17 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа №440/1147/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" про забезпечення його позову до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду 15.02.2021 звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, у якому позивач просив:
визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.01.2021 №374, від 11.02.2021 №3023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість;
зобов'язати відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення від 11.02.2021 №3023, ознайомившись з якою суд встановив такі обставини.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За змістом пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику учасників справи, у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та матеріали позову, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Системний аналіз наведених вище положень процесуального закону є підставою для висновку про те, що ними визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову ініціатор звернення посилався на те, що спірне рішення не відповідає загальним вимогам до акта індивідуальної дії, як-то обґрунтованість та вмотивованість; порушує гарантоване право позивача на підприємницьку діяльність, тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключення податкових накладних/розрахунків коригувань; контрагенти ТОВ "Ресурс-Лайф" не можуть сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що несе ризики погіршення ділової репутації підприємства. Крім того, ініціатор звернення звертав увагу на те, що правомірність включення ТОВ "Ресурс-Лайф" була предметом спору у справі №440/2807/20, у якій позов платника задоволено.
Оцінюючи повідомлені заявником обставини, суд виходить з того, що у силу частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Однак, заявником до заяви про вжиття заходів забезпечення позову не надано доказів наявності обставин, на які він посилається як на підставу для звернення до суду з цією заявою. Зокрема, матеріали позову не містять доказів прийняття податковим органом рішень про зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ "Ресурс-Лайф", а також звернення контрагентів товариства з листами щодо відмови у подальшій співпраці тощо.
До того ж, суд зауважує, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності, адже платник податків має право подати контролюючому органу письмові пояснення разом з копіями документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Суд зазначає, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб'єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №140/8878/20.
Окрім того, заявником не обґрунтовано, яким чином рішення у справі №440/2807/20 впливає на результат розгляду цієї справи.
З урахуванням наведеного суд констатує, що позивачем не доведено наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам чи інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Також, за відсутності ознак очевидної протиправності спірних рішень, доказів чого позивачем не надано, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржених рішень буде фактично вирішенням спору до відкриття провадження у справі та розгляду позовних вимог по суті.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для забезпечення позову у цій справі.
Отже, у задоволенні заяви ТОВ "Ресурс-Лайф" про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Кукоба