Справа № 420/14319/20
17 лютого 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ексім» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ексім», в якому позивач просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Агро Ексім», код ЄДРПОУ 41510496, згідно рішення позивача від 11.11.2020 року.
Ухвалою суду від 21.12.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до змісту адміністративного позову, позивач обґрунтовує заявлені вимоги, із посиланням на пп.пп. 16.1.9, 16.1.13 п. 16.1 ст. 16, пп.пп. 20.1.4, 20.1.6, 20.1.9, 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, ст. 94 Податкового кодексу України, Порядок застосування адміністративного арешту майна платників податків, із зазначенням таких фактичних обставин:
- Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ від 04.11.2020 року № 5416-ц «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Агро Ексім», код ЄДРПОУ 41510496. На підставі даного наказу та направлення на перевірку від 05.11.2020 року № 100, № 102, згідно п.п. 19-1.1.4 п. 19-1.1, ст. 19-1 п.п. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, п.п. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, здійснено заходи щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «Агро Ексім» (код ЄДРПОУ 41510496), тривалістю 10 діб з метою здійснення контролю за дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реєстрації, наявності ліцензій, свідоцтв. Так, 10.11.2020 року працівники відділу контролю за обігом марок акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області: головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за обігом марок акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС - Матвійчук Олександр Васильович; головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за обігом марок акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС - Новіцький Олег Олександрович, здійснили заходи щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «Агро Ексім». За податковою адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, буд. 47/3 та адресою господарської одиниці: Одеська обл., Овідопольський район, с. Прилиманське, вул. Оборонна, 44, проте посадовими особами директором ТОВ «Агро Ексім» було відмовлено в допуску до перевірки. 10.11.2020 року о 15 год. 20 хв. було відмовлено у допуску працівників ГУ ДПС в Одеській області для проведення фактичної перевірки, про що складено акт відмови до допуску на проведення фактичної перевірки від 10.11.2020 року №56/15-32-09-02. Директором ТОВ «Полінкс» було відмовлено від підпису у направленні на перевірку від 05.11.2020 року №№ 102, 100, про що було складено Акт відмову отримання наказу на проведення перевірки та відмову від підпису у направленнях на перевірку від 10.11.2020 за № 57/15-32-09-02;
- 11.11.2020 року о 10 год. 45 хв. заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Агро Ексім»;
- враховуючи той факт, що відповідачем відмовлено від допуску посадових осіб Головного управління ДПС в Одеській області до проведення перевірки, наявні всі правові підстави для застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Агро Ексім».
Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:
- в спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки. Отже, контролюючим органом не доведено наявність підстав для призначення і проведення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України;
- оскаржуваний наказ винесено на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. При цьому, наказ на проведення фактичної перевірки, з вищевказаних підстав, може бути винесений контролюючим органом лише в разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання тв. транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирт, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Отже, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України є отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. Такий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наведеним у постанові від 08.09.2020 року у справі № 640/21536/19;
- у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено не відповідність діяльності ТОВ «Агро Ексім» вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена відповідачем. Невідповідність оскаржуваного наказу вимога податкового законодавства і приписам п. 2 КАС України свідчать про його протиправність та має наслідком скасування такого наказу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані сторонами справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Наказом позивача від 04.11.2020 року № 5416-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АГРО ЕКСІМ» (код 41510496) (а.с.9), на підставі п.п. 19-1.1.4 п. 19-1.1, ст. 19-1 п.п. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, п.п. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами), наказано, зокрема:
- провести з 05.11.2020 року фактичну перевірку ТОВ «АГРО ЕКСІМ» (код 41510496) за податковою адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, буд. 47/3, адреса господарської одиниці: Одеська область, Овідіопольський район, с. Прилиманське, вул. Оборонна, 44 (склад), тривалістю 10 днів, перевіряємий період з 01.07.2019 року - по дату закінчення фактичної перевірки, за участю головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Чичоти Андрія Теодоровича, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Новіцького Олега Олександровича, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Алаликіна Сергія Ігоровича, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами головного державного ревізора-інспектора відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС в Одеській області Ворнікової Юлії Володимирівни, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Худика Валерія Романовича, головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Чорного Владислава Миколайовича, головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПСв Одеській області Химича Володимира Васильовича, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за обігом марок акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Матвійчука Олександра Васильовича .
10.11.2020 року посадовими особами позивача складено акт «Про відмову до допуску до фактичної перевірки». (а.с.14)
Начальник управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області, керуючись ст. 94 ПКУ, звернувся до заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області із зверненням від « » листопада 2020 року (а.с.12-13), в якому просив застосувати умовний адміністративний арешт майна відповідача, з тих підстав, що в процесі здійснення контрольно-перевірочних заходів працівники управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області не змогли реалізувати надані їм повноваження щодо проведення фактичної перевірки за наявності обставин згідно п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 розд. ІІ Кодексу так як не були допущені до перевірки, у зв'язку з тим, що наказ не містить чітких підстав для проведення перевірки, крім посилань на норми Податкового кодексу України, що регулюють питання проведення перевірки.
Згідно з зазначеним зверненням, до нього додано копії: акту про не допуск до фактичної перевірки; акту про неотримання направлень та наказу на проведення фактичної перевірки; наказу про проведення фактичної перевірки; направлень на проведення фактичної перевірки.
11 листопада 2020 року о 10 год. 45 хв. заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.8), відповідно до змісту якого, заступник начальника ГУ ДПС в Одеській області, Купка Іван Павлович, розглянувши доповідну записку про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків та додані до нього матеріали управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДФС в Одеській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «АГРО ЕКСІМ» (код ЄДРПОУ 41510496), на підставі яких були з'ясовані обставини, передбачені пунктом 94.2 статті 94 розділу ІІ Податкового кодексу України: п.п. 94.2.3 «платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу», призначеної на підставі п.п. 19-1.1.4 п. 19-1.1, ст. 19-1 п.п. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, п.п. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, керуючись ст. 94 розділу ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), вирішив:
1. Застосувати умовний адміністративний арешт майна ТОВ «АГРО ЕКСІМ» (код ЄДРПОУ 41510496), який знаходиться за податковою адресою: Одеса, пр-т Небесної Сотні, буд. 47/3, та здійснює господарську діяльність за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, с.Прилиманське, вул. Оборонна, 44.
2. Надіслати рішення з вимогою з вимогою заборони реалізації прав власності на майно ТОВ «АГРО ЕКСІМ» (код ЄДРПОУ 41510496) без обов'язкового попереднього отриманого дозволу керівника (заступника або уповноваженої особи) ГУ ДПС в Одеській області на здійснення будь-якої операції з таким майном, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії (а.с.10-11, 15-22), зокрема:
- направлень на перевірку;
- акту про відмову від отримання наказу на проведення фактичної перевірки та відмову від підпису у направленнях на перевірку;
- акту виходу;
- доповідної записки;
- ідентифікаційних даних щодо відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням пункту 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Пунктом 94.2 цієї статті передбачено підстави для застосування адміністративного арешту майна, серед яких, зокрема, відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України). Перелік таких підстав є вичерпним.
Згідно з підпунктом 94.6.1 пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
При цьому, відповідно до положень пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
За правилами підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 вказаного Кодексу припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для такого висновку. Так, за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов'язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.
Отже, при встановленні обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків перевірці підлягає накладення арешту саме в межах вказаного 96-ти годинного строку та у випадку його пропуску арешт вважається припиненим.
Судом встановлено, що рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача прийнято 11 листопада 2020 року, тоді як звернення з позовною заявою від 11.12.2020 року, на підставі якої відкрито провадження у цій справі, мало місце 15.12.2020 року.
Відтак, оскільки з моменту прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, тому застосований адміністративний арешт є припиненим, відповідно до вимог підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги податкового органу є такими, що не підлягають задоволенню.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25 травня 2018 року у справі № 820/2040/17, від 28 березня 2019 року у справі № П/811/1722/17, від 27 серпня 2019 року у справі № 520/11050/18.
На виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 18 листопада 2019 року по справі № 140/2485/18 (адміністративне провадження № К/ 9901/19620/19).
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, позивач суду не навів та не надав.
При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача щодо обґрунтування заперечень проти позовних вимог на те, зокрема, що: контролюючим органом не доведено наявність підстав для призначення і проведення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України; невідповідність оскаржуваного наказу вимога податкового законодавства і приписам п. 2 КАС України свідчать про його протиправність та має наслідком скасування такого наказу тощо, - з тих підстав, що предметом позову - спору та, відповідно, встановлення/дослідження/тощо, є лише наявність/відсутність підстав (фактичних і правових) для підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Агро Ексім», код ЄДРПОУ 41510496, згідно рішення позивача від 11.11.2020 року, а не правомірність рішень (наказу), дій чи бездіяльності позивача з призначення і проведення фактичної перевірки відповідача. Отже, наведене обґрунтування відповідача не входить до предмету даного спору (встановлення/дослідження/тощо) та може бути предметом самостійного оскарження у законодавчо встановленому порядку.
Щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд дійшов висновків, що:
- позиція позивача зі спірних питань - є помилковою;
- законодавчих підстав для задоволення даного позову - немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 258, 262, 291, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; ідентифікаційний код юридичної особи: 43142370) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ексім» (місцезнаходження: просп. Небесної Сотні, 47/3, м. Одеса, 65114; ідентифікаційний код юридичної особи: 41510496) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна - відмовити повністю.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Г. Цховребова