18 лютого 2021 року Справа № 160/1438/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про визнання протиправними та скасування постанов,
29.01.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 59156639;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.08.2020 року у виконавчому провадженні № 59156639.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах, де розташований її виконавчий округ тобто виключно місто Київ. У свою чергу, місце виконання визначається виходячи із місця проживання/перебування боржника або знаходження майна боржника. Разом з тим, позивач вказує, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а також отримує дохід у ТОВ «Консалтингова компанія «Агроцентр-Україна», що знаходиться за адресою: пр. Пушкіна, 4, м. Дніпро. Таким чином, місце проживання та роботи позивача не належить до виконавчого округу, на території якого відповідач здійснює діяльність. Відтак, оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню.
Також 29.01.2021 року від позивача надійшла заява вжиття заходів забезпечення позову.
01.02.2021 року ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/1438/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про визнання протиправними та скасування постанов - задоволено. Зупинено стягнення з ОСОБА_1 на підставі виконавчого документа - постанови Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.08.2020 року у виконавчому провадженні ВП № 59156639.
Ухвалою суду від 01.02.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 10.02.2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування. Крім того, зобов'язано відповідача надати належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 59156639.
17.02.2021 року від відповідача засобами електронного зв'язку надійшов відзив на позовну заяву та матеріали виконавчого провадження. У відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог і просить у їх задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що до офісу приватного виконавця надійшла заява стягувача - Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» № 97342 про примусове виконання рішення, в якій просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 9003 від 23.04.2019 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 37292,89 гривень. У відповідності до ст. ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» 21.05.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59156639. Відповідач зауважує, що виконавче провадження № 59156639 відкрито приватним виконавцем за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, а не за місцем проживання останнього. Так, стягувачем надано заяву про примусове виконання рішення, до якої долучено довідку із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Перший український міжнародний банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4. Приватний виконавець наголошує, що виконавчий напис № 9003 від 23.04.2019 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, не визнано таким, що не підлягає виконанню, не скасовано у судовому порядку. Також зазначає, що приватним виконавцем направлено постанову на адресу, що зазначена у виконавчому документі, а саме; АДРЕСА_2 рекомендованим поштовим відправленням за №0209416285728, що підтверджується копією списку згрупованих поштових відправлень з фіскальним чеком. Крім того, вказує, що оскільки приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в межах чинного законодавства, без порушення норм ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», відтак, і всі інші винесені в межах виконавчого провадження № 59156639 постанови, які є похідними від постанови про відкриття виконавчого провадження, є правомірними та скасуванню не підлягають.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
11.02.2021 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій також підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.
Учасники справи у судове засідання, призначене на 16.02.2021 року, не з'явились. Про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
16.02.2021 року судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.
У відповідності до вимог ст. ст. 205, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
03.10.2017 року позивачем підписано заяву № 200884109501 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є АТ «Перший український міжнародний банк».
23.04.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною видано виконавчий напис №9003 про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 37292,89 гривень.
До Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни від представника АТ «Перший український міжнародний банк» надійшла заява про примусове виконання рішення №97342, а саме, виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. № 9003 від 23.04.2019 року.
21.05.2019 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59156639 з виконання виконавчого напису № 9003, виданого 23.04.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.
Крім того, 21.08.2020 року в межах виконавчого провадження № 59156639 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з вказаними постановами, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України “Про виконавче провадження” випадках - на приватних виконавців.
Згідно з ст. 22 ЗУ “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються: 1) виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність; 2) інформація про офіс приватного виконавця; 3) реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, інформація про страховика та страхову суму; 4) інформація про помічників приватного виконавця (у разі їх наявності). Приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
За приписами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 23 ЗУ “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України. У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 25 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 ЗУ “Про виконавче провадження” приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України "Про виконавче провадження" і Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження.
Частиною 5 ст. 24 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 3 ст. 26 цього Закону встановлено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження, тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Згідно з ч. 4 ст. 24 ЗУ “Про виконавче провадження” виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Як передбачено ч. ч. 1-3 ст. 68 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Як встановлено судом, згідно з паспортними даними ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Вільногірським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 05.05.1996 року) з 19.08.2020 року він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою ТОВ «Консалтингова компанія «Агроцентр-Україна» ОСОБА_1 станом на 09.11.2020 року працює інженером з організації експлуатації та ремонту з повним робочим часом у ТОВ «Консалтингова компанія «Агроцентр-Україна», що знаходиться за адресою: пр. Пушкіна, 4, м. Дніпро.
Крім того, у заяві позивача від 03.10.2017 року № 200884109501 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Перший український міжнародний банк» зазначено, що зареєстрованим та фактичним місцем проживання ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_3 . Будь-якої іншої адреси у заяві не вказано.
Згідно з даними Єдиного реєстру приватних виконавців України Приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна має посвідчення приватного виконавця № 0191 від 12.06.2018 року та здійснює діяльність в межах виконавчого округу м. Києва.
Постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2019 року ВП № 59156639 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною винесено на підставі заяви представника АТ «Перший український міжнародний банк», в якій вказано адресу місця реєстрації позивача: АДРЕСА_3 .
Також, до заяви про примусове виконання рішення додано виконавчий напис № 9003, виданий 23.04.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., в якому зазначено адресу місця реєстрації позивача: провул. 1 Український, 16, м. Верхівцево, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач проживає у м. Києві суду не надано.
Відповідно до довідки АТ «Перший український міжнародний банк» від 11.05.2019 року позивач має рахунок № НОМЕР_3 в Акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк”.
Отже, місце проживання боржника не належить до виконавчого округу, на території якого відповідач здійснює діяльність та відомості щодо якої внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчий документ у виконавчому провадженні ВП № 59156639 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - ОСОБА_1 .
Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що оскаржувана постанова винесена на підставі того, що до заяви стягувача додано довідку про відкритий рахунок, в якій зазначається, що позивач є власником рахунку № НОМЕР_1 .UAH, відкритого в Акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк”, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4, з огляду на наступне.
Дослідивши долучену відповідачем довідку, суд вказує на те, що у ній відсутні дані щодо того, що вказаний рахунок відкрито відповідачем в Акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк”, який розташований саме за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4.
Крім того, жодних підтверджень наявності грошових коштів на цьому рахунку суду не надано. Сама лише наявність рахунку не може бути підставою для відкриття виконавчого провадженням за місцем знаходження фінансової установи. При цьому наявність карткового рахунку у банку, місцезнаходженням якого є м. Київ, не є тотожнім місцезнаходженню майна боржника, зокрема, його грошових коштів.
Будь-яких належних доказів на підтвердження знаходження на рахунку № НОМЕР_1 .UAH у валюті гривня в Акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк”, який розташований саме за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4, грошових коштів позивача, що давало б підстави вважати їх майном боржника матеріали виконавчого провадження не містять.
Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Таким чином, приватний виконавець зобов'язаний був повернути виконавчий документ стягувачу у зв'язку із пред'явленням його не за місцем виконання, чого в цьому випадку зроблено не було.
За встановлених судом обставин відсутні законні підстави прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення з фізичної особи, місце проживання якої знаходиться у Дніпропетровській області та у якої відсутнє майно у м. Києві.
Посилання відповідача на правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, висловлений в постанові від 10.09.2018 у справі № 905/3542/15 та у постанові від 19.08.2019 року у справі № 922/1293/15, як на підставу відмови в задоволенні позову, є необґрунтованим з огляду на наступне.
Касаційний господарський суд, надаючи правову оцінку, виходив з того, що боржником у виконавчому провадженні була юридична особа, а не фізична. Також, вказана юридична особа мала на рахунку в банку грошові кошти, а не картковий рахунок. Отже, правовідносини, яким надавав оцінку Касаційний господарський суд під час розгляду господарської справи, не є аналогічними правовідносинам, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства у цій справі.
З урахуванням викладеного, постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни від 21.05.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 59156639, є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду та заяви про вжиття заходів забезпечення позову в загальному розмірі 2497,00 грн.
Відтак, з огляду на задоволення позовної заяви, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, буд. 4А, офіс 35Б, м. Київ, 02002) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 59156639 від 21.05.2019 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.08.2020 року у виконавчому провадженні № 59156639.
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2497 (дві тисячі чотириста дев'яносто сім) грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський