Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 січня 2021 р. Справа№200/9675/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., секретаря судового засідання - Шташаліс О.О., розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Комунального підприємства «Донецький регіональний центр поводження з відходами» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Комунальне підприємство «Донецький регіональний центр поводження з відходами» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії щодо списання безнадійного податкового боргу у розмірі 127129,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що дії відповідача щодо несписання безнадійного податкового боргу з позивача є протиправними. Строк давності визначений п. 102.1 ст. 102 ПК України минув, оскільки податок нараховувався у період з 30.08.2014 по 30.01.2015. Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що за обліковими даними інформаційної системи контролюючого органу, станом на 16.12.2020 у КП «ДРЦ Поводження з відходами» обліковується податковий борг у сумі 127 129,86 грн., Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2020 прийнято до розгляду позовну заяву та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2020 справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.12.2020.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті на 28.01.2021.
Сторони про розгляд справи були повідомлені судом належним чином.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач - Комунальне підприємство «Донецький регіональний центр поводження з відходами» (далі - КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами»), зареєстровано в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за №34850326, юридична адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Танкістів, 176.
Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області, діє на підставі положення про Державну податкову службу України та у своїй діяльності керується Податковим кодексом України.
Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за обліковими даними інформаційної системи контролюючого органу, у КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами» обліковується податковий борг у сумі 127129,86 грн., в тому числі:
- за платежем 18010500 «земельний податок з юридичних осіб» за земельну ділянку, розташовану у Калінінському районі м. Горлівка, у сумі 38786,51 грн., який виник за період з 30.08.2014 по 30.01.2015;
- за платежем 19010300 «надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини» по Ясинуватській ДПІ (Ясинуватський район, Спартаківська сільська рада, село Спартак) Покровсько-Добропільського управління ГУ ДПС у сумі 88343,35 грн., який виник за період з 19.08.2014 по 19.11.2014.
Загальна сума податкової заборгованості складає 127129,86 грн.
01.04.2020 позивач звернувся до контролюючого органу із заявою про списання податкової безнадійної заборгованості, однак листом відповідача від 13.05.2020 № 39872/10/05-99-10-02-33, позивача було повідомлено про відсутність підстав для визнання податкового боргу безнадійним та його списання.
Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюю такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).
Відповідно до положень пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном «безнадійний», згідно з пунктом 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, розуміється, зокрема: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України).
Строки давності та їх застосування визначені статтею 102 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 (далі - Порядок №577).
Порядок №577 розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділуПодаткового кодексу України, визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.
Згідно із пунктом 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Пунктом 3.2 Порядку №577 передбачено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.
В свою чергу пунктами 4.2. Порядку №577 передбачено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.
В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.
Відповідно до п. 4.4-4.5 розділу 4 Порядку №577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Аналізуючи наведені положення, суд приходить до висновку, що податковий борг, який протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення не був стягнутий податковим органом, визнається безнадійним та підлягає списанню органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Поряд з цим, законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 01 січня 2017 року внесено зімни до Податкового кодексу України, зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 38.2 такого змісту: «На період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань, за якими зупинено стягнення; 2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.
Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, вказаних у цьому пункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.
Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.».
Таким чином, відповідно до вищевказаних змін до Податкового кодексу України, до платників податків, які станом на 01 січня 2017 року не змінили місце реєстрації з окупованої території або території, розташованої на лінії зіткнення, починаючи з 01 січня 2017 року не застосовуються строки передбачені статтею 102 ПК України. Поновлення перебігу строків, визначених статтею 102 ПК України починається з дати реєстрації зміни місцезнаходження на іншу територію України.
Суд звертає увагу, що статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Як встановлено судом, податковий борг зі сплати позивачем земельного податку з юридичних осіб та надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини, виник за податковий період 2014-2015 роки.
Таким чином, з аналізу вищенаведеного та враховуючи відсутність доказів стягнення податковим органом вказаної суми податкового боргу, податковий борг з плати за землю та за надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини за період серпень 2014 - січень 2015 роки набув статусу безнадійного, оскільки минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України (1095 днів) для його стягнення, а тому такий податковий борг підлягає списанню контролюючим органом у відповідності до Порядку №577.
При цьому, суд звертає увагу, що зі змісту Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 розд. ІV Порядку). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків, а тому суд, вважає за необхідне змінити спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Донецькій області щодо не списання безнадійного податкового боргу, який обліковується за період з 2014-2015 роки у розмірі 127129,86 грн. та зобов'язання списати вказаний безнадійний податковий борг.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача за результатами списання безнадійного податкового боргу скасувати пеню, штрафи за порушення правил сплати податків, а також проценти за фактичний строк користування розстроченням податкового боргу, суд зазначає наступне.
Податковим кодексом України пеня визначена як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12, у той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 «Відповідальність». Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Таким чином, обов'язок сплати пені пов'язаний з обов'язком погашення податкового боргу. Оскільки в межах спірних відносин сплата податку здійснена поза межами 1095 днів, а сам борг набув статусу безнадійного, нарахування пені на безнадійний борг не здійснюється.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 807/2097/16.
Водночас, згідно з вимогами статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.
Таким чином, суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача.
З огляду на наведене, оскільки податковим органом ще не здійснено списання безнадійного податкового боргу, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, як передчасні.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи платіжним дорученням № 417 від 15.10.2020.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд -
Адміністративний позов Комунального підприємства «Донецький регіональний центр поводження з відходами» (Донецька область, м. Краматорськ, вул. Танкістів, 176, ЄДРПОУ: 34850326) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826; Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826) щодо не списання безнадійного податкового боргу, який обліковується за Комунальним підприємством «Донецький регіональний центр поводження з відходами» (ЄДРПОУ: 34850326) за період з 2014-2015 роки у розмірі 127129,86 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826) списати безнадійний податковий борг, який обліковується за Комунальним підприємством «Донецький регіональний центр поводження з відходами» (ЄДРПОУ: 34850326) у розмірі 127129,86 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ: 43142826) на користь Комунального підприємства «Донецький регіональний центр поводження з відходами» (Донецька область, м. Краматорськ, вул. Танкістів, 176, ЄДРПОУ: 34850326) суму судових витрат у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 28 січня 2021 року.
Повний текст рішення складається відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець