Справа № 909/113/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
про відкриття провадження у справі
17.02.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М.,
розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Заступника керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області , вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ,76000 в інтересах держави
до відповідачів: Єзупільської селищної ради Івано-Франківської області вул. С. Бандери, буд. 50, смт. Єзупіль, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77411
Фермерського господарства "Острів Віготе" вул. Дністровська 34, с. Побережжя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77423
про визнання незаконним та скасування рішення сесії селищної ради від 24.12.2020, визнання недійсною тимчасової угоди № 1 та повернення земельної ділянки площею 10га.
Заступник керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Єзупільської селищної ради Івано-Франківської області та Фермерського господарства "Острів Віготе" про визнання незаконним та скасування рішення сесії селищної ради від 24.12.2020, визнання недійсною тимчасової угоди № 1 та повернення земельної ділянки площею 10 га.
Правові підстави представництва прокурором в суді законних інтересів держави.
Представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову - єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави.
Відповідно до п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій, господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.
Звернення прокурора до суду із вказаним позовом обумовлено встановленням прокурором порушень вимог земельного законодавства, внаслідок чого ФГ «ОСТРІВ ВІГОТЕ» безпідставно використовує на території Єзупільської селищної ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 10 га, поза встановленим законом порядком, що відповідно порушує інтереси держави.
Окрім цього прокурор вважає, що недотримання органом місцевого самоврядування визначеної законом процедури передачі в оренду земельної ділянки комунальної власності є порушенням органом місцевого самоврядування господарської компетенції під час укладення договору оренди землі.
Разом з цим, передача спірних земельних ділянок без проведення торгів порушує й економічні інтереси держави, призводить до втрати можливості отримання територіальною громадою селища максимального розміру орендної плати за використання земельної ділянки.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Однак, земельна ділянка загальною площею 10 га, яка розташована в межах населеного пункту с. Ганнусівка (урочище «Криві ниви») як об'єкт цивільного права відповідно до ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України не сформована, є наслідком використання останньої без визначення меж.
Також, у відповідності до ч. 3, 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України та ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» інформація щодо неї до Державного земельного кадастру не внесена, кадастровий номер не присвоєно.
Вказані порушення, на думку прокурора, створюють умови за яких суб'єкт господарювання в змозі фактично користуватися більшою площею землі ніж передбачено у рішенні.
До того ж, відсутність даних у Державному земельному кадастрі про спірну земельну ділянку позбавляє можливості визначити реальну нормативно-грошову оцінку окремої земельної ділянки з індивідуальним кадастровим номером і як наслідок також призводить до втрати можливості отримання територіальною громадою більшого розміру орендної плати.
Так прокурор покликається на рішення Європейський суд з прав людини визнає, що саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» ( ЄСПЛ від 02.11. 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).
Таким чином, правочин вчинений сторонами з порушенням законодавства України щодо об'єкту права власності Українського народу не відповідає інтересам держави і суспільства, а тому враховуючи вищенаведені обставини що обумовлюють порушення інтересів держави у вказаних спірних правовідносинах, прокуратурою області і прийнято рішення щодо відповідного звернення до суду в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Разом з цим, порушення інтересів держави у даному випадку полягають у незаконній передачі, в порушення вимог ст. 124, 127, 134, 135 Земельного кодексу України, земельних ділянок загальною площею 29 га, що стало наслідком набуття права користування не на конкурентних засадах, так і у відсутності в органу уповноваженого державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель повноважень щодо звернення до господарського суду у спірних правовідносинах.
При цьому в обґрунтування подання позову прокурором як позивачем зазначено наступне.
Так, згідно зі ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Що стосується повноважень Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області з приводу спірних правовідносин, слід зазначити, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 5 від 14.01.2015 зазначено, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право тільки звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 6 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 308 від 17.11.2016 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53) посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Таким чином, до функцій Головного управління Держгеокадастру в області не відноситься здійснення визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними державних актів на право постійного користування чи власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.
Наведене свідчить, що надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгеокадастр правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими в даній позовній заяві.
Згідно ч. 5 ст. 53 ГПК встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Зважаючи на викладене та враховуючи той факт, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду, прокурор пред'являє цей позов у інтересах держави як позивач.
Так, за нормою ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відтак, суд приходить до висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом до господарського суду.
Позовна заява подана з урахуванням вимог ст. 162, 164, 172 ГПК України. А тому відповідно до ст. 176 ГПК України слід прийняти її до розгляду та відкрити провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження чи позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 3 ст. 12 ГПК України).
Відповідно до ч. 2. ст. 247 ГПК України в порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з п. 8 ч. 4 ст. 247 ГПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин (ч. 4, ч. 5 ст. 250 ГПК України).
При відкритті провадження у справі, суд доходить висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Керуючись ст. 12, 176, 233, 234, 235, 247, 248, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
3. Розгляд справи по суті призначити на 10.03.2021 об 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, 76018, зал судових засідань № 5.
4. Відповідачам надати: відповідно до ст. 251 ГПК України відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та доказ направлення копії відзиву позивачу.
Відповідачі мають право надати суду - заперечення на відповідь на відзив позивача (у разі її подання) протягом п'яти днів з дня отримання та подати суду докази направлення позивачу.
4. Позивачу (прокурору) відповідно до ст. 251 ГПК України надіслати суду відповідь на відзив (за наявності) протягом 5 днів з дня його отримання, у встановлений строк надіслати учасникам справи та подати суду докази направлення.
5. Запропонувати сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
6. Роз'яснити, що в разі ненадання відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
7. Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою://court.gov.ua/fair/sud5010/ та на веб-сторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Л. М. Неверовська
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі “Судова влада України”, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі: http://court.gov.ua/fair/sud5010/
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/
Веб-адреса Господарського суду Івано-Франківської області: http://if.arbitr.gov.ua/sud5010/
e-mail суду: inbox@if.arbitr.gov.ua.
Звернути увагу, що учасники справи можуть отримувати процесуальні документи в електронному вигляді. Для цього необхідно зареєструватись в системі, розміщеній на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (https://e-court.mail.gov.ua/?_task=login&_action=plugin.registration_rules) та подати до суду заявку для отримання процесуальних документів в електронному вигляді.