Справа № 420/14967/20
18 лютого 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про розгляд справи №420/14967/20 в порядку загального позовного провадження, -
24.12.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, що виступає на стороні відповідача - приватне підприємство «КАЛІПСО-2007» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №01-06/14 від 05.02.2018 року, визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт ОД 112192612166 від 18.09.2019 року.
Ухвалою суду від 29.12.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У вказаній ухвалі судом роз'яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з копією для учасників справи.
Копію вказаної ухвали направлено позивачу засобами електронної пошти 11.01.2021 року.
21.01.2021 року (вх.№3171/21) від позивача до суду надійшла заява на виконання вимог вказаної ухвали разом із уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, що виступає на стороні відповідача - приватне підприємство «КАЛІПСО-2007» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №01-06/14 від 05.02.2018 року, визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт ОД 112192612166 від 18.09.2019 року.
В уточненій позовній заяві позивачем додатково викладено обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями його прав, свобод, інтересів.
Ухвалою суду від 26.01.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, що виступає на стороні відповідача - приватне підприємство «КАЛІПСО-2007» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №01-06/14 від 05.02.2018 року, визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт ОД 112192612166 від 18.09.2019 року (в редакції уточнень за вх.№3171/21) і відкрито провадження в адміністративній справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.
11.02.2021 року (вх.№6896/21) від представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до суду надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в яких відповідач просить суд здійснювати розгляд справи №420/14137/20 в порядку загального позовного провадження.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що Управління вважає, що категорії справ з вищевказаним предметом неможливо віднести до категорій справ незначної складності, оскільки, така справа має значний обсяг та об'ємний характер доказів, які підлягають дослідженню з наданням правової оцінки всім вагомим обставинам справи. Так, враховуючи необхідність дослідження підстав позовних вимог, з метою ретельного та повного вивчення встановлених фактів у ході здійснення позапланової перевірки, з урахуванням ч.3 ст. 257 КАС України Управління вважає, що категорії справ про скасування права на початок виконання будівельних робіт, а саме: категорія справ про вчинення певних дій, не можна віднести до категорій справ незначної складності, оскільки, така справа має значний обсяг та об'ємний характер доказів, що потребує значного та достатнього часу для ознайомлення з матеріалами та з предметом даної справи. Також, на думку відповідача, враховуючи те, що справа підсудна Одеському окружному адміністративному суду, зазначене свідчить про те, що вже не може, бути справою незначної складності, зокрема, не є - ані окремою категорією термінових адміністративних справ, ані окремою категорією справ незначної складності.
На думку Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, зазначений адміністративний позов не може підпадати під категорію справ, які розглядаються у спрощеному порядку, такі справи не є малозначними.
У вказаних запереченнях відповідач також просить суд поновити строк для їх подання з підстав запровадження в Україні карантину та у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю ряду працівників відповідача.
Суд зазначає, що ухвалою суду від 26.01.2021 року судом, зокрема, встановлено сторонам п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Копію вказаної ухвали отримано Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 28.01.2021 року.
Тобто, останнім днем для подання заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження було 02.02.2021 року.
Однак, заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження надійшли до суду від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради лише 11.02.2021 року.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи зазначене, оскільки за повідомленими відповідачем обставинами, підставою звернення до суду із вищевказаними запереченнями по закінченню визначених судом строків є карантин та тимчасова непрацездатністю ряду працівників Управління, суд вважає за можливе поновити Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради строк для подання заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/14967/20 в порядку загального позовного провадження, виходячи з наступного.
Так, згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Суд встановив, що спір в цій справі не відноситься до вказаного переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у відзиві на позов, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, відповідач не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Водночас, суд зазначає, що 11.02.2021 року (вх.№6897/21) від представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, повідомлено про технічну неможливість надання до суду доказів (перелік вказаних документів викладено позивачем) та вказано, що вказані документи будуть надані на огляд суду.
Відповідачем не надано доказів технічної неможливості подання доказів, не наведено пояснень в чому полягає така технічна неможливість (чи то відсутність матеріально-технічної бази, чи відсутність матеріального забезпечення на здійснення викопіювання, як то паперу чи чорнил для принтера).
Так, відповідно до положень статті 81 КАС України огляд здійснюється лише тих доказів (письмових, речових і електронних), які не можна доставити до суду.
Положеннями чинного законодавства не передбачено повноваження суду встановлювати обставини на підставі доказів, які лише оглядаються судом та не містяться в матеріалах справи.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, зазначені відповідачем обставини також не можуть бути підставою для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що клопотання представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про розгляд справи №420/14967/20 у порядку загального позовного провадження є необґрунтованим, недоведеним та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями ст.ст.122, 248, 256, 260, 262 КАС України, суд
Поновити Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради строк для подання заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Клопотання представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про розгляд справи №420/14967/20 в порядку загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Корой