ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.02.2021Справа № 910/7446/18
За заявою: Державної фіскальної служби України
про заміну сторони
у справі №910/7446/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція"
до Державної фіскальної служби України
про стягнення 23 656 869,97 грн
Суддя: Шкурдова Л.М.
Секретар с/з Лисенко А.І.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
14.01.2021 через відділ діловодства суду від Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про заміну сторони, а саме про заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Державною митною службою України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується заява, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 334 ГПК у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
За приписами статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (далі - Постанова № 1200) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності (абзац четвертий пункту 2 Постанови№ 1200).
Згідно з абзацом шостим пункту 2 Постанови № 1200 ДФС продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Абзацом 8 пункту 2 Постанови № 1200 встановлено, що підрозділи податкової міліції у складі ДФС України продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 Державною митною службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень ДФС України, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно із ст.106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Згідно з ч.2 ст.107 ЦК України в разі реорганізації юридичної особи шляхом поділу складається розподільчий баланс, який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, шо припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі - Порядок № 1074).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1074 органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються або ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
За змістом пунктів 4 та 5 Порядку № 1074 орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1074 права та обов'язки органів виконавчої влади переходять, зокрема у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1074 майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акту, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.
За змістом ч. 5 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Отже інститут правонаступництва органів державної влади широкий за змістом та включає в себе правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях, як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов'язків, які складають зміст відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво за якого відбувається перехід владних прав та функцій органу, що реорганізується до органу, що створюється та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, у яких орган влади виступає як юридична особа приватного права. У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов'язків оформлюється нормативним актом, тоді як правонаступництво в майнових приватних правовідносинах здійснюється на підставі розподільчого балансу. При цьому юридична особа є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.09.2019 № 916/376/15-г, постановах Верховного Суду від 19.05.2020 № 910/22630/17 та від 14.07.2020 № 917/1734/17).
Таким чином, умовою задоволення клопотання сторони у справі про заміну відповідача його правонаступником є встановлення обставин переходу майнових прав та обов'язків відповідача - ДФС у процесі його реорганізації до Держмитслужби, які мають підтверджуватися розподільчим балансом.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДФС знаходиться у стані припинення, на час розгляду судом даної заяви ДФС не припинена, як зазначено в статті 52 ПЖ України, оскільки запису про припинення юридичної особи до реєстру не внесено. Розподільчий баланс ДФС не складено, не підписано та не затверджено, тому враховуючи наявність двох правонаступників (Державної податкової служби України та Державної митної служби України) неможливо точно визначити правонаступника щодо конкретних прав та обов'язків ДФС.
З огляду на викладене суд не знаходить підстав для заміни відповідача ДФС її правонаступником Держмитслужбою відсутні, а тому в задоволенні даної заяви ДФС про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/7446/18 слід відмовити.
Керуючись ст.15 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 52, 334, 234-235 ГПК України, суд -
1. В задоволенні заяви Державної фіскальної служби України про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/7446/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у встановленому ст.235 ГПК України порядку та може бути оскаржена у строки, встановлені ст.254 ГПК України.
Суддя Л.М. Шкурдова