Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 лютого 2021 р. Справа №200/227/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.08.2020 №0001220402 та № 0001210402, -
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.08.2020 №0001220402 та № 0001210402.
Відповідач та позивач не заперечували проти проведення підготовчого засідання в порядку письмового провадження.
Відповідно до приписів ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Так, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести підготовче засідання у порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що представник Головного управління ДПС у Донецькій області через відділ документообігу та архівної роботи подав заяву про залишення позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» без розгляду через пропущення строків звернення до суду.
При цьому, позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, враховуючи той факт, що строк Приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» пропущено з поважних причин.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При вирішенні питання щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду суд виходить з того, що встановлення у процесуальному законодавстві певного строку звернення до суду має на меті, перш за все, полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищення їх достовірності, що тим самим, сприяє встановленню судом істини.
Право особи на судовий захист гарантовано Конституцією України (ст. 55), а тому має більш пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, вирішення судом питання надання можливості його реалізації особі, якій воно надано.
Суд вважає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Занадто суворе тлумачення процесуальної норми щодо строку звернення до суду може за певних умов створити перешкоду у зверненні особи до суду за захистом порушеного права.
Крім того, суд зауважує, що рішенням від 09.07.2002 № 15-рп/2002 Конституційний Суд України визначив, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
У рішенні від 13.12.2011 № 17-рп/2011 (справа № 1-9/2011) Конституційний Суд України дійшов висновку, що право на звернення до суду як складова права на судовий захист гарантується статтею 55 Конституції України та пов'язується з переконанням самої особи про наявність порушень її прав, свобод або інтересів і бажанням звернутися до суду.
Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 вказав, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному, а реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Процесуальним законом, що визначає порядок розгляду спорів між фізичними особами, юридичними особами та суб'єктами владних повноважень, є КАС України.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Водночас, згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Отже, пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України встановлює місячний строк для оскарження податкових повідомлень-рішень, який, за змістом цієї норми, починає перебіг із дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Таким чином, положення статті 122 КАС України та статті 56 Податкового кодексу України виокремлюють три види строку звернення платника податку до суду з адміністративним позовом, а саме: строк звернення до суду безпосередньо після отримання рішення контролюючого органу без застосування процедури адміністративного оскарження, строк звернення до суду після закінчення процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, а також загальний строк звернення до адміністративного суду.
При цьому, колізія виникла саме між положеннями частини четвертої статті 122 КАС України та пунктом 56.19 Податкового кодексу України, які визначають строк для оскарження в суді рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у разі попереднього використання досудового порядку вирішення спору, проте встановлюють різну тривалість скорочених строків оскарження.
На переконання суду, застосування процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів не повинно погіршувати становища платника податків і суттєво звужувати його права, скорочуючи строк на звернення до суду із трьох місяців до одного.
Будь-яка доцільність зміни попередніх підходів до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах, може бути виправдана виключно у випадку необхідності вдосконалення діючого законодавства та у випадку, коли такі зміни не породжують правову невизначеність та не погіршують становища платників податків.
Так, у остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, у зв'язку з тим, що національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Крім цього, Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права від 04.04.2011 № 512/2009 зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість (передбачуваність) ситуацій та правовідносин, що виникають.
Наведені вище догми Європейського правозастосування були імплементовані в податкове законодавство України.
Так, положеннями податкового законодавства закріплено правило вирішення сумнівів на користь платника податків (тобто принцип in dubio pro tributario), яке покликано забезпечувати реалізацію однієї з ознак верховенства права - правової визначеності, а саме: можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій має фундаментальне значення для правильності його застосування.
На законодавчому рівні таке правило закріплено у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Вказане вище правило також продубльовано в пункті 56.21 статті 56 Податкового кодексу України.
Про можливість застосування особою інших строків для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів свідчать також положення частини третьої статті 122 КАС України, яка визначає строки звернення до адміністративного суду.
Таким чином, за відсутності в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які б виключали можливість різного тлумачення такого важливого питання як строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, платник податків повинен мати обґрунтовані сподівання, що у даному випадку такий строк становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, оскільки такий строк є більш сприятливим для платника податків та відповідає сталому правозастосуванню й офіційній політиці державних органів.
Враховуючи значимість спору для позивача, суд дійшов висновку про можливість поновлення строку звернення Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до суду із даним позовом.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» без розгляду через пропущення строків звернення до суду.
Поряд з цим, суд зазначає, що позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Донецьким окружним адміністративним судом справи № 200/12314/19-а.
З метою дотримання принципу диспозитивності, суд вважає за необхідне забезпечити право відповідача на ознайомлення з клопотанням позивача про зупинення провадження та навести свої доводи, міркування щодо заявленого клопотання, з огляду на те, що реалізація ефективного судового захисту прав, свобод і інтересів полягає в тому, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості, а суд має дослідити всі аргументи кожної зі сторін не віддаючи жодної переваги будь-якій із них.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КАС України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:
1) визначених пунктами 1-3, 5 ч. 2 ст. 205 цього Кодексу;
2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни позивача, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;
3) в інших випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З урахуванням наведених нормативно-правових приписів, беручи до уваги те, що питання, які мають бути вирішені в підготовчому провадженні, не можуть бути розглянуті у даному засіданні, суд дійшов до висновку щодо необхідності відкладення підготовчого засідання.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 173 КАС України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Так, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів з власної ініціативи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 181, 205, 248, 255, 294, 295 КАС України, суд,-
Відкласти підготовче засідання по адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.08.2020 №0001220402 та № 0001210402 до 12-00 год. 17.03.2021.
Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів з власної ініціативи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Голуб