18 лютого 2021 року Справа 160/2251/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного лікаря Криворізького медико-діагностичного центру КЗ "Криворізька міська поліклініка №5" ДОР Клітного Олександра Григоровича про визнання протиправною бездіяльності,-
16 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного лікаря Криворізького медико-діагностичного центру КЗ "Криворізька міська поліклініка №5" ДОР Клітного Олександра Григоровича в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність головного лікаря Криворізького медико-діагностичного центру КЗ «Криворізька міська поліклініка №5» ДОР Клітного Олександра Григоровича, яка виявилася у порушенні права бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 05.12.19, права на отримання інформації, права на охорону здоров'я, медичну допомогу, права на ліквідацію перешкод при здійсненні моїх прав та законних інтересів, правової форми розгляду моєї заяви правової позиції ст. 3, 21 ч. 2 ст. 28, 49 Конституції України та постановити окрему ухвалу згідно ст. 249 КАС України.
Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що в порушення ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви позивачем не подано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Одночасно із позовною заявою позивачем до суду подано заяву про звільнення від сплати судового збору.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано ст.133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст. 8 Закону №3674-VІ.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У заяві про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає про скрутне матеріальне становище, враховуючи, що розмір судового збору перевищує 5% розміру його річного доходу.
До заяви подано довідку від 27.01.2021 року, видану Тернівським УПСЗН м. Кривий Ріг, в якій зазначено, що позивач знаходиться на обліку і отримує щомісячну компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І гр. - ОСОБА_2 , а саме, щомісячна виплата у період з січня 2020 року по червень 2020 року складає 33,73 грн., з липня 2020 року - по грудень 2020 року складає 34,75 грн. Всього - 410,88 грн.
Крім того згідно вказаної довідки позивач отримував компенсацію за надання соціальних послуг особам з інвалідністю 1 гр. у таких розмірах:
з січня 2020 року по грудень 2020 року 1992,76 грн., загалом 23 913,12 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08.07.2011 р. (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 4 ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” № 1082-IX від 15.12.2020 р. передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить - 2 270,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:
якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою -1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 22 700,00 грн.
якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 11 350,00 грн.
За подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється:
якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270,00 грн.;
якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн.
Державне мито має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач: ГУК у Дніпропетровській обл./ Чечел.р/22030101;
Код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Таким чином розмір судового збору у сумі 908 грн., який необхідно сплатити позивачу, не перевищує 5% його доходу за рік, навіть враховуючи лише дохід зазначений у вказаній довідці.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VІ “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VІ “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Суд зазначає, що наведених доводів та доданих на їх підтвердження доказів не достатньо для прийняття рішення про повне звільнення позивача від сплати судового збору. Зі змісту заяви не вбачаються підстави, які беззаперечно вказують на необхідність звільнення позивача від сплати судового збору на виконання вимог п.8 ч.5 ст. 160 КАС України.
Надані позивачем докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній календарний рік.
Отже, ОСОБА_1 потрібно надати документ, з якого можливо буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної податкової служби тощо), або документ про сплату судового збору.
Аналогічна правова позиція визначена в ухвалі Верховного Суду від 10.10.2019 року по справі №215/3329/19.
Таким чином, у задоволенні заяви про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору слід відмовити.
Крім того, у ч.1 ст.160 КАС України вказано, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч. 9 ст.160 КАС України).
Статтею 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необгрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З аналізу статті 5 КАС України вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому звернення до суду із позовом щодо захисту порушеного права має індивідуальний характер.
Судом встановлено, що зміст позовної заяви не містить чітких вимог та їх належного обгрунтування, доказів та/або послідовний розбірливий виклад обставин на підтвердження позовних вимог та суті спору.
У зв'язку з цим суду неможливо встановити наявність порушених прав позивача та обставини, які йому передували, які відносини виникли у зв'язку із такими порушеннями, які права були порушені та обрані позивачем способи захисту.
Згідно з ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, останньому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного лікаря Криворізького медико-діагностичного центру КЗ "Криворізька міська поліклініка №5" ДОР Клітного Олександра Григоровича про визнання протиправною бездіяльності - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з моменту отримання даної ухвали.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:
сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. та надати до суду документ, що підтверджує його сплату;
викласти позовні вимоги відповідно до вимог статті 160 КАС України.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та не оскаржується.
Суддя В.М. Олійник