про залишення позовної заяви без руху
17 лютого 2021 р. № 400/871/21
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами
позовної заявиОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доДепартаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, в якому просить:
- визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2015-2020 роках у розмірі, меншому п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня з урахуванням норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-XIV за період з 2015 по 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум такої допомоги.
Також позивач просить витребувати у відповідача довідку про нарахування та виплату такої допомоги за період з 2015 по 2020 рік.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач пов'язує порушення його прав із виплатою щорічної грошової допомоги до 5 травня із нарахуванням і виплатою її у меншому розмірі, ніж установлено законом. Про розмір нарахованої, а відтак і виплаченої йому допомоги позивач дізнався у день її фактичного отримання відповідно у квітні або травні 2015 року, 2016 року, 2017 року, 2018 року, 2019 року та 2020 року.
Отже, за захистом свого права, порушеного, на думку позивача, у 2015 - 2019 роках позивач звернувся до суду по спливу більш як п'яти років (щодо 2015 року) та більш як року (щодо 2019 року), тобир з пропуском шестимісячного строку.
Щодо позовних вимог за 2020 рік суд окремо зазначає про таке.
Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин (пункт 1 цієї постанови).
Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 02.04.2020 (далі - Закон № 540-ІХ), розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, серед іншого, статтею 122 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо, в тому числі строк звернення до адміністративного суду, були продовжені на строк дії такого карантину.
Законом України від 18.06.2020 № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 731-ІХ), який набрав чинності з 17.07.2020, пункт 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України викладений у новій редакції, що вже не передбачає автоматичного продовження строків на період дії карантину.
Отже, шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду з вимогами щодо виплати спірної грошової допомоги за 2020 рік почав свій відлік з 18.07.2020 та тривав до 18.01.2021.
До суду позивач звернувся 12.02.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку.
Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позову не подано доказів на підтвердження розміру виплаченої позивачу спірної грошової допомоги у 2015-2020 роках. Клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не обгрунтовано, які заходи вжиті самостійно позивачем для отримання відповідних відомостей, якими доказами це підтверджується (з наданням таких доказів суду), а також з яких підстав позивач не може подати вказані докази самостійно.
Отже, позивачу належить подати до суду відповідні докази та їхні копії для направлення відповідачу (частина перша статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин;
- доказів на підтвердження розміру виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2015-2020 роках та їхніх копій для відповідача.
3. Попередити позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Птичкіна