18 лютого 2021 року Справа № 160/15963/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні у запас на підставі наказу №160 від 27.07.2020 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , звільненого в запас наказом №160 від 27.07.2020 року грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обчисленого з виплат, отриманих за попередні два місяці роботи перед звільненням, починаючи з 28.07.2020 року по день ухвалення судом рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після його звільнення зі служби, на порушення Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, не проведено з ним остаточний розрахунок, а саме не виплачено грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна.
Ухвалою суду від 07.12.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
12.01.2021р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач знехтував порядок звернення (не подано рапорт до закінчення строку проходження військової служби у ЗС України 27.07.2020) для отримання саме грошової компенсації за не отримане речове майно, та з боку військової частини НОМЕР_1 порушень вимог чинного законодавства, в сфері забезпечення військовослужбовців речовим майном допущено не було, перешкод для отримання в натуральному вигляді не створювались. Відносно вимог про стягнення середнього заробітку відповідач зазначає, що не виплата саме грошової компенсації за не отримане військове майно, не може вважатись не вчасним розрахунком по заробітній платі, оскільки, до складу заробітної плати - грошового забезпечення, така компенсація не входить
Станом на 18.02.2021р. до суду не надходили інші письмові заяви по суті справи сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
27.07.2020 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №160, капітана ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 17.07.2020 №199 у запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням встановлених строків військової служби) відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до Кам'янського ОМТЦК та СП. 27.07.2020 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до наданої до позовної заяви копії рапорту від 27.07.2020р., відповідач прохав при запланованому звільненні видати грошову компенсацію за неотримане речове майно згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно наданої відповідачем до відзиву копії Журналу обліку вхідних документів військової частини НОМЕР_1 , під порядковим номером - 2593, зазначено найменування або короткий зміст документа - Рапорт про виплату компенсації, звідки надійшов документ - к-н Нездойминога, дата - 27.07.20р.
Незважаючи на поданий позивачем рапорт, виплату грошової компенсації за неотримане речове майно на час звільнення позивача не проведено.
Вважаючи протиправною допущену відповідачем бездіяльність щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснюється Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 р. (далі - Закон).
Згідно ч.1 ст.9-1 Закону речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищевказаної статті Закону постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 р. №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).
Так, п.п.2, 3 Порядку №178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до п.4, 5 Порядку №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України врегульований Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 р. (далі - Положення).
За приписами абз.1, 3 п.242 розділу ХІІ Положення після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Проаналізувавши вищенаведене законодавчі норми, суд дійшов висновку, що військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби. Зазначені гарантії реалізуються відповідним зверненням (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу, в тому числі, командира (начальника) військової частини про розмір грошової компенсації згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі.
Як вже встановлено судом, незважаючи на звернення позивача із рапортом, грошова компенсація за неотримане речове майно позивачеві нарахована і виплачена не була, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні у запас на підставі наказу №160 від 27.07.2020 року та в частині зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , звільненого в запас наказом №160 від 27.07.2020 року грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, підлягають задоволенню.
Щодо інших вимог про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обчисленого з виплат, отриманих за попередні два місяці роботи перед звільненням, починаючи з 28.07.2020 року по день ухвалення судом рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно зі ст.117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Встановивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Таким чином, наведеними правовими нормами визначено обов'язок роботодавця провести розрахунок із працівником саме в день його звільнення; при цьому, у разі наявності вини власника або уповноваженого ним органу щодо невиплати працівникові належних йому сум при звільненні в такому разі при відсутності спору щодо розміру таких сум підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 в справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу, установлено, що за статтею 47 КЗпП роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Також у вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Як встановлено судом, остаточний розрахунок з позивачем на час розгляду даної справи проведено не було, зокрема, в частині виплати грошової компенсації неотримане речове майно.
Суд звертає увагу, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги щодо стягнення середнього заробітку, оскільки фактично дана вимога є передчасною та не може бути задоволена судом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні у запас на підставі наказу №160 від 27.07.2020 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) звільненого в запас наказом №160 від 27.07.2020 року грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
В задоволені інших вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко