Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 лютого 2021 р. № 520/18194/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та скасування рішення № 963300146148/111 від 15.06.2020 відділу з питань перерахунку пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно її заяви від 15.06.2020 з зарахуванням стажу роботи у подвійному розмірі з 22.06.1979 року по 14.02.1994 року відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,8 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 20 грудня 2007 року отримує пенсію за віком обчислену згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до протоколу розрахунку стажу, період роботи позивача з 22.06.1979 по 14.02.1994 в лікувально-виробничих (трудових) майстернях зарахований до стажу в одинарному розмірі. Враховуючи той факт, що позивач працювала в лікувально-виробничих (трудових) майстернях, які функціонували при КНП Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" (Харківська міська клінічна психіатрична лікарня №15), позивач подала через Веб-портал Пенсійного фонду України заяву про перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи з 22.06.1979 по 14.02.1994 відповідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відділом з питань перерахунків пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 15.06.2020 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи у подвійному обчисленні, оскільки трудовою книжкою та довідкою від 04.01.2009 №16, виданою КЗОЗ Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 не підтверджено, що виробнича трудова майстерня відноситься до лікувальних закладів. Вважаючи, що наявні обґрунтовані підстави для зарахування до стажу роботи періоди роботи в лікувально-виробничих (трудових) майстернях в подвійному розмірі відповідно до положень статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.
Відповідачем 31 грудня 2020 року надано відзив на позов, в якому останній проти вимог заявленого позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком обчислену згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Пенсію призначено з 20.12.2007. Пенсію ОСОБА_1 обчислено за двоскладовою формулою без урахування заробітної плати. 10.06.2020 року ОСОБА_1 звернулась на Веб-портал Пенсійного фонду України з заявою (зареєстровано в підсистемі "Звернення" 15.06.2020 року № 5779) на перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи з 22.06.1979 по 14.02.1994 у лікувально-виробничих (трудових) майстернях при Харківській міській клінічній психіатричній лікарні № 15, у подвійному обчисленні, відповідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відділом з питань перерахунків пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 15.06.2020 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи у подвійному обчисленні, оскільки трудовою книжкою та довідкою від 04.01.2009 №16, виданою КЗОЗ Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 не підтверджено, що виробнича трудова майстерня відноситься до лікувальних закладів. Отже, пенсія позивачу призначена та виплачується з додержанням вимог чинного законодавства, а тому в діях відповідача відсутня протиправність, оскільки Пенсійний орган при призначенні пенсії ОСОБА_1 діяв в межах повноважень та у спосіб визначений чинним пенсійним законодавством.
Позивач 11 січня 2021 року надала до суду відповідь на відзив на позов, у якій зазначила, що так, згідно п. 1, 3 Наказу №20, лікувально - виробничі (трудові) майстерні організовуються як підсобні підприємства при психіатричних (психоневрологічних) закладах. Лікувально - виробничі (трудові) майстерні перебувають у веденні психіатричної (психоневрологічної) установи і працюють під безпосереднім керівництвом головного лікаря цього закладу. Отже, на думку, позивача, що лікувально-виробничі (трудові) майстерні є структурними підрозділами Харківської міської клінічної психіатричної лікарні №15. оскільки перебували у веденні лікарні і працювали під безпосереднім керівництвом головного лікаря. Тому, лікувально-виробничі (трудові) майстерні, де працювала позивач є закладом з надання психіатричної допомоги.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивачу з 20 грудня 2007 року призначено пенсію за віком обчислену згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З копії трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 встановлено, що позивач в період з 22.06.1979 по 14.02.1994 працювала на посаді інструктора по підготовці робочих в майстернях лікувально профілактичних установ в Харківській міській клінічній психіатричній лікарні №15.
Відповідно до протоколу розрахунку стажу, період роботи позивача з 22.06.1979 по 14.02.1994 в лікувально-виробничих (трудових) майстернях зарахований до стажу в одинарному розмірі.
10 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась на Веб-портал Пенсійного фонду України з заявою (зареєстровано в підсистемі "Звернення" 15.06.2020 року № 5779) про перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи з 22.06.1979 по 14.02.1994 у лікувально-виробничих (трудових) майстернях при Харківській міській клінічній психіатричній лікарні № 15, у подвійному обчисленні, відповідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відділом з питань перерахунків пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 15.06.2020 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи у подвійному обчисленні, оскільки трудовою книжкою та довідкою від 04.01.2009 №16, виданою КЗОЗ Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 не підтверджено, що виробнича трудова майстерня відноситься до лікувальних закладів.
Позивач вважаючи рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.06.2020 протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набув чинності з 01.01.2004 року, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набуття чинності цим законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом.
Статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно п. 1, 3 Наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 16 січня 1964 №20, лікувально - виробничі (трудові) майстерні організовуються як підсобні підприємства при психіатричних (психоневрологічних) закладах.
Лікувально - виробничі (трудові) майстерні перебувають у веденні психіатричної (психоневрологічної) установи і працюють під безпосереднім керівництвом головного лікаря цього закладу.
Аналізуючи вищевказані приписи Наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 16 січня 1964 №20, суд доходить висновку, що лікувально - виробничі (трудові) майстерні організовуються як підсобні підприємства, перебувають у веденні психіатричної (психоневрологічної) установи, однак не відносяться до психіатричних закладів охорони здоров'я.
Метою створення таких закладів є трудова терапія та трудове навчання психічно хворих, які мають групу інвалідності.
Таким чином, суд доходить висновку, що лікувально - виробничі майстерні за своїми функціями є підприємствами трудового характеру, які створюються для допомоги психічно хворим освоїти нові професії та подальшому сприянню в працевлаштуванні.
Відповідно до довідки від 20.11.2009 року № 4143, виданої КЗОЗ Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3, де зазначено, що лікувально-виробничі трудові майстерні мали свій особовий рахунок, як юридична особа, все діловодство та кадрові призначення велися окремо від ХМКПЛ №15.
Разом з тим, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна довідка від 04.01.2008 №16 видана КЗОЗ Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3, згідно якої ОСОБА_1 дійсно працювала на посаді інструктора по підготовці робочих в майстернях лікувально-профілактичних установ з 22.06.1979 по 14.02.1994 (наказ о зарахуванні №25 від 22.06.1979; наказ про звільнення №17 від 14.02.1994) в лікувально-виробничих (трудових) майстернях при Харківській міській клінічній психіатричній лікарні №15, які перебували у веденні лікарні та працювали під безпосереднім керівництвом головного лікаря.
Однак, суд не бере до уваги дану довідку як належний та допустимий доказ по справі, оскільки інформація, що міститься в ній підтверджує, що позивач працювала в майстернях лікувально-профілактичних установ, а не факт віднесення даної установи до психіатричних закладів охорони здоров'я.
Також, суд зазначає, що відмовляючи позивачу у зарахуванні до стажу в подвійному розмірі роботи в лікувально-виробничих (трудових) майстернях при Харківській міській клінічній психіатричній лікарні №15, відповідач посилався на той факт, що дана установа не є психіатричним закладом охорони здоров'я, а не ставив під сумнів саме працевлаштуванні ОСОБА_1 в лікувально - виробничій майстерні, а тому наявність запису в трудовій книжці позивача не є належним доказом, що дана установа є закладом охорони здоров'я.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.