18 лютого 2021 року Справа 160/2384/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Криворізького міського голови Вілкула Юрія Григоровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.02.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Криворізького міського голови Вілкула Юрія Григоровича, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Криворізького міського голови Вілкула Юрія Григоровича, яка виявилась у порушенні права на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, у не визначеності способу соціального захисту інтересів та способу захисту прав на свободу пересування і свободу вибору місця проживання до правової позиції ст.ст. 3, 33 Конституції України та постановити окрему ухвалу згідно ст. 249 КАС України;
- визнати протиправною бездіяльність Криворізького міського голови Вілкула Юрія Григоровича, яка виявилась у не підкоренні ст.ст. 3, 9, 19, 21, 33, 46, 48, 59, 92 Конституції України, ч. 1 ст. 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, ч. 1 ст. 12 Пакту про громадянські та політичні права ООН від 16.12.1996 р. відповідно до звернення від 05.12.2019 р. вх. № С 12541;
- визнати протиправною бездіяльність Криворізького міського голови Вілкула Юрія Григоровича, яка виявилась у не винесенні за результатами розгляду скарги від 05.12.2019 р. вх. № С 12541 рішення, постанови, тобто, правового акту;
- визнати протиправною бездіяльність Криворізького міського голови Вілкула Юрія Григоровича, яка виявилась у не прийнятті правового акту, яким було визначено за позивачем право на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, належним оформленням трудових відносин з врахуванням права на участь у процесі прийняття рішення на запит від 05.12.2019 р.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2021 року зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень Закону України Про Державний бюджет України» на 2021 рік встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.
За змістом приписів пп.1 п.3 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, позовні вимоги про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії є однією вимогою, судовий збір становить 908,00грн.
Із змісту позову встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру, які по суті є однією позовною вимогою, в зв'язку з тим, що позивачем заявлено чотири позовні вимоги, три із яких є похідними від основної. Проте, до позову не додано документу на підтвердження сплати судового збору за подання позову немайнового характеру, сплаченого в установленому порядку та розмірі з урахуванням кількості заявлених позовних вимог немайнового характеру.
За таких обставин, судом встановлено, що позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем заявлено про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування поданого клопотання позивачем зазначено про те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, долучивши довідку Тернівського управління праці та соціального захисту населення № 1011 від 01.02.2021 р., згідно якої позивач отримав компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює (не вчиться) і здійснює догляд за інвалідом 1 групи ОСОБА_2 за 2020 рік в загальному розмірі 410,88 грн. та компенсацію за надання соціальних послуг особам з інвалідністю 1 гр. за 2020 р. в загальному розмірі 23 913,12 грн., всього 24 324,00 грн.
Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Такі положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з положенням ст. 8 Закону України Закон України «Про судовий збір».
Так, згідно з чч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні наведених норм права відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
При цьому, наведеною статтею передбачено право суду, а не обов'язок, щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивачів від сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Отже, при вирішенні питання про задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судових витрат, звільнення від сплати судового збору суд досліджує наявність обставин для відстрочення, зменшення або звільнення, які мають бути підтверджені належними доказами.
До заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову позивачем було надано довідку Тернівського управління праці та соціального захисту населення № 1011 від 01.02.2021 р., згідно якої позивач отримав компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює (не вчиться) і здійснює догляд за інвалідом 1 групи ОСОБА_2 за 2020 рік в загальному розмірі 410,88 грн. та компенсацію за надання соціальних послуг особам з інвалідністю 1 гр. за 2020 р. в загальному розмірі 23 913,12 грн., всього 24 324,00 грн.
Жодних інших документів на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем не надано.
Слід зазначити, що з довідки Тернівського управління праці та соціального захисту населення № 1011 від 01.02.2021 р. неможливо визначити розмір річного доходу позивача, як того вимагає стаття 8 Закону України «Про судовий збір».
Зазначена довідка не є достатнім доказом на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан позивача, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема, для сплати судового збору.
Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником до позовної заяви не надано.
Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище позивача.
Таким чином, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним позовну заяву у встановленому законом порядку, а саме, що компенсаційні виплати по догляду за особою з інвалідністю І групи та за надання соціальних послуг особам з інвалідністю 1 групи є єдиним джерелом доходу, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо.
Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 815/2320/18 касаційний суд зробив акцент, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою пор звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо) рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Княт проти Польщі, заява № 71731/01; п. 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Єдамський та Єдамська проти Польщі, заява № 73547/01).
В ухвалі від 08.12.2020 р. № 215/1907/20 Верховний Суд зазначив, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати, зокрема, документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо).
Проте, подана скаржником довідка Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради №6708 від 02 листопада 2020 року вказує лише на розмір отриманої компенсації, а не річного доходу, а тому не може бути доказом на підтвердження майнового стану особи. Інших доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки органу доходів і зборів про доходи, або про відсутність інших доходів за попередній календарний рік тощо) скаржник не надав.
Крім того, сам по собі факт отримання особою щомісячної компенсаційної виплати як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи не позбавляє цю особу права та можливості отримання інших доходів.
Також Суд зауважує, що позивач, звертаючись із клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, не надав достатніх доказів, відповідно до яких суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік. Таким доказом може слугувати, зокрема, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Така позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року у справі № 9901/166/19.
Позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованими та задоволенню не підлягає.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати можливість позивачу у строк протягом 5-ти днів з дня отримання даної ухвали привести у відповідність до вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву, а саме: сплатити судовий збір за подання позову та надати суду оригінал квитанції у розмірі 908,00 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізького міського голови Вілкула Юрія Григоровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП),
Рахунок отримувача (IBAN) UA368999980313141206084004632, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); або
- документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Рябчук