ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.02.2021Справа № 910/6143/20
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя Мандичев Д.В.
секретар судового засідання Судак С.С.
Представники учасників:
від боржника - Григорян Г.Г.,
від АТ "ОТП Банк" - Череда Т.М.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
19.05.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду від 06.05.2020 залучено до матеріалів справи належні докази.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.2020 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 10.06.2020, вкликано для участі у судовому засіданні боржника або представника та визначених автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражних керуючих Бойка В.О., Комлика І.С. та Іванюка О.М., яким встановлено строк для подачі до суду заяв про їх участь у справі до 09.06.2020, зобов'язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої заяви, та довідку з місця реєстрації станом на день розгляду заяви.
27.05.2020 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Комлика І.С. про участь у справі.
27.05.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Карелова К.Ю. про учать у справі.
28.05.2020 до суду надійшло клопотання боржника про долучення до матеріалів справи копії довідки про реєстрацію місця проживання.
01.06.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Іванюка О.М. про участь у справі.
03.06.2020 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Бойка В.О. про участь у справі.
05.06.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Іванюка О.М. про участь у справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.06.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за номером 64915 від 16.06.2020р. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Бойко Василя Олеговича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 12.02.2013 № 189)).
20.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією про сплату основної винагороди.
20.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення керуючого реструктуризацією.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 09.09.2020.
21.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява керуючого реструктуризацію про сплату основної винагороди арбітражного керуючого.
09.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення керуючого реструктуризацією.
Ухвалою Господарського суд міста Києва від 09.09.2020 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 23.09.2020.
23.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією про сплату основної грошової винагороди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 відкладено попереднє засідання на 21.10.2020
13.10.2020 до суду надійшла заява АТ "ОТП Банк" із кредиторськими вимогами до боржника на суму 1 280 711,03 грн.
Судове засідання, призначене на 21.10.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Мандичева Д.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2020 призначено розгляд справи у попередньому засіданні на 16.11.2020.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2020 прийнято заяву Акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання кредитором боржника на суму 1 280 711,03 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 16.11.2020.
16.11.2020 до суду надійшов поточний звіт керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
16.11.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією Бойка В.О. про розгляд справи за його відсутності.
16.11.2020 до суду надійшла заява керуючого реструктуризацією про сплату основної грошової винагороди.
16.11.2020 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив керуючого реструктуризацією на заяву АТ "ОТП Банк" про визнання кредитором по відношенню до боржника.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2020 визнано кредитором у справі № 910/6143/20 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 Акціонерне товариство "ОТП Банк" з грошовими вимогами на суму 1 283 137,32 грн., з яких 4 204,00грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 16 982,71 грн. - вимоги другої черги, 1 261 950,61 грн. - вимоги, забезпечені заставою майна фізичної особи, зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 07.12.2020, визначено дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 13.01.2021.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2020 задоволено заяву керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Бойко Василя Олеговича про виплату основної винагороди, здійснено сплату основної винагороди арбітражному керуючому Бойко Василю Олеговичу за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 910/6143/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період з 10.06.2020 по 10.09.2020 в розмірі 31 530,00 грн. з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва за рахунок коштів, авансованих фізичною особою ОСОБА_1 у відповідності до квитанції № ПН321 від 29.04.2020.
01.12.2020 до суду надійшла заява АТ "ОТП Банк" про часткову відмову від забезпечених вимог.
01.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" з грошовими вимогами до боржника на суму 432 219,08грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 повідомлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" про недоліки заяви про грошові вимоги кредитора, що виявилися у відсутності доказів сплати судового збору за подання такої кредиторської заяви, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" строк для усунення вищевказаних недоліків заяви про визнання кредитором.
28.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" про усунення недоліків, встановлених в ухвалі суду від 09.12.2020.
28.12.2020 до суду надійшли від боржника надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.12.2020 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Хаус" про визнання кредитором боржника на суму 432 219,08 грн., розгляд якої відбудеться у судовому засіданні 13.01.2021.
30.12.2020 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією Бойко В.О. про продовження строку для подання ним до суду плану реструктуризацією боргів Жолтані В.Е.
30.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення керуючого реструктуризацією на виконання вимог ухвали суду від 16.11.2020.
30.12.2020 до суду надійшли пояснення керуючого реструктуризацією Жолтані В.Е. щодо виконання вимог ухвали суду від 16.11.2020.
12.01.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією Бойко В.О. про відкладення розгляду справи.
13.01.2021 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про проведення судового засідання без його участі.
13.01.2021 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив керуючого реструктуризацією на заяву ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Хаус" із грошовими вимогами до ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2021 відкладено судове засідання на 10.02.2021.
29.01.2021 до Господарського суду м. Києва надійшов звіт ОСОБА_1 за результатами розгляду вимог кредиторів.
03.02.2021 до суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на заяву про часткову відмову від забезпечених вимог кредитора.
09.02.2021 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив керуючого реструктуризацією на заяву АТ «ОТП Банк».
09.02.2021 до суду надійшла відповідь боржника на заяву АТ «ОТП Банк» про часткову відмову від забезпечених вимог.
10.02.2021 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» надійшли пояснення.
У судовому засіданні, що відбулось 10.02.2020, судом розглянуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" та встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» звернулося до суду 27.11.2020 (відповідно до штемпеля поштового відправлення) про визнання його кредитором боржника на суму 432 219,08 грн.
Звертаючись із заявою про визнання кредиторських вимог, Банк зазначає, що 26.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (правонаступником якого згідно з договором про відступлення прав вимоги від 15.05.2020 № GL2N79276ПВ272 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус»), ОСОБА_1 (позичальник) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір «Автопакет» № 65/АП/32/2008-980, за умовами Банк надає позичальнику в тимчасове користування для придбання автотранспортного засобу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 154 157,00 грн. у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункти 1.1, 1.1.2 договору).
Пунктом 1.1.3.1 договору передбачено, що відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки в розмірі 19,9 % річних. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.
Згідно з пунктом 1.1.4 договору Банк надає позичальнику кредит з терміном погашення до 25.03.2015.
В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо погашення кредиту/кредитної лінії, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, позичальник передає в заставу предмет застави, який належить заставодавцю на праві приватної власності. За домовленістю сторін вартість автотранспортного засобу складає 154 157,00 грн. (пункти 3.1.1, 3.1.2 договору).
Відповідно до пунктів 3.2.1, 3.2.2 договору поручитель безвідзивно та безспірно зобов'язується відповідати перед Банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають з цього договору. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж об'ємі, що і позичальник.
Як слідує з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 19.10.2020 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», як обтяжувачем, зареєстровано заставу із забороною відчуження на автомобіль легковий, Skoda Octavia Elegance, А5, 2008 року, номер державної реєстрації НОМЕР_2 , номер об'єкта НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 , видане 22.03.2008; боржниками зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розмір основного зобов'язання 154 157,00 грн.
Керуючим реструктуризацією у відзиві на заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про визнання кредитором по відношенню до боржника заявлені вимоги визнаються у повному обсязі.
Разом із цим, боржник у звіті за результатами розгляду вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» зауважив, що вимоги вказаного кредитора визнаються частково, у межах стягнутої за рішенням суду у справі № 753/10366/15 суми 350 865,94 грн. В іншій частині вимог у розмірі 81 353,14 грн. боржник вважає вимоги необґрунтованими та не підтвердженими жодними доказами.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22.12.2015 у справі № 753/10366/15, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20.04.2016, позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за договором «Автопакет» від 26.03.2008 у сумі 381 973,49 грн.
Постановою Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 753/10366/15 рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22.12.2015 та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20.04.2016 в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту залишено без змін. Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20.04.2016 в частині стягнення кредитної заборгованості за відсотками та пенею скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 28.02.2019 у справі № 753/10366/15 рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22.12.2015 в частині стягнення на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованості за відсотками та пенею, а також загальної суми заборгованості за кредитним договором №65/АП/32/2008-980 від 26.03.2008, а також розподілу судових витрат скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №65/АП/32/2008-980 від 26.03.2008 у розмірі 350 865,94 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Приймаючи постанову від 28.02.2019 у справі № 753/10366/15 Апеляційний суд міста Києва виходив з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється 25.03.2015, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/23028/17.
Таким чином, судом вважаються обґрунтованими підтверджені судовими рішеннями у справі № 753/10366/15 суми боргу ОСОБА_1 за кредитним договором №65/АП/32/2008-980 від 26.03.2008 в сумі 350 865,94 грн., з яких: 138 809,05 грн. основний борг за кредитом, 149 386,98 грн. заборгованість за несплаченими відсотками та 62 669,91 грн. пеня.
Разом з тим, як зазначено вище, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_1 передано в заставу предмет застави автомобіль легковий, Skoda Octavia Elegance, А5, 2008 року, номер державної реєстрації НОМЕР_2 , вартість якого за домовленістю сторін складає 154 157,00 грн.
Відповідно до cтатті 572 ЦК України, у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).
Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").
Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідні вимоги за договором є забезпеченими на суму 154 157,00грн.
Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладений 15.05.2018 в постанові у справі №902/492/17, оскільки з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в ч. 2 ст. 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду №905/2028/18 від 17.06.2020 року.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про віднесення вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» в розмірі 154 157,00 грн. до вимог, що забезпечені заставою фізичної особи.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 355 069,94 грн., з яких: 196 708,94 грн. - вимоги другої черги задоволення, 154 157,00 грн. - вимоги, забезпечені заставою майна фізичної особи.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 204,00 грн.
У задоволенні решти вимог у розмірі 81 353,14 грн. суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити.
Судом також досліджено заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» про часткову відмову від забезпечених вимог та встановлено наступне.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2020 визнано кредитором по відношенню до ОСОБА_1 . Акціонерне товариство «ОТП Банк» з грошовими вимогами на суму 1 283 137,32 грн., з яких 4 204,00 грн.-витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 16 982,71 грн. - вимоги другої черги, 1 261 950,61 грн. - вимоги, забезпечені заставою майна фізичної особи та віднесено до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Судом зазначено у вказаній ухвалі, що грошові вимоги до боржника виникли на підставі заборгованості за Кредитним договором № ML-008/018/2006 від 17.01.2006 та підтверджені рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17.05.2017 по справі № 753/12222/16-ц.
При цьому, такі вимоги визнані судом забезпеченими за Договором іпотеки № PML-008/018/2006, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубко І.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 115.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Пунктом 2 частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами.
Таким чином, враховуючи, що право кредитора на відмову від забезпечення прямо передбачено ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд задовольняє заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» про часткову відмову від забезпечення та вносить його вимоги в зазначеній частині до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Дослідивши заперечення боржника стосовно заяви АТ «ОТП Банк» про часткову відмову від забезпечених вимог та включення вимог у розмірі 10 000,00 грн. із правом вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Абзацом 3 частини 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
АТ «ОТП Банк» звернулося до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника 13.10.2020, у той час як офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на сайті Вищого господарського суду України здійснено 16.06.2020.
За таких обставин, суд погоджується із доводами боржника щодо пропуску АТ «ОТП Банк» строку, визначеного ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, боржник зазначає, що заява про відмову від забезпечених вимог може бути подана протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Відповідно до абз. 3 ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За таких обставин, суд відхиляє доводи боржника щодо того, що заява про відмову від забезпечених вимог може бути подана протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки вищезазначені норми Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють строк для подачі зазначеної заяви, а лише визначають порядок та черговість розгляду судом заяв із вимогами до боржника (заяви, що надійшли протягом 30-денного строку, розглядаються у попередньому засіданні, вимоги, що надійшли після закінчення вказаного строку - у порядку черговості їх отримання).
Крім того, боржником у поданих запереченнях зазначено, що Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено внесення змін до реєстру вимог кредиторів після розгляду судом заяв з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів до боржника, а ухвала господарського суду є судовим рішенням, та не може бути оскаржена чи змінена після набрання законної сили.
Боржник зазначає, що зважаючи на те, що ухвалою суду від 16.11.2020 у справі № 910/6143/20 було визнано грошові вимоги АТ «ОТП Банк» по відношенню до боржника, яка набрала законної сили 16.11.2020, можна дійти висновку, що на зазначену ухвалу поширено вимоги щодо принципу правової визначеності в особливості принципу res judicata.
Суд відхиляє доводи боржника стосовно того, що Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено внесення змін до реєстру вимог кредиторів після розгляду судом заяв з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів до боржника, оскільки у процедурі банкрутства є процесуальні дії, за наслідком яких суд зобов'язує арбітражного керуючого вносити зміни до реєстру вимог кредиторів. До цих дій належать у тому числі заміна кредитора, відмова кредитора від забезпечених вимог, зменшення розміру вимог кредитора у ліквідаційній процедурі у зв'язку з їх погашенням, тощо.
Щодо особливостей принципу правової визначеності та поширенню його на ухвалу суду від 16.11.2020, суд зазначає наступне.
Одним із аспектів принципу правової визначеності є те, щоб у разі винесення судами остаточного судового рішення воно не підлягало перегляду. Сталість і незмінність остаточного судового рішення, що набуло чинності, забезпечується через реалізацію відомого принципу res judicata. Остаточні рішення національних судів не повинні бути предметом оскарження. Можливість скасування остаточних рішень, без урахування при цьому безспірних підстав публічного інтересу, та невизначеність у часі на їх оскарження несумісні з принципом юридичної визначеності. Тому принцип res judicata слід вважати визначальним й таким, що гарантує незмінність установленого статусу учасників спору, що визнано державою та забезпечує сталість правозастосовних актів. Правова визначеність також полягає в тому, щоб остаточні рішення судів були виконані.
Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 2-1606/07 від 08.09.2020.
Суд звертає увагу боржника, що внесення змін до реєстру вимог кредиторів за результатами розгляду судом заяви АТ «ОТП Банк» про часткову відмову від забезпечених вимог не є переглядом ухвали попереднього засідання від 16.11.2020, яка набрала законної сили, та порушенням принципу правової визначеності, як про це зазначає боржник.
Зобов'язання керуючого реструктуризацією внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів є результатом розгляду судом заяви кредитора про часткову відмову від забезпечених вимог, яка сама по собі передбачає внесення змін у разі прийняття судом відмови.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Частиною 2 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч. 5 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства рішення про затвердження плану реструктуризації боргів приймається конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо.
План реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів.
Відповідно до ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: 1) схвалення плану реструктуризації боргів боржника; 2) відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність; 3) звернення у випадках, передбачених цим Кодексом, до господарського суду з клопотанням про призначення керуючого реструктуризацією або керуючого реалізацією; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про закриття процедури реструктуризації боргів у зв'язку з невиконанням або неможливістю виконання плану реструктуризації боргів та введення процедури погашення боргів боржника; 5) звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого; 6) інші питання, передбачені законодавством.
Крім того, відповідно до абзацу 2 частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Так, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно норми ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 43 ГПК України визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Отже суд має забезпечити баланс інтересів усіх учасників справи, перевірити дотримання прав та інтересів усіх сторін.
Судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, а роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996 ["Cantoni v. Frace", заява № 17862/91, §31-32), "Вєренцов проти України" від 11.04.2013 ("Vyerentsov v. Ukraine", заява № 20372/11, §65)].
Крім того, суд керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Судом встановлено, що у даній справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 єдиним кредитором, визнаним ухвалою попереднього засідання від 16.11.2020, є Акціонерне товариство «ОТП Банк», однак враховуючи, що його заява була подана із пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, він не має права вирішального голосу на зборах кредиторів боржника.
Враховуючи беззаперечну важливість існування повноважних зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення своїх повноважень та прийняття відповідних рішень, визначених ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою дотримання балансу інтересів як боржника, так і кредиторів у справі про неплатоспроможність, суд вважає за необхідне внести вимоги Акціонерного товариства «ОТП Банк» до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 10 000,00 грн. до вимог другої черги з правом вирішального голосу в представницьких органах кредиторів.
Керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати кредитором у справі № 910/6143/20 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» з грошовими вимогами на суму 355 069,94 грн., з яких: 4204,00грн.-витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 196 708,94грн.-вимоги другої черги задоволення, 154 157,00грн.- вимоги забезпечені заставою майна фізичної особи
2.Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Прийняти відмову Акціонерного товариства «ОТП Банк» від забезпечення його грошових вимог у розмірі 10 000,00грн.
4. Внести вимоги Акціонерного товариства «ОТП Банк» до реєстру вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 на суму 10 000,00грн. до вимог другої черги з правом вирішального голосу в представницьких органах кредиторів.
5. Відкласти судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 15.03.21 о 12:30. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 5 (корпус Б).
6. Відмовити Акціонерному товариству «Фінансова компанія «Інвест Хаус» у визнанні кредитором фізичної особи ОСОБА_1 на суму 81 353,14 грн.
7. Ухвалу направити учасникам провадження у справі та керуючому реструктуризацією.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство
Повний текст ухвали складено 17.02.2021
Суддя Д.В. Мандичев