16 лютого 2021 року № 320/8237/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ у Київській області у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок щомісячної виплати протягом 2018 року 50%, а протягом 2019 року 75% суми підвищеної пенсії, визначеної станом на 01.03.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.01.2018 з урахуванням 100% суми її підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 без обмеження розміру пенсії, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.
В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що відповідач безпідставно перерахував його пенсію з 01.01.2018 у розмірі 50% та з 01.01.2019 у розмірі 75% грн. від суми підвищення пенсії замість 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій останній зазначив, що доводи відповідача викладені у відзиві є необґрунтованими.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Так, позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 ) та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 та після перерахунку здійснював її виплату у порядку, визначеному Постановою №103, зокрема, в 2018 році виплачувалось 50% суми підвищення пенсії, а в 2019 році - 75% суми підвищення пенсії.
Відповідно до перерахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФК 72604 станом на 01.03.2018 підвищення складає 2837,12 грн., з них виплачується:
- з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. щомісячно 50% від підвищення: 1418,56 грн.;
- з 01.01.2019 р. по 21.12.2109 р. щомісячно 75% від підвищення: 2127,84 грн.;
- з 01.01.2020 р. щомісячно 100% від підвищення: 2837,12 грн..
21.08.2020 представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії позивачу із врахуванням виплачених сум з 01.01.2018 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Проте, відповідачем у листі №1000-0235-8/70739 від 01.09.2020 повідомлено, що перерахунок та виплата його пенсії здійснені згідно норм чинного законодавства.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку в зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст.51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до п. 1 Постанови №103 прийнято рішення перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704).
Пунктом 2 Постанови №103 встановлювалось, що виплату перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем встановлено наступний порядок виплати підвищення до пенсії позивача: у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 50% щомісячно; у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75% щомісячно; з 01.01.2020 - 100% щомісячно.
Водночас суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, встановлено, що п.п. 1 Постанови №103, передбачають відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям (зокрема позивачу) та п. 5 і додаток 2 Постанови №45, відтак звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
І як наслідок суд у справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними п.п. 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ від 13.02.2018 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.
Частиною 2 ст. 265 КАС України встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 встановлено, що звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу права і свобод - це зменшення, зокрема, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Також в даному Рішенні Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Крім того, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У п.п. 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995., серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, №44277/98, рішення від 24.04.2003.).
Отже, в розумінні ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
У зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Отже, положення п. 1, 2 Постанови №103 та зміни до п. 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 втратили чинність саме з 05.03.2019.
Таким чином, виплата пенсії у період з 01.01.2018 по 05.03.2019 здійснювалася відповідачем правомірно.
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №240/6263/18 та від 11.03.2020 у справі №160/3586/19.
Отже, встановлене п. 2 Постанови № 103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії втратило чинність із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, тобто 05.03.2019, а відтак, враховуючи наведені вище положення процесуального закону, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню.
Отже, позивач набув права на отримання пенсійних виплат у розмірі 100% суми підвищення пенсії, починаючи з 05.03.2019.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 2040/6740/18 та постанові 09.04.2020 у справі №640/19928/18.
Щодо посилання відповідача на положення Постанови КМУ від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" суд зазначає наступне.
Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 прийнято постанову №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" ( далі - Постанова №804), яка набрала чинності 04.09.2019, згідно якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ до 04.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Отже, після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення, проте, з 04.09.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2018, яка підлягає обов'язковому застосуванню відповідачем у справі.
З огляду на те, що Постанова №804 від 14.08.2019 набрала чинності 04.09.2018, і така була обов'язковою до застосування, виплата позивачу пенсії в розмірі 75% суми підвищення пенсії є протиправною лише в період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно).
За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн..
Враховуючи викладене та те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сплачений судовий збір у розмірі 420,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) за рахунок виплати 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп..
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.