17 лютого 2021 року справа № 480/7468/20
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в спрощеному позовному проваджені справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними щодо нарахування та виплати у 2017, 2018, 2019 та 2020 році грошової допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов'язати здійснити перерахунок і виплату недоплачену частину разової грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки відповідно до ст. 12 Закону України "Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Свої вимоги мотивує тим, що позивач має статус учасника бойових дій та відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Проте, у період з 2017 по 2020 роки отримала допомогу не в повному обсязі. У зв'язку з цим, позивачка у вересні 2020 року звернулася до Департаменту соціального захисту населення Сумської ОДА з вимогою про виплату їй допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач листом від 13.10.2020 відмовив їй у задоволенні заяви. На думку позивачки, Департаментом порушено її право на отримання разової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ухвали суду від 29.01.2021 позовна заява була залишена без руху у зв'язку з порушенням строку звернення до суду, а саме позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій в частині недоплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2017 по 2019 рік та зобов'язати нарахувати та виплатити недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня за період з 2017 по 2019 роки як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум такої допомоги. Позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду і доказів поважності причин пропуску такого строку.
16.01.2021 до суду надійшла заява позивачки про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що у жовтні 2020 року вона дізналася про порушене право щодо виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, не в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Приписами частини 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Тобто поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути обґрунтовано та врахована судом у випадку наявності обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 826/17879/17.
Згідно з частиною 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.97) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані".
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує дії Департаменту щодо нарахування позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2017 по 2020 роки, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020.
Водночас з даним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду 02.11.2020, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з позовом в частині перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2017-2019 роки.
Причиною пропуску строку звернення до суду позивачка у своїй заяві вказує, що про порушення свого права вона дізналася після отримання відповіді від Департаменту, у жовтні 2020 року.
Разом з тим, позивачка, отримуючи за кожен вказаний рік грошову допомогу в неповному розмірі, знала про порушення свого права стосовно виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій.
Таким чином, ОСОБА_1 було пропущено шестимісячний строк звернення до суду без поважних причин з позовними вимогами в частині перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2017-2019 роки.
На підтвердження вказаного висновку, суд також зазначає наступне.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно із статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" необхідно обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, а саме, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.
Тобто перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Позивачка, будучи обізнаною про порушення її прав стосовно виплати разової щорічної грошової допомоги в період з 2017 року по 2019 рік, у встановлений законодавством строк до суду не звернулася, доказів наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивачки та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надала.
Суд зауважує, що нарахування і виплата допомоги до 5 травня здійснюється щорічно і про її розмір позивачці було достеменно відомо на момент її отримання в 2017-2019 роках відповідно, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 № 3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, не може слугувати підставою для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються отримання допомоги до 5 травня за 2017-2019 роки.
Частиною 3 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи, що підстави, вказані позивачкою у заяві не є поважними причинами пропуску строку, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій неправомірними щодо нарахування та виплати у 2017- 2019 році грошової допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов'язати здійснити перерахунок і виплату недоплачену частину разової грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки відповідно до ст. 12 Закону України "Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Строк звернення до суду з позовною вимогою щодо виплати грошової допомоги 05 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік, позивачкою не порушено.
Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 248 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання дій неправомірними щодо нарахування та виплати у 2017-2019 році грошової допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов'язання здійснити перерахунок і виплату недоплачену частину разової грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки відповідно до ст. 12 Закону України "Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Суддя С.О. Бондар