справа № 380/483/21
18 лютого 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд,-
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області по виконанню рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року у справі № 380/4536/20 щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із 01.04.2019 року, виходячи із розміру 70%, а не 90% його грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 24.03.2020 року за № 11/1 Адміністрації Державної прикордонної служби України, виданої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 року у справі № 1.380.2019.004626, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.04.2019 року без обмеження її максимальним розміром, виходячи із розміру 90% його грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 24.03.2020 року за № 11/1 Адміністрації Державної прикордонної служби України, виданої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 року у справі №1.380.2019.004626, здійснивши при цьому виплату перерахованого загального розміру пенсійних виплат із врахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що внесені Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” та Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” зміни до частини другої статті 13 Закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації особою права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Вважає, що при перерахунку раніше призначених пенсій не може допускатись звуження змісту та обсягу досягнутих громадянами (в тому числі колишніх військовослужбовців) прав, свобод, соціальних гарантій.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 09.02.2021 (вх. № 8641), у якому зазначає, що Пенсійним фондом правомірно перераховано пенсію позивачу виходячи з 70 % розміру грошового забезпечення позивача, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії встановлений максимальний розмір пенсії, зокрема 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Основний розмір пенсії позивача становив 90 % грошового забезпечення.
Рішенням суду у справі № 1.380.2019.004626 визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії. Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивачу станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
Відтак, на виконання рішення у справі № 1.380.2019.004626 Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано ОСОБА_1 довідку від 24.03.2020 року за № 11/1.
Згідно з рішенням суду у справі №380/4536/20 визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення позивачу перерахунку пенсії із 01.04.2019, виходячи із розміру його грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 24.03.2020 за № 11/1 Адміністрації Державної прикордонної служби України, виданої на виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 1.380.2019.004626. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 із 01.04.2019 року, виходячи із розміру його грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 24.03.2020 за № 11/1 Адміністрації Державної прикордонної служби України, виданої на виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 1.380.2019.004626. з врахуванням уже виплачених сум, без обмеження її максимального розміру.
На виконання рішення суду в справі №380/4536/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведно перерахунок та виплату пенсії позивача виходячи із розмірі 70% грошового забезпечення, що не заперечується відповідачем.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо визначення відсотку від грошового забезпечення на рівні 70%, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 пнсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до Постанови КМУ № 103, та її основний розмір склав 70% від грошового забезпечення.
Надаючи оцінку посиланням позивача на протиправність дій відповідача, які виразились у зменшені основного розміру пенсії із 90% грошового забезпечення до 70%, то суд виходив із наступного.
Відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Таким чином, з 01.10.2011 року положення частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90 % відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.
В подальшому, відповідно до Закону України від 27.03.2014 за №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014 було внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, де число " 80" замінили на число " 70" (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення процитованих норм у їх сукупності, суд доходить висновку, що положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70 відсотків від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014 року, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.
Всупереч наведеного, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі Постанови №103, управління пенсійного фонду застосувало норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що є безпідставним.
Так, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справі № 21-420а13.
Окремо суд акцентує увагу на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.04.2018 року справа № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).
04.02.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв рішення у справі №240/5401/18, в якому дійшов до висновку про те, що при перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Постановою від 16.10.2019 Велика палата Верховного суду зазначене рішення залишила без змін.
У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 у справі № 380/4536/20 щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із 01.04.2019 року, виходячи із розміру 70% грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 24.03.2020 року за № 11/1 Адміністрації Державної прикордонної служби України, виданої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 року у справі № 1.380.2019.004626 є протиправними, відтак з метою належного способу захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром, виходячи із розміру 90% грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 24.03.2020 року за № 11/1 Адміністрації Державної прикордонної служби України, виданої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 року у справі №1.380.2019.004626, здійснивши при цьому виплату перерахованого загального розміру пенсійних виплат із врахуванням раніше проведених виплат.
Суд звертає увагу, що згідно позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача. За своєю правовою природою протиправні дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи. Натомість бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, тобто не вчинення ним дій (невиконання обов'язків, завдань), які він зобов'язаний вчинити (виконати) в силу норм чинних законодавчих актів.
Таким чином, перерахунок та виплати пенсії ОСОБА_1 із 01.04.2019 року, виходячи із розміру 70% грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 24.03.2020 року за № 11/1 Адміністрації Державної прикордонної служби України, виданої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 року у справі № 1.380.2019.004626 свідчить про активні дії позивача.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Позивач також просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати у двотижневий строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що дане рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконане, в зв'язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права. Тому, вимога позивача не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовівитрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 у справі № 380/4536/20 щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із 01.04.2019 року, виходячи із розміру 70% грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 24.03.2020 року за № 11/1 Адміністрації Державної прикордонної служби України, виданої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 року у справі № 1.380.2019.004626.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром, виходячи із розміру 90% грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 24.03.2020 року за № 11/1 Адміністрації Державної прикордонної служби України, виданої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 року у справі №1.380.2019.004626, здійснивши при цьому виплату перерахованого загального розміру пенсійних виплат із врахуванням раніше проведених виплат.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 18.02.2021.
Суддя Костецький Н.В.