17 лютого 2021 р. м. Чернівці справа № 600/331/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецького управління Головного управління Держаної податкової служби України у Чернівецької області в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувсь до суду з вказаним позовом, в якому у просить:
- визнати незаконним та скасувати запис про включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як фізичну особу - підприємця;
- визнати незаконною та скасувати в цілому вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-102163-56 від 19.07.2019 р.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.02.2021 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальні частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
Судом встановлено, що подана позивачем позовна заява містить ряд недоліків, а саме:
- всупереч вимогам 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивач не зазначив реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) та не надав до суду документ про присвоєння реєстраційного номеру. Причини неможливості подання вказаного документу також не зазначив. Крім того, у позові позивач зазначив відповідачем Чернівецьке управління Головного управління Держаної податкової служби України у Чернівецької області, код ЄДРПОУ 43143196. Однак, за вказаним кодом ЄДРПОУ не значиться Чернівецьке управління Головного управління Держаної податкової служби України у Чернівецької області;
- всупереч п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України позивач не обґрунтував звернення до суду в частині вимоги про визнання незаконним та скасування запису про включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як фізичну особу - підприємця, що унеможливлює визначити дотримання правил адміністративного судочинства та дотримання правил підсудності;
- в позовній заяві позивач не зазначив та не конкретизував до котрого суб'єкта владних повноважень звернуті його позовні вимоги та кого необхідно зобов'язати вчинити певні дії;
- позивач у вступній частині позову зазначав двох відповідачів, а саме: Головне управління Держаної податкової служби України у Чернівецької області, Перший відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, однак не обґрунтовував зміст позовних вимог щодо кожного з наведених відповідачів;
- всупереч ст. 123 КАС України позивачем не обґрунтовано звернення до суду з вказаним позовом тільки 23.01.2021 р., тобто поза межами десятиденного строку звернення до суду. Позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази на підтвердження таких обставин;
- всупереч ч. 1 та 4 ст. 161 КАС України позивачем до позову додано копії документів видані (створені) підприємствами, організаціями та установами, які належним чином не засвідчені, а саме: не містять слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії; відмітки "Копія". Позивач не вказав у позові обґрунтовані підстави неможливості подання оригіналів або належним чином засвідчених копій документів, що видані (створені) підприємствами, організаціями та установами.
Копію ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.02.2021 р. про залишення позовної заяви без руху надіслано на адресу, зазначену в позовній заяві, та отримано 10.02.2021 р., що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Позивачем подано до суду заяву про виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначено відповідачами - Чернівецьке управління Головного управління Держаної податкової служби України у Чернівецької області в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Перший відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).
Перевіривши заяву про усунення недоліків на наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В позові та заяві про виконання вимог ухвали суду позивач не зазначив свій реєстраційний номер облікової картки платника податків - ідентифікаційний код та не надав до суду документ про присвоєння реєстраційного номеру. Обґрунтовані причини неможливості подання вказаного документу також не зазначив.
За приписами ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктами 4 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Положеннями ч. 1 ст. 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 2, 4 ст. 46 КАС України).
Згідно визначень наведених в п. 7, 8 та 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
В заяві на усуненні недоліків, позивач зазначає двох відповідачів, а саме: Чернівецьке управління Головного управління Держаної податкової служби України у Чернівецької області в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Перший відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Проте, не аргументував в чому полягають порушення вказаними відповідачами його прав, свобод та інтересів, та не обґрунтовував зміст позовних вимог щодо кожного з наведених відповідачів.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За положеннями ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено десятиденний строк на оскарження вимоги про сплату недоїмки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
З наведених норм вбачається, що Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено десятиденний строк на оскарження вимоги про сплату боргу в адміністративному порядку. Також передбачено звернення вимоги до примусового виконання у разі несплати суми недоїмки або не оскарження вимоги протягом десяти днів.
Із матеріалів справи видно, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) винесена Головним управлінням державної фіскальної служби у Чернівецькій області 19.07.2019 р.
При цьому, у позовній заяві позивач не вказує, коли йому стало відомо про існування вимоги про сплату боргу № Ф-102163-56 від 19.07.2019 р. або коли одержав вказану вимогу.
Отже, у адміністративному позові позивачем не обґрунтовано звернення до суду з вказаним позовом тільки 23.01.2021 р., тобто поза межами десятиденного строку звернення до суду.
Посилання позивача у заяві на усунення недоліків на дотримання строків, суд оцінює критично, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем до суду не надано.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази на підтвердження таких обставин.
Положеннями ч. 1 та 4 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94 КАС України).
Порядок засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), а також Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 р. № 1000/5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 р. за № 736/27181 (далі - Правила № 1000/5), інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші.
Згідно із п. 1 Правил № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами.
Відповідно до п. 8 глави 10 розділу II Правил № 1000/5, які в силу пункту 1 їх розділу І є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій".
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".
При цьому відповідно до п. 1 глави 10 розділу II Правил № 1000/5 порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи.
Зазначеній нормі кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.
Наведена позиція збігається з правовою позицією Верховного Суду щодо завіряння копій документів, яка висловлена в постанові від 08.05.2019 р. у справі № 160/7887/18 та ухвалі від 20.06.2019 р. у справі № 824/1124/18-а.
Однак, в порушення наведених вимог, позивачем до позову додано копії документів, які належним чином не засвідчені, а саме не містять слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчила копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії; відбитку печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій" (відбитку печатки установи); відмітки "Копія".
Таким чином, в порушення наведених вимог, позивачем до позову додано копії документів видані (створені) підприємствами, організаціями та установами, які належним чином не засвідчені, а саме: не містять слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії; відмітки "Копія".
Крім того, суд зауважує, що позивач не вказав у позові та заяві про виконання вимог ухвали обґрунтовані підстави неможливості подання оригіналів або належним чином засвідчених копій документів, що видані (створені) підприємствами, організаціями та установами.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 7 ст. 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.
Судом встановлено, що позивачем оскаржується вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-102163-56 від 19.07.2019 р., однак оригінал або належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення до суду позивачем не надано та не вказано обґрунтовані підстави неможливості подання вказаного документу.
Позивачем також оскаржується запис про включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як фізичну особу - підприємця, однак оригінал або належним чином засвідчену копію рішення про проведення державної реєстрації його, як фізичну особу - підприємця, до суду не надав та не вказав обґрунтовані підстави неможливості подання вказаного документу.
Крім того, позивач не надав до суду докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання оскаржуваних рішень.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Беручи до уваги те, що позивачем не виконано в повній мірі вимоги ухвалу суду про залишення без руху та не надано докази на виконання вимог даної ухвали, враховуючи значення справи для позивача, обраний ним спосіб захисту, категорію та складність справи, а також обсяг і характер доказів у справі, суд продовжує процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали від 03.02.2021 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 133, 248 КАС України, суд, -
Продовжити позивачу на десять днів строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали від 03.02.2021 р., з дати отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький