16 лютого 2021 року справа №380/9521/20
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Новак Л.М.
розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Давидівської об'єднаної територіальної громади про визнання протиправним та скасувати рішення, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Давидівської об'єднаної територіальної громади, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення від 14.08.2020 року №2024 «Про надання земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво»;
зобов'язати надати земельну ділянку у власність для будівництва індивідуального житлового будинку на території Звенигородської сільської ради.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішення Звенигородської сільської ради про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є протиправним, оскільки Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В оскаржуваному рішенні не зазначено жодної мотивованої підстави із посиланням на норми чинного законодавства для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Відповідачі належним чином повідомлені (повідомлення про вручення електронного відправлення від 11.02.2021 року, яке міститься в матеріалах справи), проте у встановлений судом строк відзив на позов не подали.
Ухвалою суду від 03.11.2020 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 21.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 11.02.2021 року Звенигородську сільську раду Пустомитівського району Львівської області було замінено на її правонаступника Давидівську сільську раду Львівського району Львівської області.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Позивач звернулася із заявою до Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про надання їй земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального житлового будинку на території Звенигородської сільської ради.
Рішенням Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №2024 від 14.08.2020 року, керуючись ст.ст.12.118 Земельного кодексу України та ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», позивачу відмовлено у наданні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на території Звенигородської сільської ради.
Мотивами рішення є відсутність земельних ділянок.
Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Змістом спірних правовідносин є рішення Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №2024 від 14.08.2020 року про відмову ОСОБА_1 у наданні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на території Звенигородської сільської ради.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 року №2768-III, з наступними змінами та доповненнями (далі - ЗК України).
Відповідно до ч.2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Судом встановлено, що позивач звернулася до Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області із заявою про надання їй земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального житлового будинку на території Звенигородської сільської ради.
Земельна комісія з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури с.Звенигород відмовила позивачу у наданні земельної ділянки під індивідуальне будівництво у зв'язку з відсутністю земельних ділянок, що підтверджується протоколом засідання згаданої комісії №50 від 11.08.2020 року, який міститься в матеріалах справи.
У свою чергу, Звенигородська сільська рада Пустомитівського району Львівської області своїм рішенням №2024 від 14.08.2020 року на підставі згаданого висновку комісії відмовила у наданні позивачу вказаної земельної ділянки.
Суд звертає увагу, що ч.7 ст.118 ЗК України містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку).
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі №819/570/18.
В матеріалах справи відсутні докази, які б дійсно підтверджували відсутність земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва на території Звенигородської сільської ради.
Більше того, відповідачем не додано доказів, в силу тягаря доказування передбаченого ч.2 ст.77 КАС України, в підтвердження відповідності спірного рішення критеріям правомірності передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, в тому числі критерію обґрунтованості спірного рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №2024 від 14.08.2020 року про відмову ОСОБА_1 у наданні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на території Звенигородської сільської ради не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.3 ч.2 ст.2 КАС України (обґрунтованість).
Відтак, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасувати рішення Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 14.08.2020 року №2024 «Про надання земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво».
Що стосується позовних вимог про зобов'язання надати позивачу земельну ділянку у власність для будівництва індивідуального житлового будинку на території Звенигородської сільської ради суд зазначає наступне.
Враховуючи встановлені обставини необґрунтованості спірного рішення та наявності на день прийняття судового рішення нового суб'єкта розгляду клопотання позивача про надання земельної ділянки - правонаступника Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області (рішення Давидівської сільської ради №11-1/2020 від 27.11.2020 року), суд дійшов висновку, що захистити порушене позивача право у обраний ним спосіб не видається можливим.
Відтак, у цій частині в задоволенні позову слід відмовити.
Окрім того, суд, враховуючи встановлені обставини, у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України, з метою захисту порушеного права, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Давидівську сільську раду Львівського району Львівської області як правонаступника Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області повторно розглянути заяву позивачу про надання їй земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального житлового будинку на території Звенигородської сільської ради.
Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не належить стягувати із сторін.
Керуючись ст.ст. 9, 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправним та скасувати рішення Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 14.08.2020 року №2024 «Про надання земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво» в частині відмови ОСОБА_1 у наданні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на території Звенигородської сільської ради.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Зобов'язати Давидівську сільську раду Львівського району Львівської області (адреса: Львівська область, с.Давидів, вул.Незалежності, 1а, код ЄДРПОУ 04372313) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального житлового будинку на території Звенигородської сільської ради, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Я.Мартинюк