18 лютого 2021 року справа № 580/112/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
13.01.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо зменшення розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 60% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
зобов'язання відповідача відновити його право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою ТУ ДСА в Черкаській області від 24.02.2020 №04-387/20 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідач безпідставно зменшив розмір відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Просить урахувати висновки Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС), викладені у постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 за результатами перегляду зразкового рішення Верховного Суду від 04.02.2019 у справі №240/5401/18.
Ухвалою суду від 14.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення вказану ухвалу відповідач отримав 26.01.2021, а позивач - 01.02.2021.
10.02.2021 відповідач подав до суду відзив на позов (вх.№4376/21), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що порушень законодавства не допустив, оскільки виконав рішення Черкаського окружного адміністративного від 21.09.2020 у справі №580/3134/20. Здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки ТУ ДСА в Черкаській області від 24.02.2020 №04-387/20. Позивач має стаж роботи на посаді судді 25 років 26 днів. Підстави для перерахунку грошового утримання позивача, як судді у відставці, в розмірі 90% від заробітної плати працюючого судді відповідно до положень ч.3 ст.142 Закону України від 02.06.2016 №1402 «Про судоустрій і статус суддів» відсутні.
Всі подані сторонами документи долучені судом до матеріалів адміністративної справи.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Записами трудової книжки позивача підтверджується, що з 01.08.1989 він призначений стажером народного судді Звенигородського районного народного суду (наказ від 01.08.1989 №47-к). 03.06.1991 переведений стажистом народного судді Соснівського ройнарсуду м. Черкаси (наказ від 19.06.1991 №47-л). 02.09.1991 призначений виконуючим обов'язків народного судді Соснівського районного суду м.Черкаси наказом від 17.09.1991 №69-Л). 25.10.1991 обраний народним суддею Соснівського районого суду м.Черкаси (наказ від 06.11.1991 №80-Л). 29.11.2001 обраний на посаду судді Соснівського районного суду безстроково (постанова Верховної Ради України від 29.11.2001 №2869-ІІІ). 15.11.2002 присвоєно другий кваліфікаційний клас - достроково (рішення кваліфкомісії суддів місцевого та апеляційного судів Черкаської області від 15.11.2002). 29.04.1993 прийняв присягу судді. 28.09.2016 звільнений з посади судді Соснівського районного суду м.Черкаси у відставку постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 №32-о. Відрахований зі штату суду у зв'язку зі звільненням у відставку(наказ від 27.09.2016 №32-о).
Із даних автоматизованої системи Черкаського окружного адміністративного суду «Діловодство» суд установив, що на розгляді вказаного суду знаходилася адміністративна справа №580/3134/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.09.2020, яке набрало законної сили 22.10.2020, позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача у перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області №04-387/20 від 24.02.2020 з 19 лютого 2020 року. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 №1402-V111 на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №04-387/20 від 24 лютого 2020 року з 19 лютого 2020 року та виплатити різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Даними пенсійної справи позивача підтверджується, що відповідач на виконання вказаного вище судового рішення здійснив вказаний перерахунок. Місяцем підвищення зазначено 01.02.2020. Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 60,00. Основний розмір щомісячного довічного грошового утримання від середнього заробітку позивача - 66591,36.
Тому позивач в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Згідно з ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Частиною 5 статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Таким чином, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Частиною третьою ст.135 Закону №1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII передбачені особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Відповідно до положень п.22 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з п.23 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». При цьому, відповідно до п.25 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Проте Законом України від 16.10.2019 №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII, якими передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, а також, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.25 розділу ХІІ Прикінцеві та Перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами. Конституційний Суд у вказаному рішенні зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (п.4 ч.6 ст.126 Конституції України).
Абзацом 4 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013 передбачено, що відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді. Наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, судді, які перебувають у відставці, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII. У зв'язку з викладеним, Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Зважаючи на необхідність дотримання принципу співмірності суд врахував, що протягом 2019 року з квітня до вересня діючий суддя будь-якої інстанції отримував грошове утримання в розмірі, що не перевищував 47000,00грн. у зв'язку з прийняттям 13 квітня 2020 року Верховною Радою України закону №553-IX, яким Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» доповнено статтею 29. Водночас розмір довічного грошового утримання судді у відставці не був обмежений, внаслідок чого він істотно перевищував грошове утримання діючого судді (до 01.02.2020 - 45403,20грн, після 01.02.2020 - 66591,35грн).
Внаслідок перерахунку з 01.02.2020 грошового утримання позивача, як судді у відставці, його розмір збільшився, не зважаючи на зменшення застосованого відсоткового значення. Отже, права позивача не порушені. Ані Закон №1402-VIII, ані Закон №2453-VI не передбачив обов'язку збереження відсоткового значення грошового утримання судді у відставці у разі зміни підходу до його розрахунку, визначеного законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, обов'язковою умовою надання судового захисту є наявність доведеного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
З дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які би по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у зразковій справі №620/1116/20.
Отже, перерахунок грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від заробітної плати працюючого судді ставить діючих суддів у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом №2453-VI та до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми одного Закону, а не вибірково з різних законів.
Згідно з вимогами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Проаналізувавши вказані норми, суд дійшов висновку, що правові висновки ВП ВС, викладені у постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18, на які посилається позивач, не підлягають урахуванню судом при вирішенні цього спору. Вони стосуються правової оцінки ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які не регулюють заявлені у цій справі спірні правовідносини. Питання діяльності судової влади та здійснення правосуддя в Україні, у т.ч. порядок призначення та перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, його пенсії визначає Закон №1402-VIII.
Позивачу на виконання вказаного вище судового рішення здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області від 24.02.2020 року №04-387/20. При цьому загальний процент розрахунку пенсії від заробітку становить 60,00%, що відповідає вимогам ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII (щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Вказана норма закону неконституційною не визнана). Позивач має стаж роботи на посаді судді 25 років 26 днів, що підтверджується даними його трудової книжки. Отже, за кожний рік роботи на посаді судді понад 20 років позивач має право на збільшення відсотків грошового утримання - 10% (за 5 повних років) і загальний відсоток розрахунку становить 60%. Отже, відповідач у заявлених спірних правовідносинах порушення закону не допустив і здійснив правомірні дії.
Тому відсутні підстави для перерахунку грошового утримання позивача, як судді у відставці, в розмірі 90%. Доводи позивача є не обгрунтованими, а позовні вимоги щодо визнання спірних дій протиправними, зобов'язання відповідача відновити право позивача на 90% грошового забезпечення та здійснити перерахунок і виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% не підлягають задоволенню.
Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) про:
визнання протиправними дій щодо зменшення розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 60% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
зобов'язаннявідновити право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою ТУ ДСА в Черкаській області від 24.02.2020 №04-387/20 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 18.02.2021.