваговий контроль зібраних замовлень, поклейка вантажного ярлика, розміщення товару на палеті, пакетування зібраних замовлень, переміщення в зону зібраних замовлень.
Відповідно до актів виконаних робіт ТОВ «Логістік Юніон» виконано комплекс логістичних послуг (переміщення до зони зібраних заказів, відвантаження продукції постачальника на рампу, вхідний контроль по ваго габаритним характеристикам, приймання продукції по кількості, ваговий контроль зібраних зразків).
В бухгалтерському обліку витрати по придбанню позивачем логістичних послуг було віднесено до витрат на збут на підставі актів виконаних робіт, перелік актів наведено на сторінці 19 акту перевірки.
ТОВ «Логістік Юніон» виписало позивачу та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні на виконання вказаних договорів (стор. 19-20 акту).
Посилаючись на те, що до перевірки не надано документів на передачу товару на рампі складу від позивача до ТОВ «Логістік Юніон», перевіряючими зроблено висновок про те, що позивачем не було передано ТОВ «Логістік Юніон» товарів для виконання комплексу логістичних послуг, отже, позивачем не розміщено в РЦ свої товари, а право власності на товар, поставлений ТОВ «АТБ-маркет», перейшло до останнього на рампі складу.
Перевіряючими, посилаючись на терміни у договорах, укладених позивачем з ТОВ «АТБ-маркет» №76191 від 01.01.2017 р., № 76191 від 01.01.2018 р., №76191 від 01.01.2019 р. та з ТОВ «Логістік Юніон» №ЛЮ-Д -503 від 01 січня 2017 р., №ЛЮ-Д-503 від 01.01.2018 р., №ЛЮ-Д-503 від 01.01.2019 р., а саме на те, що у всіх зазначених договорах під «РЦ» маються на увазі одні й ті ж розподільчі центри (РЦ). Відповідно до вказаних договорів всі послуги (роботи) надані ТОВ «Логістік Юніон» на своїх РЦ (фактично є РЦ ТОВ «АТБ-маркет») виконувались з товаром, право власності на який належить ТОВ «АТБ-маркет».
Досліджуючи вказані висновки відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до договору №ЛЮ-Д-503 від 01 січня 2017 р. про надання логістичних послуг (складська логістика) виконавець ТОВ «Логістік Юніон» зобов'язується надати комплекс логістичних послуг, пов'язаних зі складською обробкою товарів замовника - позивача на умовах даного договору (п. 1.1).
ТОВ «Логістік Юніон» на умовах даного договору надає позивачу за плату логістичні послуги у відповідності до переліку та тарифами наведеними у Додатку №1 даного договору перелік товару, який належить опрацювати, наведено у Додатку №2 даного договору (п. 1.2).
ТОВ «Логістік Юніон» забезпечує складську обробку товарів позивача на РЦ ТОВ «Логістік Юніон», адреси яких зазначено у Додатку №5 (п. 3.1).
Право власності на товар і тару, які передаються, до ТОВ «Логістік Юніон» не переходить (п.3.3).
Поставка товару на РЦ ТОВ «Логістік Юніон» забезпечується вантажним автотранспортним засобом, вимоги щодо такого автотранспорту встановлюється Додатком №3 (п.4.1).
Приймання товару від позивача ТОВ «Логістік Юніон» здійснюється уповноваженими представниками сторін (п.4.2).
Відповідно до договору №ЛЮ-Д-503 від 01 січня 2018 р. про надання логістичних послуг (складська логістика) виконавець ТОВ «Логістік Юніон» зобов'язується надати комплекс логістичних послуг, пов'язаних зі складською обробкою товарів замовника - позивача на умовах даного договору, надання палет, вивантаження палет, комплексних логістичних послуг відповідно до тарифу згідно додатку №1 до цього договору. Комплекс логістичних послуг включає в себе вхідний контроль за ваго-габаритними характеристиками, переміщення в зону комплектації замовлень, комплектацію замовлень, ваговий контроль зібраних замовлень, поклейка вантажного ярлика, розміщення товару на палеті, пакетування зібраних замовлень, переміщення в зону зібраних замовлень. Перелік товару, який підлягає обробці, зазначений у Додатку №2 до цього договору (п. 1.1, п. 1.2).
Виконавець забезпечує надання Замовнику послуг зазначених у п. 1.2 даного договору на РЦ ТОВ «Логістік Юніон», адреси яких вказано у додатку №5 (п. 3.1).
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару під час надання послуг переходить до ТОВ «Логістік Юніон» з моменту підписання Акту прийому-передачі товару згідно із затвердженого у Додатку №8 цього договору (п. 3.4)
Виконавець здійснює надання логістичних послуг відповідно до заявки, спрямованої замовником на адресу виконавця, заявка повинна містити наступну інформацію: номер і дату заявки, найменування замовника, найменування виконавця, асортимент товару в розрізі магазину, кількість товару в розрізі магазину, дату передачі товару замовника на складі виконавця, адреса складу (п.3.5).
Передача товару на РЦ ТОВ «Логістік Юніон» забезпечується вантажним автотранспортом, який супроводжується товарно-транспортною накладною, оформленою відповідно до вимог чинного законодавства. Вимоги до автотранспорту позивача, що буде ним використовуватись при виконанні цього договору, встановлюються у Додатку №3 (п.4.1).
Приймання товару від позивача ТОВ «Логістік Юніон» здійснюється уповноваженими представниками сторін на РЦ ТОВ «Логістік Юніон» відповідно до чинної на момент приймання специфікацією товару, викладеної у Додатку №2 , а також на підставі акта прийому-передачі товару, оформленого відповідно до Додатку №8 цього договору (п.4.2).
Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 договору №ЛЮ-Д-503 від 01 січня 2019 р. про надання логістичних послуг (складська логістика) виконавець ТОВ «Логістік Юніон» зобов'язується надати комплекс логістичних послуг, пов'язаних зі складською обробкою товарів замовника - позивача на умовах даного договору, надання палет, вивантаження палет, комплексних логістичних послуг відповідно до тарифу згідно додатку №1 до цього договору. Комплекс логістичних послуг включає в себе вхідний контроль за ваго-габаритними характеристиками, переміщення в зону комплектації замовлень, комплектацію замовлень, ваговий контроль зібраних замовлень, поклейка вантажного ярлика, розміщення товару на палеті, пакетування зібраних замовлень, переміщення в зону зібраних замовлень. Перелік товару, який підлягає обробці, зазначений у Додатку №2 до цього договору.
Виконавець забезпечує надання Замовнику послуг, зазначених у п. 1.2 даного договору на РЦ ТОВ «Логістік Юніон», адреси яких вказано у додатку №5 (п. 3.1).
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару під час надання послуг переходить до ТОВ «Логістік Юніон» з моменту підписання Акту прийому-передачі товару згідно із затвердженого у Додатку №8 цього договору (п. 3.4)
Виконавець здійснює надання логістичних послуг відповідно до заявки, спрямованої замовником на адресу виконавця, заявка повинна містити наступну інформацію: номер і дату заявки, найменування замовника, найменування виконавця, асортимент товару в розрізі магазину, кількість товару в розрізі магазину, дату передачі товару замовника на складі виконавця, адреса складу (п.3.5).
Передача товару на РЦ ТОВ «Логістік Юніон» забезпечується вантажним автотранспортом, який супроводжується товарно-транспортною накладною, оформленою відповідно до вимог чинного законодавства. Вимоги до автотранспорту позивача, що буде ним використовуватись при виконанні цього договору, встановлюються у Додатку №3 (п.4.1).
Приймання товару від позивача ТОВ «Логістік Юніон», здійснюється уповноваженими представниками сторін на РЦ ТОВ «Логістік Юніон» відповідно до чинної на момент приймання специфікацією товару, викладеної у Додатку №2, а також на підставі акта прийому-передачі товару, оформленого відповідно до Додатку №8 цього договору (п.4.2).
Позивачем на підтвердження того, що господарські операції за вказаними договорами дійсно мали місце надано суду: договори №ЛЮ-Д -503 від 01 січня 2017 р., №ЛЮ-Д-503 від 01.01.2018 р., №ЛЮ-Д-503 від 01.01.2019 р., акти виконаних робіт до них (перелік наведено в акті перевірки стор. 19 та не оспорюється сторонами у справі), виписку про рух коштів на рахунку позивача - підтвердження здійснення оплати за вказаними договорами.
Натомість, жодної заявки, товарно-транспортної накладної, жодного акту приймання передачі товарів від позивача до ТОВ «Логістік Юніон», складення яких передбачено вказаними договорами, суду не надано.
Таким чином, позивачем не надано суду первинних документів в повному обсязі визначеному договорами, зокрема, додатки до договорів, які підтверджують отримання логістичних послуг у ТОВ «Логістік Юніон» згідно договорів №ЛЮ-Д -503 від 01 січня 2017 р., №ЛЮ-Д-503 від 01.01.2018 р., №ЛЮ-Д-503 від 01.01.2019 р., отже твердження відповідача про те, що позивач не одержував від контрагента ТОВ «Логістік Юніон» логістичних послуг є такими, що підтверджуються матеріалами справи, а позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі №640/11292/20, яке, як зазначив останній, стосується даної справи, а саме акта від 11.02.2020 №85/26-15-05-01, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №03422615050103, зокрема, щодо господарських операцій з компанією "PECH" OU.
Так, з рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі №640/11292/20 вбачається, що предметом дослідження у даній справі були господарські операції ТОВ "Таймфіш" з контрагентом-нерезидентом компанією "PECH" OU, яким судом було надано оцінку.
При цьому, суд звертає увагу, що предметом дослідження у справі №640/11294/20 є відносини ТОВ "Таймфіш" та ТОВ "Логістик Юніон", зокрема, щодо отримання логістичних послуг, на відсутності яких наполягав відповідач.
Крім зазначеного, суд також бере до уваги той факт, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі №640/11292/20 не набрало законної сили, та наразі оскаржується контролюючим органом в апеляційному порядку.
Щодо посилання позивача на постанову Київського апеляційного суду від 07.08.2020 у справі №33/826/3166/2020, відповідно до якого провадження у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ "Таймфіш" ОСОБА_1 закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.
Як вбачається з тексту постанови суду апеляційної інстанції, справу №33/826/3166/2020 суддею місцевого суду розглянуто з істотними порушеннями процесуальних прав ОСОБА_1 , оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальност. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Отже, внаслідок цього, ОСОБА_1 була позбавлена права надати пояснення, докази, заявляти клопотання та запросити захисника.
У вказаній постанові також вказано про те, що у порушення вимог ст. 283 КпАП України суддеє місцевого суду в постанові неконкретно та абстрактно викладено опис обставин правопорушення, установленого під час розгляду справи, в тому числі не вказано місце вчиненого правопорушення, мотив і фарма вини.
На переконання суду, з аналізу постанови Київського апеляційного суду від 07.08.2020 у справі №33/826/3166/2020 вбачається порушення місцевим судом норм процесуального права, у зв'язку з чим постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 14.05.2020 щодо ОСОБА_1 скасовано, а провадження закрито.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Однак, суд вважає, що скасування постанови місцевого суду у зв'язку з недотриманням ним норм процесуального права не може свідчити та підтверджувати факт відсутності у особи ( ОСОБА_1 ) складу адміністративного правопорушення, яке було предметом дослідження у справі №33/826/3166/2020, а тому посилання позивача на постанову Київського апеляційного суду від 07.08.2020 у справі №33/826/3166/2020 є необгрунтованими.
З привододу доводів позивача про те, що рішення Державної фіскальної служби України від 12.05.2020 №15782/6/99-00-08-05-01-06 прийнято після кінцевого спливу розгляду скарги (включно до 10.05.2020), суд зазначає, що 10 та 11 травня 2020 року - це вихідні дні, а тому відповідно до пункту 56.13 статті 56 Податкового кодексу України останнім днем строку розгляду скарги ТОВ «Таймфіш» вважається перший робочий день, що настає за вихідним, а саме 12 травня 2020 року.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Щодо позовної вимоги про часткове визнання протиправним та скасування акту перевірки від 11.02.2020 р. №85/26-15-05-01-03/40232356, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
У відповідності до пункту 86.2. статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.
Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 2 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745), згідно з яким - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.
Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді. Заперечення, зауваження до акта перевірки (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.
Враховуючи викладене, суд вважає, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві від 11.02.2020 р. №85/26-15-05-01-03/40232356 задоволенню не підлягає.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Таймфіш" відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.