17 лютого 2021 р. № 400/2751/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про:визнання незаконним і скасування наказу від 26.06.2020 № 177-О,
ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - Відповідач; ГУ ДПС) в якому просить суд (з урахуванням збільшення позовних вимог) визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області № 177-О від 26.06.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; визнати незаконними утримання надбавки за інтенсивну працю в розмірі 6340,00 грн та щомісячної премії в розмірі 2340,00 грн; стягнути з бюджетних асигнувань Відповідача незаконно утриману частину заробітної плати (надбавки за інтенсивну працю в розмірі 6340,00 грн та щомісячної премії в розмірі 2340,00 грн).
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначила, що 12.06.2020 року ГУ ДПС у Миколаївській області було видано Наказ № 165-О про порушення стосовно неї дисциплінарного провадження. За результатами проведеного дисциплінарного провадження її притягнуло до дисциплінарної відповідальності Наказом № 177-О від 26.02.3020 року та оголошено догану. Позивач зазначає, що не вчиняла дисциплінарного проступку, окрім того, оскаржуваний Наказ не містить посилання в чому саме полягає нібито вчинений нею дисциплінарний проступок, тобто Наказ не конкретизований. У Наказі міститься лише посилання на загальну фразу «за неналежне виконання службових обов'язків». При проведенні дисциплінарного провадження вона надавала письмові пояснення та докази вчинення нею як керівником всіх залежних від неї заходів, спрямованих на врегулювання та недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів її підлеглими. Виконувала всі вказівки керівництва та відділу з питань запобігання корупції ГУ ДПС у Миколаївській області, надавала запитувану інформацію, своєчасно інформувала про наявність можливого виникнення конфлікту інтересів. Але при обрані виду дисциплінарного стягнення Відповідач не взяв до ували її пояснення, не врахував її бездоганне минуле, не врахував відсутність будь-яких наслідків від її дій.
Ухвалою від 14.07.2020 року судом відкрито провадження у справі та визначено, що справу належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
06.08.2020 року Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час проведення дисциплінарного провадження комісія на своєму засіданні дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 є факт дисциплінарного проступку. Описання дисциплінарного проступку було викладено у Протоколі засідання дисциплінарної комісії та полягає у невжиття Позивачем як керівником своєчасних управлінських рішень з питань врегулювання реального конфлікту інтересів відносно її підлеглої ОСОБА_2 , що призвело до направлення матеріалів до Управління стратегічних розслідувань та НАЗК. Це саме й свідчить про неналежне виконання службових обов'язків позивачем у межах покладених на неї повноважень керівника. Відповідач зазначає, що оскаржуваний Наказ прийнятий у межах та у спосіб, визначений законом, а відтак, позовні вимоги не належать задоволенню (а. с. 88-91).
07.09.2020 року до суду надійшла Відповідь на відзив, в якій представник Позивача зазначає, що викладені у Відзиві на позовну заяву доводи не спростовують позицію Позивача, яка зводиться до того, що в діях ОСОБА_1 відсутній факт дисциплінарного проступку, а відтак, притягнення її до дисциплінарної відповідальності є протиправним. Обмеження та обов'язки викладені в Законі України «Про запобігання корупції», так як відповідальність за його порушення, носить виключно персональний характер. Позивач, як керівних не може прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень. Позивач належним чином виконувала свої посадові обов'язки, перебуваючи на посаді начальника Южноукраїнського управління ГУ ДПС у Миколаївській області.
08.10.2020 року позивач надала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області від 26.06.2020 року № 177-О «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »;
- визнати незаконним утримання надбавки за інтенсивну працю в розмірі 6240,00 грн та щомісячної премії в розмірі 2340,00 грн;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області утриману надбавку за інтенсивну працю в розмірі 6240,00 грн та щомісячну премію в розмірі 2340,00 грн.
Ухвалою від 08.10.2020 року суд постановив прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та в подальшому розглядати справу з урахуванням збільшення позовних вимог.
У судовому засіданні Позивач та Представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та в заяві про збільшення позовних вимог.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та вважав його необґрунтованим.
Вислухав пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено:
Наказом ГУ ДПС в Миколаївській області від 29.08.2019 року № 14-О ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Южноукраїнського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області в порядку переведення з Головного управління ДФС у Миколаївській області (а. с. 18).
На підставі доповідної записки Начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Миколаївській області (далі по тексту Відділ запобігання корупції ГУ ДПС) від 19.05.2020 року за № 122/14-29-14-10 начальнику ГУ ДПС у Миколаївській області запропоновано ініціювати дисциплінарне провадження у відношенні низки працівників Южноукраїнського управління ГУ ДПС в Миколаївській області, у тому числі й ОСОБА_3 , за виявлені порушення в їх діях антикорупційного законодавства (а. с. 26).
27.05.2020 року в.о. Начальником ГУ ДПС у Миколаївській області було видано Наказ № 153-О про переведення ОСОБА_1 з посади начальника Южноукраїнського управління ГУ ДПС в Миколаївській області на посаду заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб начальника Южноукраїнського управління ГУ ДПС в Миколаївській області (а. с. 17).
12.06.2020 року в.о. Начальником ГУ ДПС в Миколаївській області було видано Наказ № 165-О про порушення дисциплінарного провадження стосовно начальника відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб Южноукраїнського управління ГУ ДПС в Миколаївській області ОСОБА_1 (а. с. 16).
Дисциплінарною комісією ГУ ДПС в Миколаївській області проведено дисциплінарне провадження у період з 12.06.2020 року по 26.06.2020 року відносно низки посадових та службових осіб, у тому числі ОСОБА_1 . Матеріали дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 обліковуються у Дисциплінарній справі № 16, копія якої знаходиться в матеріалах адміністративної справи (а. с. 128-109). Під час проведення дисциплінарного провадження Позивач надавала Дисциплінарній комісії пояснення та копії документів, на які посилалась у поясненнях, характеристику. Позивача було запрошено на засідання Дисциплінарної комісії, але вона письмово повідомила, що не має наміру приймати участь у засіданні комісії.
На засіданні Дисциплінарної комісії 24.06.2020 року п'ятим пунктом було розглянуто питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Після виступу доповідача та обговорення цього питання, комісія, шляхом голосування, ухвалила рішення підтвердити в діях ОСОБА_1 - заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб начальника Южноукраїнського управління ГУ ДПС в Миколаївській області наявний факт дисциплінарного проступку (п. 5 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу»), який передбачає дисциплінарне стягнення у вигляді догани (ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу»).
Своє рішення Дисциплінарна комісія оформила Протоком № 16 від 24.06.2020 року (а. с. 135-144). Після чого 24.06.2020 року направила на ім'я в.о. начальника ГУ ДПС в Миколаївській області подання з рекомендацію застосувати до заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб начальника Южноукраїнського управління ГУ ДПС в Миколаївській області ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а. с. 131-133).
30.06.2020 року в.о. начальником ГУ ДПС в Миколаївській області винесено Наказ № 177-О від 26.06.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 » та оголошення їй догани «за неналежне виконання службових обов'язків під час перебування на посаді начальника Южноукраїнського управління ГУ ДПС в Миколаївській області в частині неналежного виконання посадових обов'язків, пов'язаних із запобіганням та врегулюванням реального та потенційного конфлікту інтересів у підлеглих осіб, а саме: процедур пп. 1.2.33.,1.2.34. р. функцій 1.2. та підпункту 3.3.3. Положення про Южноукраїнське управління ГУ ДПС у Миколаївській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Миколаївській області 05.09.2019 року № 35 «Про затвердження Положень»; процедур пп. 1.2.33, 1.2.34 функцій п. 1.2 та пп. 4.3.3.Положення про Южноукраїнське управління ГУ ДПС у Миколаївській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Миколаївській області 24.01.2020 року № 253; порушення п. 4 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції»; п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу»» (а. с. 13-14).
30.06.2020 року позивач була ознайомлена з Наказом року № 177-О «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » від 26.06.2020 року.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Окрім того, завданням адміністративного судочинства є саме захист порушеного права. У справах про оскарження протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, тягар доказування (доведення правомірності своїх дій та/або прийнятого рішення) законодавством покладено саме на Відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Обіймаючи посаду начальника Южноукраїнського управління ГУ ДПС в Миколаївській області, Позивач є посадовою особою - державним службовцем у розумінні Закону України «Про державну службу» та суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі по тексту ЗУ-1700-VII).
Правові засади організації та діяльності державних службовців, врегульовано Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).
Статтею 62 Закон № 889-VIII закріплено, що державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця.
У силу вимог частини першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни, державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 65 зазначеного Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
При цьому, дисциплінарними проступками згідно пункту 7 частини другої цієї статті є: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
З аналізу норм чинного законодавства, яке регулює особливості проходження державної служби та особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців, вбачається, що державний службовець повинен сумлінно виконувати службові обов'язки та у разі вчинення дисциплінарного проступку може бути звільнений за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.
Частиною першою статті 69 Закону № 889-VIII встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Частинами першою - третьою статті 73 Закону № 889-VIII передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Зі змісту положень Закону № 889-VIII вбачається, що законодавцем чітко визначені як підстави, так і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців
З аналізу вище перелічених норм права, вбачається, що саме на Дисциплінарну комісію законодавцем покладений обов'язок доведення чи є в діях державного службовця склад дисциплінарного проступку.
У даному випадку, дисциплінарна комісія у Протоколі № 16 від 24.06.2020 року виклала свій висновок, до якого дійшла під час здійснення дисциплінарного провадження, та ухвалила рішення: «в діях ОСОБА_3 наявний факт дисциплінарного проступку».
У своїй позовній заяві (заяві про збільшення позовних вимог) Позивач не оскаржує процедуру проведення дисциплінарного провадження, не оскаржує рішення дисциплінарної комісії, оформлене Протоколом № 16, водночас Позивач наполягає, що в її діях відсутній склад дисциплінарного проступку.
Суд звертає увагу, що оскільки предметом розгляду даної справи є правомірність таабо неправомірність прийняття Наказу № 177-О, який був прийнятий на підставі протоколу та подання Дисциплінарної комісія, які не оскаржуються Позивачем, то суд вважає, що питання наявності таабо відсутності в діях Позивача складу дисциплінарного проступку вже вирішено Дисциплінарною комісією під час проведення дисциплінарного провадження.
Відповідач же як суб'єкт призначення при прийнятті оскаржуваного Наказу «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» приймає рішення про застосування таабо не застосування дисциплінарного стягнення відносно державного службовця та визначає, який вид дисциплінарного стягнення має бути застосований.
Частиною першою статті 74 Закону № 889-VIII закріплено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Частиною другою статті 77 цього Закону передбачено, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Вимагає зазначення у рішенні виду дисциплінарного проступку і його юридичної кваліфікації.
Таким чином, зазначення в рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності конкретного пункту частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» дозволяє чітко визначити як кваліфікував дії чи бездіяльність державного службовця саме той орган (посадова особа), який прийняв рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також перевірити правильність застосування до державного службовця певного виду стягнення.
Крім цього, обрання того чи іншого виду стягнення передбаченого статтею 66 Закону України «Про державну службу», безпосередньо залежить від того, який саме дисциплінарний проступок вчинений державним службовцем. А відтак, саме лише посилання в Наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також ненаведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.08.2019 року по справі № 1340/4847/18.
Суд погоджується з доводами Позивача, що оскаржуваний Наказ № 177-О не містить усіх відомостей, передбачених частиною 2 ст. 77 Закону № 889-VIII.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам ч. 2 ст. 77 Закону № 889-VIII, а тому не є належним чином обґрунтованим та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про «визнання незаконними утримання надбавки за інтенсивну працю у розмірі 6340,00 грн та щомісячної премії в розмірі 2340,00 грн; стягнення з бюджетних асигнувань Відповідача незаконно утриманої частини заробітної плати (надбавки за інтенсивну працю в розмірі 6340,00 грн та щомісячної премії в розмірі 2340,00 грн)», суд вважає, що такі позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки позивачем не обґрунтовано та не доведено суду жодними доказами, що утримання надбавки та премії було наслідком прийняття оскаржуваного Наказу № 177-О.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволення позову суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до ст. 132 КАС України до складу судових витрат належать як витрати на оплату судового збору, так і витрати на правничу допомогу.
Так, у матеріалах справи міститься попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу. Суд вважає, що витрати на сплату судового збору в розмірі 840,80 грн підтверджені належним чином відповідно до квитанції № 91994 від 09.07.2020 року (а. с. 69), що міститься в матеріалах справи, та належать поверненню в повному обсязі, оскільки судовий збір був сплачений Позивачем за немайнову вимогу, яка стосується скасування Наказу, та в цій частині позовні вимоги задавлені судом. В іншій частині позовних вимог судовий збрів позивачем не сплачувався в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Щодо до повернення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що витрати на правничу допомогу не підтверджені належними доказами як це передбачено ч. 4 ст. 134 КАС України. Крім того, ні позивачем, ні його представником не було надано договору на отримання послуг адвоката та не визначено остаточний розмір понесених Позивачем витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) про визнання незаконним і скасування наказу від 26.06.2020 року № 177-О; визнання незаконним утримання надбавки за інтенсивну працю в розмірі 6240,00 грн та щомісячної премії в розмірі 2340,00 грн; стягнення з бюджетних асигнувань відповідача утриманої надбавки за інтенсивну працю в розмірі 6240,00 грн та щомісячної премії в розмірі 2340,00 грн - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області від 26.06.2020 року № 177-О «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 17.02.2021 р.
Суддя Н.В. Лісовська