09 лютого 2021 року справа №380/6338/20
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Шведа Б.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача у відношенні до позивача ОСОБА_1 щодо не нарахування та невиплати їй, як правонаступниці її померлого чоловіка ОСОБА_2 , індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 24.04.2019; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу - ОСОБА_1 , як правонаступниці її померлого чоловіка ОСОБА_2 , індексацію грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 24.04.2019 з врахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців.
В аргументування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_2 , який являється покійним чоловіком ОСОБА_1 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (на момент смерті перебував на посаді командира відділення взводу охорони роти охорони батальйону охорони). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у результаті розриву аневризми грудної аорти. 24 квітня 2019 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 92, ОСОБА_2 було виключено із списків особового складу військової частини. Станом на день виключення ОСОБА_2 , із списків особового складу військової частини, з ним не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення, яка була гарантована чинним законодавством України, зокрема, Законом України від 06.02.03 № 491-ІV «Про індексацію грошових доходів населення», Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» та роз'ясненнями Міністерства соціальної політики та Департаменту фінансів України Міноборони.
Позивачка покликається на п.1 розділу ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким інших особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, згідно якого у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей та на статтю 1227 Цивільного кодексу України, відповідно до якої суми заробітної плати, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Позивачка стверджує, що Військова частина НОМЕР_1 зобов'язана нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, яка передбачалась для її покійного чоловіка ОСОБА_2 .
Відповідно до ухвали від 01.09.2020 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання на 13.10.2020.
Відповідач подав відзив на позовну заяву № 371/856 від 17.09.2020, у якому зазначає, що статтею 1227 Цивільного кодексу України визначається доля тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця. А тому до членів сім'ї не переходить право на перерахунок таких сум, або право на вимогу про призначення іншої виплати, на яку за життя мав спадкодавець, проте з будь-яких причин не скористався своїм правом. Не переходять у спадщину також цивільні права та обов'язки, нерозривно пов'язані з особистістю спадкодавця, які він не міг би нікому передати і за життя. При цьому, відповідач покликається на практику Верховного Суду України, зокрема ухвалу від 30.06.2010 у справі № 6-20514св09.
Відповідач зазначає, що Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-28823св14 відмовлено членам сім'ї померлого у стягненні недоплаченої заробітної плати за час відпусток спадкодавця на тій підставі, що оспорювана сума не була нарахована на момент смерті.
Відповідач покликається на відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо встановлення базових місяців - січня 2008 року та березня 2018 для нарахування та виплати індексації.
13.10.2020 прийнято ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду. Судовий розгляд справи призначено на 24.11.2020.
24.11.2020 відкладено розгляд справи на 29.12.2020.
29.12.2020 у судовому засіданні заслухано пояснення позивача, досліджено докази, оголошено перерву до 09.02.2021.
Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.
ОСОБА_2 , покійний чоловік ОСОБА_1 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . На момент смерті перебував на посаді командира відділення взводу охорони роти охорони батальйону охорони.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у результаті розриву аневризми грудної аорти.
24 квітня 2019 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 92, ОСОБА_2 було виключено із списків особового складу військової частини.
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату їй, як правонаступниці свого чоловіка, індексації грошового забезпечення.
Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь на вищенаведену заяву № 406/1150 від 19.12.2019, у якій зазначалось, що з представлених заявником документів не вбачається про прийняття лише нею спадщини, що може порушити права інших можливих спадкоємців.
У подальшому, ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом за своїм покійним чоловіком ОСОБА_2 та повторно у червні 2020 звернулась до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату їй, як правонаступниці свого чоловіка, індексації грошового забезпечення.
На вказане звернення військова частина надала відповідь № 371/575 від 26.06.2020, у якій повідомила, що на момент смерті ОСОБА_2 не було нараховано індексацію грошового забезпечення, відтак, ОСОБА_1 не має права на її отримання.
Позивач, вважаючи зазначену відмову протиправною, звернувся до суду.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 Закону №2011-XII).
Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст.4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч. 2 ст.5 Закону №1282-XII).
Як встановлено ч. 1 ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до п.1 розділу ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (надалі Порядок № 260) у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.
Згідно п.2 розділу ХХХ Порядку № 260 грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.
Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.
Виходячи із змісту зазначених норм права, до складу спадщини входять виплати, нараховані особі, але не отримані нею за життя.
Відповідно до стаття 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця: зокрема - права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно матеріалів справи наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2019 № 92 прапорщика ОСОБА_2 , командира відділення взводу охорони роти охорони батальйому охорони, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті розриву аневризми грудної аорти у зв'язку з смертю, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до довідки щодо нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 року по 30.04.2019 ОСОБА_2 у грудні 2018 року нараховано індексацію грошового забезпечення у розмірі 71,08 грн., у лютому 2019 року - 140,16 грн., у березні 2019 року - 134,47 грн., у квітні 2019 року - 134,47 грн.
ОСОБА_2 не звертався до Військової частини НОМЕР_1 щодо визначення та нарахування розміру індексації грошового забезпечення з врахуванням базових місяців січня 2008 року та березня 2018 року.
Відповідно до свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.06.2020 ОСОБА_1 успадкувала від гр. ОСОБА_2 житловий будинок з дворовими спорудами АДРЕСА_1 . Позивачем не надано доказів прийняття у спадщину від ОСОБА_2 іншого майна чи майнових прав, які йому належали на момент смерті.
Оскільки на момент смерті ОСОБА_2 індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 24.04.2019, з приводу донарахування якої її чоловіку звернулась до суду ОСОБА_1 , не була нарахована ОСОБА_3 та останній не звертався до Військової частини НОМЕР_1 щодо її донарахування, тому спірна сума індексації грошового забезпечення не увійшла до складу спадщини.
Аналогічний правовий підхід щодо встановлення права на спадкування сум пенсії, допомоги на поховання застосовується Верховним Судом та Восьмим апеляційним адміністративним судом (див. постанову Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 686/16735/16-ц, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі 876/4047/18)
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права на перерахунок суми грошового забезпечення з нарахуванням суми його індексації з встановленням базового місяця січня 2008 року та березня 2018 року, а тому позивачці слід відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач позовні вимоги спростував. В задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повністю.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17.02.2021.
Суддя Крутько О.В.