Іменем України
18 лютого 2021 р. № 400/3634/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до:Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19,Миколаїв,54001
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо ненарахування та невиплати за 2018-2020 роки щорічної одноразової грошової допомоги допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 2) зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 як учаснику бойових дій недоплачену за 2018-2020 роки щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Позивачу було виплачено щорічну разову допомогу до 05 травня за 2018-2020 роки не в повному обсязі. На переконання позивача, така допомога має виплачуватися у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком), з огляду на те, що з 27.02.2020 норми і положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998, з урахуванням рішення Конституційного Суду України, передбачають: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що кошти позивачу були виплачені правомірно, в порядку та розмірі, визначених Кабінетом Міністрів України в межіх бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, а тому Департамент ніяким чином не порушував права та законні інтереси позивача, діяв на підставі та в межах повноважень. Також відповідач зазначив, що для здійснення донарахувань та доплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2018- 2020 роки немає законних підстав.
Ухвалою суду від 07.09.2020 р. провадження у справі № 400/3634/20 зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20.
18.02.2021 провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання 18.02.2021.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження 18.02.2021, без виклику сторін, відповідно до вимог ст.263 КАС України, на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 09.09.2015.
У 2018-2020 роках ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня відповідно до розмірів, встановлених постановами Кабінету Міністрів України.
Позивач, не погоджуючись з сумою виплати у 2018-2020 роках, звернувся до суду з цим позовом.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Стаття 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачає пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 статтю 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” згадану вище норму права викладено в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, зазначена норма наділяла Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати розмір грошової допомоги до 5 травня.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 170 від 14.03.2018, № 170 від 20.03.2019, № 112 від 19.02.2020, яким регулювались питання виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2018-2020 роках.
Саме керуючись цими нормами, у період з 2018-2020 відповідачем було виплачено ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня.
Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За положеннями ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на момент нарахування і виплати у травні 2020 року позивачу одноразової грошової допомоги діяла ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.
Верховний Суд з цього приводу у рішенні від 29.09.2020 по зразковій справі № 440/2722/20 дійшов висновку про те, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998.
Зазначене рішення по зразковій справі № 440/2722/20 13.01.2021 залишено без змін Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно ч. 3 ст. 291 КАС України, суд, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, враховуючи, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яке передбачає, що норми і положення статей, окрім статті 13, також й положення статтей 12, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовується у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998, яка передбачає розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, у рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, тільки з 27 лютого 2020 року положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України вважається неконституційним, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) не змінює правових відносин між сторонами, що мали місце у 2017-2019 роках.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо невиплати в повному обсязі за 2020 рік разової грошової допомоги як учаснику бойових дій ОСОБА_1 .
Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19,Миколаїв,54001 03194499) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 03194499) щодо невиплати в повному обсязі за 2020 рік разової грошової допомоги як учаснику бойових дій ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
3. Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської радиради (код ЄДРПОУ 03194499) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко