08.02.2021 року м.Дніпро Справа № 908/1397/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
За участю представників сторін:
від Дніпропетровської обласної прокуратури: Дидюк Н.О., посвідчення №047832 від 04.09.2017 р., прокурор відділу;
від відповідача: Дерманська К.О., ордер серії АР №1030653 від 07.12.2020 р., адвокат;
інші учасники процесу не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.10.2020 (повний текст складений 09.11.2020, суддя Проскуряков К.В.) у справі №908/1397/20
за позовом: Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 (юридична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17; адреса для листування: 69098, м. Запоріжжя, вул. Кругова, буд. 152) в інтересах держави, в особі:
позивача-1: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; код ЄДРПОУ 37573068)
позивача-2: Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційну житлове об'єднання № 7" (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11; код ЄДРПОУ 05478717)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути орендоване приміщення
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави, в особі Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційну житлове об'єднання № 7" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 66 663,32 грн., розірвання договору № 2034/3 оренди нежитлового приміщення від 15.10.2019 та зобов'язання повернути комунальне майно - нежитлове приміщення № 99 цокольного поверху (літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.10.2020 у справі №908/1397/20 позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича повернути комунальне майно - нежитлове приміщення №99 цокольного поверху (літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, шляхом підписання акту прийому-передачі. Закрито провадження в частині позовних вимог про розірвання договору №2034/3 оренди нежитлового приміщення від 15.10.2019, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та фізичною особою-підприємцем Павлюком Сергієм Вікторовичем, у зв'язку з відсутністю предмету спору. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича на користь прокуратури Запорізької області в особі Запорізької місцевої прокуратури №1 судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп.
Рішення суду першої інстанії вмотивовано тим,
- спірний договір оренди діяв до закінчення строку, на який він був укладений в силу прямої вказівки Закону.
- на час винесення рішення у справі, між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог про розірвання договору №2034/3 оренди нежитлового приміщення від 15.10.2019, який закінчив свою дію в силу прямої вказівки а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в зв'язку із чим позовні вимоги в частині зобов'язання Фізичну особу-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича повернути комунальне майно - нежитлове приміщення №99 цокольного поверху (літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, шляхом підписання акту прийому-передачі, підлягають задоволенню з підстав припинення дії договору.
Враховуючи порушення інтересів держави та неналежний їх захист, уповноваженим на це органом, суд першої інстанції зазначив про наявність підстав, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для звернення прокурора із вказаним позовом до суду.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Павлюк Сергій Вікторович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційну скаргу обґрунтовано наступним:
- в первісній позовній заяві на підставі якої було відкрите провадження у справі, було відсутнє нормативне обґрунтування повернення орендованого майна. Відповідна вимога носила похідних характер від основної вимоги щодо дострокового розірвання договору.
Зокрема після відкриття провадження у справі заборгованість за орендною платою була погашена в повному обсязі;
02.10.20р. прокурором було подано заяву про зміну підстав позову в частині повернення нежитлового приміщення, копії якої учасникам справи були спрямовані лише 05.10.20р. Одночасно, 05.10.20р. було закрито підготовче засідання, при цьому відповідачу не надано можливості надати свої заперечення щодо нових підстав позову, чим порушено принцип змагальності;
- за твердженням скаржника, висновок суду першої інстанції в частині того, що договір є припиненим в силу закону та закінчення строку його дії, визначеного сторонами в договорі, є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
- договір оренди нежитлового приміщення був укладений до набрання чинності Законом № 157-ІХ та до нього не були внесені будь-які зміни, в зв'язку із чим має бути застосований порядок продовження дії договору згідно Закону № 2269 та на умовах, узгоджених сторонами безпосередньо в самому договорі. Протягом місяця з моменту закінчення строку дії Дговору (15.07.2020) Позивачами не було надіслано жодного повідомлення відносно припинення договору оренди.
Лист Позивача 1 №3863/01/01-07 від 01.09.2020 p., на який посилається Прокурор у заяві про зміну підстав позову, не був отриманий Відповідачем взагалі. Одкак, судом проігноровано та не надана оцінка належності доказу, в якому нібито викладене волевиявлення Позивача 1 щодо припинення договірних відносин та відсутності мовчазної згоди, а саме судом не перевірено наявність доказу відправлення даного листа Відповідачу. Дата даного листа - 01.09.2020 року свідчить про те, що даний лист сформовано вже після спливу місячного строку з моменту закінчення строку договору (до 15.08.2020p.), визначеного сторонами, що свідчить про мовчазну згоду Позивача 1 щодо продовження строку дії договору.
Тобто, судом першої інстанції не було розглянуті першочергові вимоги прокурора та на підставі істотного порушення умов договору та самостійно вирішено питання щодо припинення договору оренди у зв'язку з, закінченням його строку;
- відповідачем були здійсненні суттєві поліпшення орендованого Майна із збільшенням його фактичної площі, за попереднім погодженням з Позивачем 1, що фактично зафіксовано в додатковій угоді від 03.08.2015 р.
Приймаючи 05 жовтня 2020 року заяву прокурора про зміну підстав позову та на цьому ж судовому засіданні закриваючи підготовче засідання, суд обмежив право відповідача викласти вищезазначені обставини та заперечення відносно припинення договору без автоматичного його продовження на той самий строк у зв'язку з подальшим його використанням.
- першочергово звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з орендної плати, розірваннк договору оренди, прокурором жодним чином не було обґрунтовано свою участь , не виконанні дії, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». В подальшому при зміні підстав позову, прокурором в заяві взагалі не були викладені обставини, які б свідчили про наявність спору та здійснення компетентними органами місцевого самоврядування дій щодо повернення майна.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури №1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає:
- спірний договір оренди діяв до закінчення строку, на який він був укладений в силу прямої вказівки Закону, а саме до 15.07.2020.
У зв'язку із чим, після відкриття провадженим у справі у подальшому договір оренди припинив свою дію, прокурором подано до суду заяву про зміну предмету позову.
Твердження відповідача про автоматичне продовження договору є безпідставним та таким, що суперечать вимогам чинного законодавства.
- жодних заяв щодо наявності невід'ємних поліпшень та відкодування їх вартості, заперечень на заяву про зміну предмета спору у суді першої інстанції не заявлялось, відповідач не скористався своїм правом.
- у даному випадку звернення місцевої прокуратури з позовною заявою стягнення заборгованості з орендної плати та застосування наслідків невиконання умов договору, повернення приміщення, є законним, так як його пред'явлено на підставі ст. ст. 17, 18 Закону України «Про оренду державного і комунального майна».
Окрім того, у даному випадку порушення інтересів держави має очевидний характер, адже несплата орендної плати за приміщення комунальної власності призводить до ненадходження коштів до бюджету.
Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційну житлове об'єднання № 7" у своєму відзиві на апеляційну скаргу зазначає:
- під час розгляду справи судом першоїі інстанції встановлено фактичне припинення на день розгляду справи договірних відносин між сторонами, оскільки в матеріалах справи наявний лист № 3863/01/01-07 від 01.09.2020 p., де зазначено, що договір оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (до 15.07.2020 р.) та відповідачу запропоновано повернути приміщення за актом приймання-передачі.
- на час винесення рішення у справі, між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 2034/3 від 15.10.2009 p., а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
- Враховуючи припинення дії договору, судом задоволено позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути комунальне майно - нежитлове приміщення № 99 цокольного поверху (літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв. м в будинку АДРЕСА_1 на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, шляхом підписання акту прийому-передачі.
- Наявність самого факту не звернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження свідчить про те, що такий орган неналежно виконував свої повноваження, у зв'язку з чим у прокурора виниклі обґрунтовані підстави для звернення до суду.
Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що спірний договір діяв до закінчення строку, на який він був укладений, а саме до 15.07.2020, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.10.2020 у справі №908/1397/20. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 20.01.2021 о 12:20 годин. Зупинено дію оскаржуваного рішення.
Ухвалою суду від 20.01.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 08.02.2021 на 12:40 годин.
Представники позивачів у судове засідання не з'явилися. Про дату час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується списком розсилки процесуальних документів сторонам по справі (т.2 а.с.12).
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.
Беручи до уваги, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.
08.02.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
15.10.2009 між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради та Фізичною особою-підприємцем Павлюком Сергієм Вікторовичем укладено договір №2034/3 оренди нежитлового приміщення, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 90,4 кв.м. за адресою: 69098, АДРЕСА_1, значиться на балансі КП «ВРЕЖО №3».
Вказане приміщення, що є предметом договору, передано орендодавцем орендарю за актом прийому-передачі від 15.10.2009.
У подальшому, до договору оренди нежитлового приміщення №2034/3 від 15.10.2009 неодноразово вносились зміни.
Додатковою угодою від 01.06.2011, змінено орендодавця з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.
Додатковою угодою від 10.10.2018, змінено договір оренди від 15.10.2009 №2034/3, викладено договір у новій редакції.
Пунктом 1 додаткової угоди від 25.09.2019 термін дії договору оренди від 15.10.2009 №2034/3 нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 продовжено на 1 рік, а саме до 15.07.2020.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З урахуванням заяви про зміну підстав позову від 05.10.2020р. предметом позову у даній справі є матеріально - правова вимога про зобов'язання фізичну особу підприємця Павлюк С.В. повернути комунальне майно - нежитлове приміщення № 99 цокольного поверху (літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради шляхом підписання акту прийому -передачі.
05.10.2020р. в канцелярії Господарського суду Запорізької області зареєстровано заяву прокурора про зміну підстав позову в частині повернення нежитлового приміщення.
Заява обґрунтована тим, що вимоги про повернення нежитлового приміщення є похідним від вимоги розірвання договору про оренду нежитлового приміщення. З урахуванням того, що за час розгляду справи судом строк дії договору оренди нежитлового приміщення 15.07.2020р. закінчився та виникла необхідність у зміні підстав позову. Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині повернення нежитлового приміщення, посилаючись на зміст пункту 5.12 Договору, положення частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, та частини 1 статті 25 Закону № 157-ІХ, просив вважати підставою повернення нежитлового приміщення - невиконання відповідачем по справі свого обов'язку встановленого законом та договором.
Зі змісту мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції від 05.10.2020р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті вбачається наступне:
« … прокурором надано заяву від 02.10.2020 р. за вих. №33-04-1749/20 про зміну підстав позову в частині повернення нежитлового приміщення. В обґрунтування вказаної заяви прокурор посилається на те, що у позовній заяві зазначено про вимогу розірвати договір №2034/3 оренди нежитлового приміщення загальною площею 127,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 15.10.2009 р. між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та ФОП Павлюк С.В. в силу ст. 759 Цивільного кодексу та п. 5.2 договору №2034/3 від 15.10.2009 р. Вимоги прокурора про повернення нежитлового приміщення є похідним від вимоги розірвання договору про оренду нежитлового приміщення. Таким чином, враховуючи що за час розгляду справи судом, строк дії договору оренди нежитлового приміщення закінчився, як наслідок виникла необхідність у зміні підстав позову. Згідно інформації Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради направлено лист від 01.09.2020 р. до ФОП Павлюк С.В. з вимогою передати майно. Разом з цим, ФОП Павлюк С.В. до цього часу вказане приміщення не повернув, що підтверджується інформацією Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 30.09.2020 р. У зв'язку із вищевикладеним, просить вважати підставою повернення нежитлового приміщення - невиконання відповідачем по справі свого обов'язку встановленого законом та договором, а саме повернення ФОП Павлюк С.В. приміщення після закінчення строку дії договору. Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Враховуючи, що вказана заява подана до суду у підготовчому провадженні, суд вважає за можливе її прийняти до розгляду.»
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що заяву про зміну підстав судом першої інстанції було прийнято з дотриманням норм Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали суду першої інстанції від 05.10.2020р. перше судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 07.10.2020 р. о 16 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно протоколу судового засідання та ухвали суду першої інстанції від 07.10.2020грн. в судовому засіданні від відповідача приймала участь Матсалаєва В.В., ордер ЗП№012376 від 05.08.2020 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 412 від 06.08.2003, адвокат (т.1 а.с. 176-177).
Зі змісту ухвали суду від 07.10.2020р., якою оголошено перерву з розгляду справи по суті до 28.10.2020 р. о 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, вбачається, що представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
Як вбачається зі змісту мотивувальної частини рішення суду : « … на час винесення рішення у справі, між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог про розірвання договору №2034/3 оренди нежитлового приміщення від 15.10.2019, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Доводи відповідача щодо продовження строку дії договору №2034/3 оренди нежитлового приміщення від 15.10.2019 судом не приймаються до уваги в силу викладеного».
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає встановленим, що судом першої інстанції враховано позицію відповідача щодо спірного питання, що знайшло своє відображення в тексті мотивувальної частини рішення суду першої інстанції і ухвали суду, складеною за результатами судового засідання від 07.10.2020р.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи зміст мотивувальної частини рішення, відсутність доказів спрямування на адресу суду першої інстанції після прийняття судом заяви прокурора про зміну підстав позову будь-яких заяв по суті з боку відповідача, доводи апеляційної скарги в частині того, що в зв'язку із закриттям 05.10.20р. підготовчого засідання, відповідачу не надано можливості надати свої заперечення щодо нових підстав позову, чим порушено принцип змагальності» відхиляються, як необґрунтовані.
Твердження апеляційної скарги в частині того, що судом першої інстанції не було розглянуті першочергові вимоги прокурора та на підставі істотного порушення умов договору та самостійно вирішено питання щодо припинення договору оренди у зв'язку з, закінченням його строку є такими, що не відповідають фактичних даних щодо розгляду справи в суді першої інстанції і суперечать принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", згідно якого, навіть у випадку неправильної юридичної кваліфікації стороною спірних правовідносин, суд не звільняється від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм та надати правильну правову кваліфікацію цим відносинам і зобов'язанням сторін (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 905/2419/18).
15.10.2009 між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (далі - орендодавець за договором) та Фізичною особою-підприємцем Павлюком Сергієм Вікторовичем (далі - орендар за договором) укладено договір №2034/3 оренди нежитлового приміщення (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 90,4 кв.м. за адресою: 69098, АДРЕСА_1, значиться на балансі КП «ВРЕЖО №3».
Додатковою угодою від 10.10.2018, змінено договір оренди від 15.10.2009 №2034/3, викладено договір у новій редакції, зокрема:
Пункт 1.1. Орендодавець, Балансоутримувач, на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.09.2009 № 389/14 та угоди про виконання умов конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності - приміщення цокольного поверху, що розташоване в будівлі АДРЕСА_1 від 11.09.2009 передає а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно-нежитлове приміщення №99 цокольного поверху (літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв.м. в будинку АДРЕСА_1, яке перебуває на балансі комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7», вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку і становить за висновком про його вартість 353 115,00 грн. (триста п'ятдесят три тисячі сто п'ятнадцять гривень 00 коп.) станом на 30.06.2018.
Пункт 2.4. У разі закінчення строку дії цього договору або його дострокового розірвання орендар передає комунальне майно балансоутримувачу (орендодавцю), одночасно із підписанням акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Пункт 2.5. Обов'язок по складанню Акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні за договором.
Розділ обов'язки орендаря: Пункт 5.12. У разі припинення дії договору оренди або дострокового розірвання договору повернути орендодавцю, балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю, балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Пункт 5.15. У разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка орендованого майна була зроблена більш ніж три роки тому, для продовження договору оренди провадиться нова оцінка орендованого майна у встановленому нормативно-правовими актами порядку.
Пункт 11.1. Цей договір діє до 15.07.2019.
Пункт 11.7. в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії він вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені договором, при умові виконання п. 5.15. договору.
Пункт 11.9. дія договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 1 додаткової угоди від 25.09.2019 термін дії договору оренди від 15.10.2009 №2034/3 нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 продовжено на 1 рік, а саме до 15.07.2020.
Відповідно до пункту 2 ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10. 2019р. N 157-IX (далі за текстом - Закон № 157-IX) із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 16 червня 2020 року N 692-IX, в редакції чинній на 15.07.2020р., договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:
набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає встановленим, що з 01.07.2020р. продовження дії Договору оренди від 15.10.2009 №2034/3 нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 мало відбуватися з урахуванням положень статті 18 Закону № 157-IX.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 157-IX, договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Відповідно до частин1,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання ним вимог частини 3 статті 18 Закону № 157-IX в частині подання заяви про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 157-ІХ договір оренди припиняється, в тому числі, у разі закінчення строку, на який його укладено.
З урахуванням вищевикладеного, висновок місцевого господарського суду в частині того, що спірний договір оренди діяв до закінчення строку, на який він був укладений в силу прямої вказівки Закону є таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
З урахуванням відсутності доказів на підтвердження виконання відповідачем вимог частини 3 статті 18 Закону № 157-ІХ в частині подання заяви про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди, твердження апелянта про:
- те, що лист Позивача 1 №3863/01/01-07 від 01.09.2020 p., на який посилається Прокурор у заяві про зміну підстав позову, не був отриманий Відповідачем взагалі. Однак, судом проігноровано та не надана оцінка належності доказу, в якому нібито викладене волевиявлення Позивача 1 щодо припинення договірних відносин та відсутності мовчазної згоди, а саме судом не перевірено наявність доказу відправлення даного листа Відповідачу. Дата даного листа - 01.09.2020 року свідчить про те, що даний лист сформовано вже після спливу місячного строку з моменту закінчення строку договору (до 15.08.2020p.), визначеного сторонами, що свідчить про мовчазну згоду Позивача 1 щодо продовження строку дії договору.
- помилковість висновків суду про припинення договору в силу закону та закінчення строку його дії, відхиляються колегією суддів як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
- помилковість висновків суду першої інстанції в частині того, договір оренди нежитлового приміщення був укладений до набрання чинності Законом № 157-ІХ та до нього не були внесені будь-які зміни, в зв'язку із чим має бути застосований порядок продовження дії договору згідно Закону № 2269 та на умовах, узгоджених сторонами безпосередньо в самому договорі,
відхиляються як такі, що ґрунтуються на помилковому розумінні апелянтом норм матеріального права, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, які наведено вище.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно положень ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 157-ІХ у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване приміщення в порядку, визначеному договором оренди.
Відповідно до п.п. 2.4., 2.5. в редакції додаткової угоди від 10.10.2018 У разі закінчення строку дії цього договору або його дострокового розірвання орендар передає комунальне майно балансоутримувачу (орендодавцю), одночасно із підписанням акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Обов'язок по складанню Акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні за договором.
Згідно із п. 5.12. договору в редакції додаткової угоди від 10.10.2018, у разі припинення дії договору оренди або дострокового розірвання договору повернути орендодавцю, балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю, балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
З урахуванням вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про зобов'язання ФОП Павлюка С.В. повернути комунальне майно - нежитлове приміщення №99 цокольного поверху ( літ. А-12, А1) загальною площею 127,6 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, шляхом підписання акту прийому-передачі, підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги в частині відсутності в позовній заяві, з якою прокурор звернувся вперше до суду першої інстанції, обґрунтування підстав для представництва інтересів держави спростовуються змістом позовної заяви від « Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави, Запорізька міська прокуратура № 1 зазначає наступне …» до «Таким чином, КП «ВРЕЖО №7» вживало заходи, спрямовані на захист інтересів держави, шляхом подання до суду заяви про видачу судового наказу. Однак вжиті заходи виявились безрезультатними та не призвели до поновлення інтересів держави. Адже подальше невжиття заходів до стягнення заборгованості за орендну плату шляхом подання позову, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави Департаментом комунальної власності Запорізької міської ради та КП «ВРЕЖО №7», незважаючи на те, що заборгованість продовжує зростати» (т.1 а.с.5-8), в зв'язку із чим відхиляються як необґрунтовані.
Інші доводи апеляційної скарги в частині спростування наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави зводяться до цитування змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18912/2385/18 і не містять в собі посилань на будь-які порушення при прийнятті рішення судом першої інстанції, в зв'язку із чим відхиляються, як такі, що носять декларативний характер.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 4 статті 269 Господарського процесуального права, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, неправильного тлумачення закону, застосування закону, який не підлягав би застосуванню або незастосування закону, який підлягав би застосуванню, в зв'язку із чим, з урахуванням положень частин1,2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів доходить висновку, що безпідставність тверджень апелянта про неповноту з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, в зв'язку із чим рішення Господарського суду Запорізької області від 28.10.2020 у справі №908/1397/20 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича, відповідно, без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 153,00 грн. (а.с. 203) покладаються на особу що подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.10.2020 у справі №908/1397/20 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 28.10.2020 у справі №908/1397/20 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 153,00 грн. покласти на Фізичну особу-підприємця Павлюка Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 18.02.2021
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов