про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2021 року Справа № 480/1233/21
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Роменського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Начальника Роменського ВП ГУНП в Сумській області Загамули Ю.В., начальника Роменського ВП ГУНП в Сумській області Невожай Р.В., Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа - Головне управління ДКС України у Сумській області про визнання дій незаконними, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Роменського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Начальник Роменського ВП ГУНП в Сумській області Загамули Ю.В., начальника Роменського ВП ГУНП в Сумській області Невожай Р.В., Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа - Головне управління ДКС України у Сумській області, в якій просить:
- визнати незаконними дії начальника Роменського ВП ГУ НП в Сумській області Загамула Ю.В. щодо направлення для примусового виконання постанови БР №605473 від 13.06.2018 листом від 11.07.2018 №11635/69/03-18;
- визнати незаконними дії начальника Роменського ВП ГУ НП в Сумській області Невожай Р.В. щодо направлення для примусового виконання постанови БР №605473 від 13.06.2018 листом від 17.12.2018 №22089/69/03-18 та листом від 20.05.2019 №7491/69/03-18;
- визнати незаконними дії службових осіб Роменського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з виконання постанови БР №605473 від 13.06.2018, а саме відкриття виконавчих проваджень АСВП №57025504, №58343936 та №59892362 та здійснення виконавчих дій в них;
- стягнути за рахунок коштів бюджету солідарно з Роменського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (код 34608286) та Роменського МВ ГУ НП в Сумській (код 40108777) прямі матеріальні збитки у сумі 321,20 грн.;
- стягнути за рахунок коштів бюджету солідарно з Роменського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (код 34608286) та ГУ НП в Сумській області (код 40108777) компенсацію за моральну шкоду завдану незаконними діями у сумі 321200,00 грн.;
- зобов'язати Роменський МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ГУ НП в Сумській вилучити з інформаційно-аналітичних систем та реєстрів інформацію, яка була внесена на підставі постанови БР №605473 від 13.06.2018 та виконавчих проваджень АСВП №57025504, №58343936 та №59892362.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, враховуючи наступне.
За приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. В силу положень ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Враховуючи пов'язаність позовних вимог, суд зазначає, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, які заявлені до відповідачів Роменського МВ ГУ НП в Сумській області та Роменського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.). Таким чином, сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви складає 1816,00 грн.
Однак, позивачем не надано доказів сплати судового збору в належному розмірі.
Разом із тим із позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що згідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
У даному випадку за вимоги щодо стягнення з Роменського МВ ГУ НП в Сумській області та Роменського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) моральної шкоди в розмірі 321200,00 грн. та прямих матеріальних збитків у розмірі 321,20 грн., судовий збір не повинен сплачувати в силу норм Закону України "Про судовий збір".
Однак, у позові ОСОБА_1 заявляє також вимоги немайнового характеру, та які підлягають оплаті судовим збором, у зв'язку із чим клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору визнається судом необґрунтованим, оскільки за вимоги немайнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір.
Враховуючи викладене, позивачу потрібно сплатити суму судового збору в розмірі 1816,00 грн. за дві вимоги немайнового характеру.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач просить визнати незаконними дії керівників Роменського МВ ГУ НП в Сумській області щодо направлення для примусового виконання постанови БР №605473 від 13.06.2018, листом від 11.07.2018 №11635/69/03-18, 17.12.2018 №22089/69/03-18 та листом від 20.05.2019 №7491/69/03-18. Таким чином, оспорювані дії Роменського МВ ГУ НП в Сумській області, вчинені в 2018 та 2019 році, а до суду позивач звернувся 12.02.2021 року, тобто позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Згідно з пунктом 1 частини 2 вищевказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
В даному випадку, позивач просить визнати незаконними дії Роменського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з виконання постанови БР №605473 від 13.06.2018 щодо відкриття виконавчих проваджень АСВП №57025504, №58343936, №59892362 та здійснення виконавчих дій в них. Згідно додатків до позовної заяви постанови про відкриття виконавчих проваджень були прийняті № ВП 59892362 від 27.08.2019; № ВП 58343936 від 12.02.2019; № ВП 57025504 від 17.08.2018. Натомість до суду позивач звернувся лише 12.02.2021, тобто позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду.
Позивачем подано до суду разом із позовом заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування пропуску строку звернення до суду позивачем зазначено про те, що він звертався до суду із аналогічними позовними вимогами, але суд повернув позовну заяву. Так, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 по справі 480/3526/20 позовну заяву залишено без руху, було надано строк з дня закінчення карантину, встановленого - Кабінетом Міністрів України для усунення недоліків позовної заяви. 22.06.2020 позивачем подано заяву про роз'яснення рішення суду в частині застосування ставки судового збору. Станом на 08.02.2021 позивач жодним чином не був проінформований про розгляд вищевказаної заяви. 08.02.2021 позивач у приміщенні Сумського окружного адміністративного суду був ознайомлений із матеріалами справи по справі №480/3526/20 та дізнався, що ухвалою суду від 04.09.2020 його позовну заяву було повернуто без розгляду. На підставі заяви від 08.02.2021, позивач отримав копію ухвали про повернення позовної заяви і повторно звернувся до суду. Враховуючи викладене, позивач просив поновити строк звернення до суду.
Суд розглянувши подану заяву про поновлення строків звернення до суду, підстави, вказаній у заяві, визнає неповажними, враховуючи наступне.
У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень. Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів. У справі, що розглядається, представник позивача під час звернення до суду не наводить будь-яких обставин і не надає відповідних доказів, які би свідчили про об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду з цим позовом. Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивач та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
Позивач в обґрунтування пропуску строку звернення зазначає про те, що його адміністративний позов було повернуто 04.09.2020 в межах справи №480/3526/20, про що позивач не був повідомлений і про наявність ухвали про повернення йому стало відомо лише 08.02.2021. Судом враховується та обставина, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду позивача із адміністративним позовом, разом із тим, на час первинного звернення позивача із адміністративним позовом до суду в межах справи №480/3526/20 в червні 2020 року вже був пропущений позивачем. Як зазначено вище, оспорювані дії Роменського МВ ГУ НП в Сумській області, вчинені 11.07.2018, 17.12.2018, 20.05.2019 , але до суду позивач вперше звернувся лише в червні 2020 року, тобто позивачем вже було пропущено шестимісячний строк звернення до суду. Також позивачем при зверненні вперше до суду пропущено 10-ти денний строк щодо оскарження дій державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження, оскільки звернувся в червні 2020 року, а постанови державним виконавцем були прийняті № ВП 59892362 від 27.08.2019; № ВП 58343936 від 12.02.2019; № ВП 57025504 від 17.08.2018. До суду позивач звернувся лише в червні 2020 року, тобто позивачем вже було пропущено десятиденний строк звернення до суду.
В заяві позивачем не обґрунтовується поважність пропуску строку звернення до суду в період до червня 2020 року, неможливість вчасно звернутися до суду, не зазначається про період з дня, коли позивачу стало відомо про спірні правовідносини та причини пропуску строку звернення до суду.
Також суд зазначає, що незважаючи на те, що позивачем подавався раніше адміністративний позов, то до повторного звернення із аналогічним позовом застосовуються вимоги КАС України як до нової позовної заяви. При цьому, позивач під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з позовом не звільняється від обов'язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою позовною заявою. Крім того, подання первинної позовної заяви не передбачає зупинення чи автоматичне поновлення строку на звернення до суду та можливості у зв'язку з цим у подальшому на розсуд позивача розпоряджатися часом на звернення до суду. Поряд із зазначеним, суд наголошує і на тому, що обставини попереднього звернення з позовом самі по собі не свідчать про поважність підстав пропуску строку повторного звернення до суду.
В рішенні від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Відтак, наведені причини поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані в заяві позивача, не можуть бути визнані судом поважними, оскільки позивачем не доведено обставини, які об'єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду, у визначений законом строк.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.06.2018 року у справі №804/6785/15, у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2018 року у справі №804/2647/17, у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2018 року у справі №813/3695/17.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених у заяві позивачем щодо поновлення строку звернення до суду та причин пропуску такого строку поважними.
Враховуючи те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, в т.ч. і до червня 2020 року, то слід визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами, та як наслідок, залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу час для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду або вказати інші підстави для поновлення строку згідно ч. 1 ст. 123 КАС України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду, де вказати інші підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності; документ про сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 до Роменського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Начальника Роменського ВП ГУНП в Сумській області Загамули Ю.В. Начальника Роменського ВП ГУНП в Сумській області Невожай Р.В., Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій незаконними, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Роменського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Начальника Роменського ВП ГУНП в Сумській області Загамули Ю.В. Начальника Роменського ВП ГУНП в Сумській області Невожай Р.В., Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій незаконними, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду, де вказати інші підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності, а також надати докази сплати суми судового збору в розмірі 1816,00 грн. за дві вимоги немайнового характеру, які повинні бути перераховані за наступними реквізитами:
- Рахунок - UA878999980313151206084018540
- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101
- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)
- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404
- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гелета