Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
17 лютого 2021 р. № 520/16495/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання - Рєзнік Е.О.,
за участю: представника позивача - Маленка Ю.А.,
представника відповідача - Милейко К.С.
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за правилами загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "ХІМТРЕЙД" (вул. Державінська, буд. 2, кв. 15,м. Харків,61001) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003) про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807000/2020/001949/2 від 22.09.2020р. про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при здійсненні митного оформлення ТОВ «ВТК «ХІМТРЕЙД» для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України. Митну вартість було заявлено за ціною договору (контракту). Однак, незважаючи на надані документи, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001949/2 від 22.09.2020 року, яким визначено більшу митну вартість товарів. Позивач вважає, що вказане рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Від представника відповідача - Милейко К., через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.
Представник позивача - Маленко Ю.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача - Милейко К.С. в судове засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових поясненнях.
Відповідно ч.3 ст.205 КАС України суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.
Між ТОВ «ВТК «ХІМТРЕЙД» (надалі - позивач) та компанією «Stardusi Materials, LLC» (Ванкувер, США) укладено контракт №203 від 07.08.2020 року. За умовами цього контракту продавець продає, а покупець купляє на умовах (CIF Харків, через Одесу) оксид неодима у кількості 20 кг (вартістю 52.33 USD за кілограм) та оксид латана у кількості 1500 кг (вартістю 2.22 USD за кілограм). Відповідно до п. 2.2. Контракту загальна вартість товару становить 4376.60 доларів США.
Оплата вартості поставленого товару відбувається протягом 120 банківських днів з дня отримання товару.
Після придбання вказаного товару та поставки його на митну територію України позивачем для його митного оформлення подано вантажну митну декларацію №UA807170/2020/048695 від 22.09.2020 р.
На виконання вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, позивачем до митного оформлення разом із декларацією надано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №203 від 07.08.2020р., комерційний інвойс №TS200714Т/1 від 07.08.2020 р., пояснення щодо формування ціни товару, додаток №1 «Копія СВІФТ про оплату 5 тон оксида лантана і 120 кг оксида неодима з поставкою в США і в Україну», додаток №2 «Первісна відкрита ціна на оксид лантана на умовах ФОБ Шанхай компанії Ganzhou Wanfeng Advanced Materials Technology Co., Ltd.», додаток №3 «Оптова ціпа оксида лантана (тисяча доларів зa метричну тону) в вересні 2020 р. за даними біржі кольорових металів АРГУС», додаток №4 «Адреси посилань на відкриті джерела наведені у поясненнях», інформаційна довідка про ціни на оксид лантана б/н від 22.09.2020р., сертифікати якості від 06.07.2020 №СС200706-01, від 08.07.2020 року №СС200706-02, копія митної декларації країни відправлення № 223120002163560 від 31.07.2020, за кодом «d9610» - копія митної декларації країни відправлення № 223120002163577 від 31.07.2020, за кодом « 0730» - автотранспортна накладна від 18.09.2020 № 378903.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України митна вартість товару була заявлена за основним методом, тобто за ціною договору, а саме: оксид неодима у кількості 20 кг (вартістю 52.33 USD за кілограм) та оксид лантана у кількості 1500 кг (вартістю 2.22 USD за кілограм). Таким чином, загальна вартість товару становить 4376.60 доларів США.
Водночас, Слобожанською митницею Державної митної служби України було прийняте рішення №UA807000/2020/001949/2 від 22.09.2020р. про коригування митної вартості товарів, згідно з якими проведено коригування митної вартості з 4376.60 доларів США на 11470 доларів США.
У якості підстави для прийняття вищевказаного рішення було зазначено: невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв'язку із тим, що надані не всі обов'язкові документи зазначені у першій частині ст. 53 МКУ, зокрема: відсутній страховий поліс (або інші документи на страхування товару), відсутні документи щодо здійснення передплати за товар; документи подані декларантом та зазначені у частині першій ст. 53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (значно зменшилась фактурна вартість товару при цьому не надано обґрунтування такого зменшення), ненадання декларантом додаткових документів, передбачених пунктами 3 ст. 53 МКУ та вимогою декларанта прийняти рішення про коригування митної вартості товару.
Позивач не погодився з визначеною відповідачем митною вартістю, винесеним рішенням та звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини третьої статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою та другою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до приписів статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п'ятої вказаної статті Митного кодексу України встановлено - органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України). Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Тобто, згідно норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Також згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 (справа № 804/5445/17).
Частинами 7-10 ст. 55 Митного кодексу України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містять відомості про митне оформлення товарів, яке вже було здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень, що наявні в АСМО: UA807170/2019/014619 від 11.03.2019 та UA807170/2018/022826 від 16.05.2018, проте ані рішення, ані відзив на позовну заяву не містять відомості про подібність товарів за поданою заявником через декларанта митною декларацією та товарам за митною вказаними деклараціями.
При цьому, оскільки відповідачем не надано жодних доводів та доказів стосовно подібності вказаних товарів, що свідчить про необґрунтованість зазначених доводів відповідача.
Зазначене підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що останнє не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.
Застосування відповідачем з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, враховуючи обставини того, що самі по собі відомості зазначеної системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для висновку про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів.
Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента.
Щодо доводів відповідача про те, що контрагентом по контракту №203 від 07.08.2020, в рамках якого була здійснена поставка товарів, є компанія “Stardust Materials, LLC”, а виробником товару є SICHUAN WONAIXI NEW MATERIALS TECHNOLOGY CO., LTD, тобто контракт №203 є непрямими контрактом, укладеним не з виробником товару, суд зазначає наступне.
При розмитненні товару позивачем не було надано відповідачу: копію контракту №WNXW20200702 від 01.07.2020р. укладеного між китайською компанією - виробником Sichuan Wonaixi New Materials Technology Co. Ltd. та американською компанією «Stardust Materials, LLC», копію коносаменту від 07.08.2020p., проте, вказані документи були надані позивачем до матеріалів справи.
Також, позивачем надавались копія інвойсу американської компанії «Stardust Materials, LLC» TS200714T/1 від 07.08.2020p. і копії експортних митних декларацій китайської компанії-виробника.
Крім того, позивачем були надані відповідачу пояснення із обґрунтуванням ціни товару, яка була зазначена позивачем у вантажній митній декларації.
За такою ціною постачальник позивача придбав цей товар у виробника. Така ж ціна зазначена у контракті, укладеному між китайською компанією - виробником та американською компанією «Stardust Materials, LLC» та у інвойсі компанії «Stardust Materials, LLC», виставленому на ім'я позивача.
Щодо різних номерів контрактів зазначених у експортних деклараціях виробника та у митній декларації позивача, судом встановлено, що американською компанією «Stardust Materials, LLC» було придбано партію товару (оксид лантана та оксид неодиму) у китайської компанії - виробника Sichuan Wonaixi New Materials Technology Co. Ltd за контрактом №WNXW20200702 від 01.07.2020р. Відповідно при поставці товару у експортних деклараціях було зазначено номер цього контракту.
Судом встановлено, що контракт №WNXW20200702 від 01.07.2020р., який був укладений між китайською компанією - виробником Sichuan Wonaixi New Materials Technology Co. Ltd. та американською компанією «Stardust Materials, LLC» укладався без участі позивача. Відповідно впливу на встановлення умов цього контракту позивач не мав, ніяких прав та/або обов'язків позивач за вказаним контрактом не мав, вказаний контракт надавався відповідачу у якості документів на підтвердження наданих пояснень.
В подальшому американська компанія «Stardust Materials, LLC» поставила цей товар позивачу за контрактом №203 від 07.08.2020р. Відповідно при митному оформленні позивачем у митних деклараціях було зазначено контракт №203 від 07.08.2020р.
Проте, пояснення позивача надані ним під час митного оформлення товару, а також надані документи відповідачем до уваги взято не було.
Щодо ціни на ідентичний товар, нижчої ніж під час минулих митних оформлень, слід зазначити, що ціна на оксид лантану у виробника цього товару залежить від багатьох показників. Зокрема це: об'єм партії, вид упаковки тощо.
Як зазначив позивач, під час минулих закупівель такого ж товару позивачем придбавались партії цього товару по 200-300 кг. В цей же раз було придбано 1500 кг. Така партія товару у виробника вже вважається оптовою партією і на цей же товар встановлюється інша, менша ціна.
З огляду на невеликі об'єми закупівель цього товару у минулий раз, цей товар поставлявся у діжках, тобто у більш дорогій упаковці (фасовці).
В цей же раз була придбана велика партія цього товару, яка не потребувала такої упаковки, а була поставлена в мішках. З огляду на дешевість упаковки цієї партії товару, це також стало причиною встановлення на цю партію товару меншої ціни, ніж у минулі рази.
Крім того, нижча ціна на аналогічний товар обумовлена в тому числі і зниженням попиту на цей товар через загальне зниження ділової активності та зменшення обсягів світової торгівлі у зв'язку із введенням карантинних заходів через поширення респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
При цьому, слід зазначити, що страхування товару, що поставлявся за контрактом №203 від 07.08.2020р., не впливає на митну вартість товару.
Також, на митну вартість не впливає неподання коносаменту до митного органу та встановлені розбіжності щодо портів поставки товару, оскільки витрати на транспортування не входять у задекларовану позивачем митну вартість придбаного товару.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до п. 3.1. Контракту оплата вартості поставленого товару відбувається протягом 120 банківських днів з дня отримання товару.
Таким чином, відповідно до умов контракту №203 від 07.08.2020р. передплати за товар не було та оплата за товар здійснена не була.
Діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю у цих операціях, що і було дотримано підприємствами.
Отже, самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов'язки сторін Договору, за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено.
Разом з цим, суд враховує, що надані позивачем до митного оформлення документи передбачені умовами зовнішньоекономічного договору, за цими матеріалами вбачаються вартісні та кількісні характеристики товару, тобто документи відображають ціну, визначену підприємством у вигляді його митної вартості.
При цьому, відомості у цих матеріалах не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Таким чином, при комплексному аналізі всіх поданих документів не виникає сумнівів щодо того факту, що подана митна декларація стосується партії товару, яка проходила митне оформлення.
Суд зауважує, що за змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в повному обсязі надано до митного органу документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а також наявні у позивача документи згідно з частиною третьою цієї статті, тоді як Митниця не довела, що подані ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "ХІМТРЕЙД" документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому Митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1).
В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, оскаржуване рішення таких даних не містить.
Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807000/2020/001949/2 від 22.09.2020р. про коригування митної вартості товарів.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "ХІМТРЕЙД".
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "ХІМТРЕЙД" (вул. Державінська, буд. 2, кв. 15,м. Харків,61001) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807000/2020/001949/2 від 22.09.2020р. про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "ХІМТРЕЙД" (вул. Державінська, буд. 2, кв. 15,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ 32563385) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 43332958) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.02.2021 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.