номер провадження справи 18/149/20
10.02.2021 справа № 908/2500/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: суддя Левкут В.В.,
при секретарі судового засідання: Непомнящій Н.П.
за позовом комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради” (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Привокзальна, буд 17)
до відповідача приватного підприємства “Укр-Техно-Торг” (69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, 15Б, офіс 8)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК” (юридична адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; адреса для листування: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Мельника, 11А);
2. Акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, буд. 1-Д; адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, пл. Інженерна, буд. 1)
про стягнення 686950,00 грн.
учасники справи:
від позивача: Устінський А.В., ордер АТ № 1005625 від 12.11.2020 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: Кузнєцова М.І., довіреність № 57 від 24.01.2020
від третьої особи-2: не з'явився
Комунальне некомерційне підприємство “Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з приватного підприємства “Укр-Техно-Торг” 686950,00 грн. безпідставно збережених коштів. Позов заявлено на підставі статей 536, 625, 1212-1214 Цивільного кодексу України.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2020 справу № 908/2500/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 05.11.2020 після усунення обставин, що зумовили залишення позову без руху, відкрито загальне позовне провадження у справі №908/2471/20, присвоєно справі номер провадження 18/149/20, підготовче засідання призначено на 01.12.2020, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК” та Акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк”.
Ухвалою від 01.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 14.01.2021.
Ухвалою від 14.01.2021 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 10.02.2021.
В судовому засіданні 10.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача приймав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на безпідставне збагачення та набуття відповідачем грошових коштів позивача без достатньої на те правової підстави. Позивач 15.07.2020 сформував у клієнтбанку «УкрГазбанк» шаблон платіжного доручення про перерахування грошових коштів своїм працівникам для виплати заробітної плати, підписав електронним ключем та відправив на опрацювання. Зважаючи, що до 17.07.2020 грошові кошти не надійшли на рахунки працівників, було з'ясовано, що вони перераховані на невідомий рахунок. В результаті вжиття заходів, спрямованих на повернення коштів, виявилося, що відбулося втручання в електронно-обчислювальну систему позивача шляхом протиправної зміни реквізитів одержувача, також з'ясувалося, що реквізити платіжного доручення змінені невідомими особами і підключення відбувалося з різних ІР-адрес. Про факт такого втручання повідомлені правоохоронні органи, в результаті чого порушено кримінальне провадження 23.07.2020. Позивач і відповідач не мають договірних відносин, позивач звертався із вимогою до позивача про повернення коштів, проте вона залишена відповідачем без реагування. Посилаючись на приписи ст.ст. 536, 625, 1212-1214 Цивільного кодексу України позивач просив позов задовольнити.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. <…>
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцезнаходженням приватного підприємства “Укр-Техно-Торг” є: 69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, 15Б, офіс 8, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Статтею 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Ухвала про відкриття провадження у справі та наступні ухвали, які надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позові та за місцезнаходженням, повернулись до суду без вручення, з відміткою відділення поштового зв'язку: “за закінченням терміну зберігання”.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком дій /бездіяльності відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею (в тому числі внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що забезпечує вручення офіційної кореспонденції та обізнаність з її змістом).
Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи. За таких обставин суд визнає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Третя особа-2 10.12.2020 надала письмові пояснення по суті спору та підтвердила обставини викладені у позовній заяві щодо зарахування 15.07.2020 на рахунок відповідача 686950,00 грн., вважає позов обґрунтованим. Додатково повідомляється, що за період з 15.07.20220 по 18.07.2020 р уповноважені особи відповідача зняли готівкою всі отримані кошти за спірним переказом в касах та банкоматах ПриватБанку. На теперішній час відповідний рахунок відповідача заарештований, а залишок коштів на ньому дорівнює 0,00 (нуль) грн.
Від третьої особи-1 12.01.2021 надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК” визнає позовні вимоги обґрунтованими та правильним обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.
Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом COVID-19 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася та наразі не припинена.
З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
За період дії карантину звернень щодо необхідності реалізації своїх прав у більш тривалі строки у зв'язку із запровадженими обмеженнями від учасників справи не надходило.
Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі у судовому засіданні 10.02.2021 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд
Згідно з платіжним дорученням № 2259 від 15.07.2020 Комунальне некомерційне підприємство “Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради” (позивач у справі) на рахунок отримувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (третя особа-2 у справі) НОМЕР_1 ОКПО 43706160 здійснило переказ 686950,00 грн. з призначенням платежу: для зарахування на карт.рах. з/плати за І пол. липня 2020р.
Позивач 17.07.2020 листом № 589/69-79 звернувся до директора Івано-Франківської обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» (третя особа -1 у справі) та повідомив, що підприємство здійснювало виплату заробітної плати 15.07.2020, однак станом на 17.07.2020 кошти на вказаний ними у платіжному дорученні рахунок оримувача № НОМЕР_2 ЄДРПОУ 14360570 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не поступили; просив вжити заходів для негайного повернення коштів.
ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» листом БТ-7064 від 11.08.2020 повідомило, що відбувся несанкціонований грошовий переказ; вказані у платіжному дорученні № 2259 номер рахунку і ОКПО належать іншому отримувачу - ПП «УКР-ТЕХНО-ТОРГ» (відповідач у справі), ніж у первинному варіанті даного платіжного доручення; за результатами аналізу ЛОГ-файлів КІБ iTiny за 15.07.2020 по клієнту КНП «ЦПМКДД» з'ясовано, що підключення відбувалося з різних ІР-адрес, різними користувачами ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) та за допомогою інтернет-провайдерів з різних міст України (Київ, Одеса, Івано-Франківськ).
Позивач невідкладно у липні 2020 звернувся до правоохоронних органів із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення в результаті чого відкрито кримінальне провадження 12020095010000111 від 23.07.2020 та здійснюється досудове розслідування під процесуальним керівництвом Івано-Франківської місцевої прокуратури.
Із вимогою № 710/69-79 від 28.08.2020 про повернення грошових коштів внаслідок несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ позивач звернувся до відповідача шляхом направлення 28.08.2020 цінного листа. Вказана вимога залишена відповідачем без реагування, кошти позивачу не повернуті.
У зв'язку із відсутністю договірних відносин позивача з відповідачем, неповерненням відповідачем безпідставно отриманих коштів добровільно, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані докази та наявні фактичні обставини, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
За приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї статті застосовуються до вимог про:
- повернення виконаного за недійсним правочином;
- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.
Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Таким чином, застосування статті 1212 ЦК має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі. У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, від 02.09.2014 у справі №910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі №910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2018 у справі №904/5844/17.
Вищевикладене та надані докази свідчать, що переказ по перерахуванню грошових коштів у сумі 686950,00 грн. є несанкціонованим, в дійсності він не створювався позивачем, однак відбувся в силу не залежних від позивача обставин, тому перераховані позивачем грошові кошти є безпідставно набутими та збереженими відповідачем, крім того, жодних правовідносин з відповідачем позивач не мав, оскільки відповідач як юридична особа створений та зареєстрований у передбаченому законом порядку 13.07.2020 - тобто за два дні до спірного переказу грошових коштів.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належну поведінку господарюючого суб'єкта не надав.
На підставі викладеного, суд визнав позовні вимоги про стягнення 686950,00 грн. безпідставно збережених коштів документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства “Укр-Техно-Торг” (69006, м. Запоріжжя, вулиця Портова, 15Б, офіс 8, ідентифікаційний код 43706160) на користь комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради” (76018, місто Івано-Франківськ, вул. Привокзальна, буд 17, ідентифікаційний код 42352786) 686950,00 грн. (шістсот вісімдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.) безпідставно збережених коштів та 10304,25 грн. (десять тисяч триста чотири грн. 25 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 18.02.2021.
Суддя В.В. Левкут