17 лютого 2021 р. справа № 400/343/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020
до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр-т Миру, 46/1,Миколаїв,54056
про:скасування постанови від 05.01.2021 ВП № 63520990,
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі-позивач) звернувся з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі-відповідач), в якому просить визнати скасувати постанову відповідача від 05.01.2021 року ВП №63520990 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виконав рішення Миколаївського окружного адміністративного суду в частині проведення перерахунку пенсії. Різниця між розміром пенсій, визначеної відповідно до рішення суду і розміром пенсії, обчисленої без урахування рішення суду, взята на облік у реєстрі та виплата буде проведена за наявності бюджетних асигнувань. Рішення суду не виконано з поважних причин, в зв'язку з відсутністю коштів.
Ухвалою від 27.01.2021 р. відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки спірна постанова була прийнята відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Суд дослідив докази та дійшов наступного висновку.
06.11.2020 державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №400/2592/18 від 11.03.2019, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії з виплатою відповідної різниці . Постановою державного виконавця зобов'язано ПФУ виконати рішення суду протягом 10-ти робочих днів .
ГУ ПФУ в Миколаївській області повідомив відповідача, що перерахунок пенсії здійснено на виконання рішення суду. Розмір доплати по перерахунку за рішенням суду взято на облік в окремому реєстрі та буде виплачена відповідно до постанови КМУ №649.Головним управлінням проведено виплату пенсії стягувачу у межах виділених асигнувань.
05.01.2021 р. державним виконавцем прийнято постанову про накладання штрафу на боржника - ГУ ПФУ в Миколаївській області в сумі 5100 грн. за невиконання виконавчого документа в повному обсязі на підставі ст. 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження”.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404).
Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону України “Про виконавче провадження” за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За частиною першою статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України “Про виконавче провадження”. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України “Про виконавче провадження”, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Судом досліджено причини не виконання частини рішення суду та встановлено наступне.
Так, виплата пенсійних платежів здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України з відповідним бюджетним призначенням.
Обставини, які повідомило ГУ ПФУ, в своїй сукупності свідчать, що невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії за рішенням суду зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а власне відсутністю фінансуванням витрат на виплату цих пенсій.
Тому в даному випадку, позивач не мав об'єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки коштів з Державного бюджету на виплату пенсії стягувачу передбачених бюджетом на 2020 не вистачило.
Тож у контексті обставин даної справи не можна дійти висновку, що позивачем не були перераховані означені кошти без поважних причин.
Аналогічна позиція висловлена постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18, від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18.
Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об'єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 18.06.2019 № 826/721/16.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позов задовольнити.
Судові витрати суб'єкту владних повноважень не відшкодовуються.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр-т Миру, 46/1,Миколаїв,54056 34889877) задовольнити.
2. Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр. Миру, 46/1, Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 34889877) від 05.01.2021 року ВП №63520990 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич