Справа № 420/879/21
18 лютого 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) питання про залишення позовної заяви без руху,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в якому позивач просить:
визнати протиправні дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у сумі 1390,00 грн. замість суми разової грошової допомоги, яка визначена частиною п'ятою статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551 та рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, що передбачають, виплату учасникам бойових дій щорічно до 5 травня разову грошову допомогу в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Як зазначено в позовній заяві, підставою для звернення позивача з даним адміністративним позовом стала протиправні дії щодо не виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, в повному обсязі.
Ухвалою суду від 02.02.2021 р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
15.02.2021 р. за вх.№7391/21 до суду від відповідача надійшло клопотання відповідача про застосування строків звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого відповідач зазначає, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік була здійснена у травні 2020.
Однак, позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом 21.01.2021 р., тобто більше ніж 6 місяців з дня, коли позивач отримав зазначену допомогу, тобто фактично дізнався про порушення своїх прав, що є суттєвим порушенням передбаченого законом 6-ти місячного строку, встановленого для звернення до адміністративного суду із цими позовними вимогами.
Розглядаючи питання про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає наступне
Позивач, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).
Позивач в поданому адміністративному позові просить визнати бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, п'яти мінімальних пенсій за віком.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з тексту позовної заяви, щорічна разова грошова допомога за 2020 рік виплачена позивачу в травні 2020 року.
Відтак, строк звернення до адміністративного суду відраховується з травня 2020 року та спливає у листопаді 2020 року.
Разом з цим, адміністративний позов зареєстрований судом 21.01.2021 року (подано безпосередньо до суду 21.01.2021р.), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 14.05.2019р. по справі №815/3087/18 дійшов такого висновку:
«Суд не приймає доводів касаційної скарги, що про порушення свого права позивач дізнався у червні 2018 року, оскільки одноразова грошова допомога до 5 травня є щорічною виплатою, тому позивач повинен був дізнаватися про порушення своїх прав щороку при її отриманні в розмірі, меншому ніж передбачено законом».
В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
"Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
В свою чергу суд звертає увагу позивача на обов'язок визначений приписами ч. 6 ст. 161 КАС України, а саме:
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.3 ст. 123 КАСУ, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вказана процесуальна норма містить умову, за якої позовна заява залишається без розгляду (після відкриття провадження по справі) - позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.
Відтак, суду повинен надати позивачу можливість подати заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.
Частиною 13 ст. 171 КАСУ визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали (ч. 13 ст. 171 КАС України).
Керуючись ст.ст. 9, 122, 123, 160, 161, 171, 256, 294 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.