Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 лютого 2021 р. Справа№200/7526/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання протиправними дій, скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівського міського центру зайнятості (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії щодо відмови 05.03.2020 у наданні статусу безробітної особи; скасувати як незаконне рішення від 05.03.2020, яким відмовлено у наданні статусу безробітної особи; зобов'язати повторно розглянути заяву від 28.05.2019 про надання статусу безробітної особи, з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не мав права приймати оскаржуваний наказ, так як повинен був його прийняти протягом 7 днів. Позивач вважає, що вона взагалі не повинна буда відвідувати роботодавця, так як співробітники Костянтинівського міського центру зайнятості незаконно видали їй направлення на працевлаштування до Костянтинівського ВУВКГ КП «Компанія Води Донбасу». При цьому позивач зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі № 200/14651/19 були визнані протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови в наданні їй статусу безробітної особи, визнаний незаконним і скасований наказ Костянтинівського міського центру зайнятості від 03.06.2019 № НТ 190603 про відмову в наданні статусу безробітної особи, також указаним рішенням зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу безробітної особи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року відкрито провадження у справі № 200/7526/20-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи, відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Відповідач надав відзив на позов, яким просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає відмову про надання статусу безробітної особи правомірною через пропуск позивачем семиденного строку надання відповіді з Костянтинівського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» відповідно до вимог Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу від 19.09.2018 № 792. При цьому, зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі № 200/14651/19 заява ОСОБА_1 про надання статусу безробітної особи була повторно розглянута і оскаржуваним в цій справі рішенням їй було відмовлено в наданні статусу безробітної особи у зв'язку з невідвідуванням роботодавця.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року закрито провадження у справі №200/7526/20-а.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року про закриття провадження у справі скасовано, справу направлено до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 14 грудня 2020 року прийнято до провадження адміністративну справу №200/7526/20-а та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , 28.05.2019 року звернулась до Костянтинівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи та подала заяву про надання статусу безробітного (а.с. 28).
У день звернення позивачу видано направлення на працевлаштування на підприємство Костянтинівське ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» та роз'яснено про необхідність відвідування роботодавця і повернення корінця направлення з рішенням роботодавця протягом семи календарних днів з дати направлення особи на працевлаштування (а.с. 29).
ОСОБА_1 звернулась до центру зайнятості із заявою від 04.05.2019 року та отримала відповідь, що рішенням їй відмовлено в надані статусу безробітного у зв'язку з невідвідуванням роботодавця та не наданням у встановлений строк до відповідача корінця направлення на працевлаштування з результатом співбесіди з підприємства (а.с. 30-33).
Указані обставини встановлені в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року у справі № 200/14651/19, яке набрало законної сили.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі № 200/14651/19-а задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними та скасування наказу. Визнані протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови 03.06.2019 у наданні ОСОБА_1 статусу безробітної особи. Визнаний незаконним і скасований наказ Костянтинівського міського центру зайнятості від 03.06.2019 № НТ 190603 про відмову ОСОБА_1 в наданні статусу безробітної особи. Зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2019 про надання статусу безробітної особи з урахуванням висновків суду.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем 05.03.2020 року прийнято рішення, яким відмовлено у наданні статусу безробітної особи з підстав, передбачених пп. 5 п. 23 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792, у зв'язку з невідвідуванням роботодавця, що зазначено у листі відповідача від 10.07.2020 року №33/10/3569-20 (а.с. 4, 34).
Згідно витягу від 05.03.2020 року про прийняті рішення по особі: ОСОБА_1 :
наказом від 03.06.2019 №НТ190603 відмовлено у надаванні статусу безробітного (відмінено);
наказом від 04.03.2020 №НТ200304 затверджено вважати недійсним прийняті рішення: наказ №НТ200304 від 04.03.2020;
наказом від 05.03.2020 №НТ200305 затверджено відмовити у наданні статусу безробітного з 28.05.2019 року (а.с. 34).
Вважаючи, що центр зайнятості без належного законодавчо-встановленого підґрунтя відмовив їй у наданні статусу безробітної особи та 05.03.2020 року прийняв рішення про відмову у наданні статусу безробітної особи, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом свого порушеного права.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про зайнятість населення» (із змінами та доповненнями) від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі Закон № 5067-VI) визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.
Згідно з приписами ст. 3 Закону № 5067-VI кожен має право на вільно обрану зайнятість. Примушування до праці у будь-якій формі забороняється. Добровільна незайнятість особи не може бути підставою для притягнення її до відповідальності. Зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 5067-VI заходи щодо сприяння зайнятості населення спрямовуються на:
1) забезпечення відповідності рівня професійної кваліфікації працездатних осіб потребам ринку праці;
2) створення умов для активного пошуку роботи безробітними;
3) підвищення конкурентоспроможності осіб на ринку праці.
Статтею 43 Закону № 5067-VI визначено, що статусу безробітного може набути:
1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «;Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»;
3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (далі Порядок).
Пунктом 1 Порядку визначено, що цей Порядок визначає процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, філією центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського центру зайнятості, а також міським, районним, міськрайонним центром зайнятості державної служби зайнятості (далі центр зайнятості).
Відповідно до приписів пункту 4 Порядку для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу:
1) пред'являють: громадяни України - паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
2) інформують про освіту, досвід роботи, зайнятість або перебування у трудових відносинах.
Згідно з п. 12 Порядку у разі наявності пропозиції щодо роботи кар'єрний радник повідомляє про це особі, яка шукає роботу, та за її згодою видає направлення на працевлаштування.
Форма направлення на працевлаштування затверджується Мінсоцполітики.
За приписами п. 20 Порядку особа, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного, зобов'язана подати кар'єрному раднику не пізніше сьомого календарного дня з дня отримання направлення на працевлаштування письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.
Під час формування направлення на працевлаштування кар'єрний радник зобов'язаний перевірити актуальність пропозиції підходящої роботи та попередньо узгодити з роботодавцем умови проведення співбесіди з особою, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного.
Якщо в зазначений строк така особа подає кар'єрному раднику письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв'язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.
У разі відсутності підходящої роботи особі, яка шукає роботу, може бути надано статус безробітного з першого дня взяття на облік у центрі зайнятості.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернулась 28.05.2019 року до Костянтинівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи та подала заяву про надання статусу безробітного. У відповідь на звернення їй надано направлення на працевлаштування на підприємство Костянтинівське ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» та роз'яснено про необхідність відвідування роботодавця і повернення корінця направлення з рішенням роботодавця протягом семи календарних днів після направлення особи на працевлаштування.
Відповідно до пункту 22 Порядку рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.
На підставі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ст. 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Судом встановлено, що після отримання 28.05.2019 року направлення, перебіг семиденного строку для звернення до роботодавця та повернення корінця цього направлення до центру зайнятості розпочався 29.05.2019 року та тривав по 04.06.2019 року включно. Тобто ОСОБА_1 своєчасно відвідала центр зайнятості, а наказ від 03.06.2019 року № НТ19063 про відмову в наданні статусу безробітної особи прийнято передчасно.
Указані обставини встановлені в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року у справі № 200/14651/19, яке набрало законної сили.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі № 200/14651/19-а задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними та скасування наказу. Визнані протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови 03.06.2019 у наданні ОСОБА_1 статусу безробітної особи. Визнаний незаконним і скасований наказ Костянтинівського міського центру зайнятості від 03.06.2019 № НТ 190603 про відмову ОСОБА_1 в наданні статусу безробітної особи. Зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2019 про надання статусу безробітної особи з урахуванням висновків суду.
З урахуванням вищевикладеного, суд, вважає, що дії відповідача щодо відмови 05.03.2020 року у наданні статусу безробітної особи є протиправними, що зумовлює необхідність скасування наказу, прийнятого в результаті цих дій.
Наведена позиція підтверджується судовою практикою Першого апеляційного адміністративного суду, в тому числі у справі: №200/9622/19-а (постанова від 29 січня 2020 року, колегія суддів: Сухарьок М.Г, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що з метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати суб'єкта владних повноважень Костянтинівський міський центр зайнятості надати позивачу статус безробітної особи.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки сплату судового збору відстрочено до ухвалення судового рішення у даній справі, а судовий збір не сплачено, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень на користь Державного бюджету України.
На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання протиправними дій, скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови 05.03.2020 року у наданні ОСОБА_1 статусу безробітної особи.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Костянтинівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, площа Перемоги, 8, код ЄДРПОУ 23119554) від 05.03.2020 року № НТ 200305 про відмову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у наданні статусу безробітної особи.
4. Зобов'язати Костянтинівський міський центр зайнятості (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, площа Перемоги, 8, код ЄДРПОУ 23119554) надати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) статус безробітної особи за її заявою від 28.05.2019 року.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, площа Перемоги, 8, код ЄДРПОУ 23119554) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) за наступними реквізитами: рахунок - UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Судове рішення складено та підписано 15 лютого 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.М. Чучко