17.02.2021 Справа № 904/2467/20
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.
секретар судового засідання Загреба В.С.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді і К" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі №904//2467/20 (суддя Мельниченко І.Ф.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді і К" про виправлення описки в рішенні господарського суду
за позовом Державної установи "Широківський виправний центр №75", с.Водяне Широківського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді І К", м.Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 3437982,29 грн.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі №904//2467/20 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді і К" про виправлення описки в рішенні господарського суду відмовлено.
Означена ухвала мотивована відсутністю підстав для задоволення поданої заяви відносно розміру основної заборгованості за спірним договором у сумі 2 946575,39 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Три Ведмеді і К" (відповідач) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі №904//2467/20 про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Три Ведмеді і К" про виправлення описок та арифметичних помилок в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 в цій же справі через невідповідність висновків суду обставинам справи скасувати та направити справу до суду першої інстанції для повторного розгляду заяви ТОВ "Три Ведмеді і К" про виправлення описок та арифметичних помилок у вказаному судовому рішенні.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апелянт стверджує, що при постановленні рішення судом першої інстанції не було враховано, що в уточненій позовній заяві позивач при здійсненні розрахунку вартості одного гектара соняшника допустив описку та вказав ціну соняшника допустив описку та вказав ціну договору купівлі-продажу в сумі 5448924,54 грн. замість 5488924,54 грн. чим безпідставно і необґрунтовано зменшив вартість придбаних відповідачем біологічних активів соняшника на 40000,00 грн. (5488925,54 грн.-5448925,54 грн.). В уточненій позовній заяві розрахунок вартості одного гектара біологічних активів соняшника була визначена позивачем у сумі 2047,70 грн. (5448925,54 грн./2661 га), в той час як фактично (без описок і арифметичних помилок) вартість одного гектара біологічних активів соняшника згідно договору складає 2062,63 грн. (5488925,54 грн./2661 га), тобто на 14,93 грн. більше ніж визначено позивачем.
З урахуванням викладеного вартість біологічних активів соняшника на площі 489,5 га становить не 1002349,15 грн. (як вказано в уточненій позовній заяві), а 1009657,38 грн. (2062,63 грн*489,5 га), тобто на 7308,23 грн. більше.
Таким чином, вказує відповідач, його основний борг становить не 2946575,39 грн., як визначено в уточненій позовній заяві, а на 7308,23 грн. менше, тобто 2939267,16 грн. (2946575,39 грн.-7308,23 грн.).
Відповідач вважає, що судом не враховано, що за змістом ст. 243 ГПК України наявність в рішенні визнаних судом описок та арифметичних помилок зобов'язує суд виправити ці описки та помилки незалежно від того, чи впливають допущені судом описки та помилки на зміст рішення, чи допущені вони свідомо або несвідомо і т.д. Єдиною підставою, з якої суд може відмовити в задоволенні заяви учасника справи про внесення виправлень до судового рішення, являється невизнання судом наявності описок чи арифметичних помилок, про виправлення яких просить учасник справи.
Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу
Державна установа "Широківський виправний центр №75" (позивач) відзив на апеляційну скаргу по суті заявлених вимог не надала.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді і К" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі №904//2467/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 17.02.2021 о 16:30.
В судове засідання 17.02.2021 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили. Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим розглянути справу за наявним в ній матеріалами. За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 17.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини
Державна установа "Широківський виправний центр №75" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді і К" про стягнення 3988924,54 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу №Г-215 від 19.08.2019, 71472,78 грн. - річних, 51930,97 грн. - інфляції грошових коштів.
03.07.2020 від позивача до відкриття провадження у справі надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої ДУ "Широківський виправний центр №75" зменшено позовні вимоги щодо стягнення основного боргу до 2 946 575,39 грн., пені до 400 249,88 грн., річних до 52 796,17 грн., та інфляції грошових коштів до 38 360,85 грн.
З урахуванням уточненої позовної заяви рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Три Ведмеді і К" 2946575,39 грн. - основного боргу; 398347,70 грн. -пені; 52712,80 грн. -річних; 38360,85 грн. - інфляції грошових коштів; 51539,95 грн. - судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
13.11.2020 від ТОВ "Три Ведмеді і К" до суду першої інстанції надійшла заява про винесення ухвали про виправлення описок і арифметичних помилок в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі №904/2467/20.
Відповідачем в заяві наведений розрахунок суми основного боргу з урахуванням поданої позивачем уточненої позовної заяви. Відповідач звертає увагу на те, що розрахунок позивача здійснений з опискою загальної вартості біологічних активів соняшнику на площі 2661 га, визначеної в договорі купівлі-продажу предмету незавершеного виробництва у рослинництві №Г-215 від 19.08.2019, яка складає 5488924,54 грн., а не 5448924,54 грн. Таким чином, позивачем при розрахунку позовних вимог були допущені арифметичні помилки і неправильно визначена сума основної заборгованості, яка на думку відповідача повинна складати 2 939 267,16 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі №904//2467/20 у задоволенні заяви ТОВ "Три Ведмеді і К" про виправлення описки в рішенні господарського суду відмовлено, що стало підставою для подання відповідачем апеляційної скарги.
За вимогами частин першої, другої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Незаконне та необґрунтоване рішення підлягає скасуванню вищим судом.
Певними повноваженнями з контролю за власними актами наділений і суд першої інстанції.
Арифметичні або граматичні помилки (описки), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунені судом, який ухвалив рішення або постановив ухвалу. Способом усунення неточності рішення є виправлення описок та явних арифметичних помилок.
Відповідно до положень частини першої статті 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року №14, в якій передбачено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в письмових доказах, такі помилки судом не виправляються.
Перевіривши розрахунок позивача в уточненій позовній заяві суд першої інстанції погодився, що він здійснений з опискою у загальній вартості біологічних активів соняшнику, визначеної в договорі купівлі-продажу, яка складає 5488924,54 грн., а не 5448924,54 грн.
Так, за розрахунком позивача вартість біологічних активів соняшнику на земельних ділянках площею 489,54 га склала - 1 002 349,15 грн.
5 448 924,54 грн./2661 га = 2 047,70 грн.;
2 047,70 грн.*489,5 га = 1 002 349,15 грн.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за правильним розрахунком вартість біологічних активів соняшнику на земельних ділянках площею 489,54 га повинна складати 1 009 706,34 грн.
5 488 924,54 грн./2661 га = 2062,73 грн.;
2062,73 грн.*489,5 га = 1 009 706,34 грн.
Таким чином, заборгованість за спірним договором становить 2 979 218,20 грн. (5 488 924.54 грн. - 1 500 000,00 грн. - 1 009 706,34 грн.).
Натомість відповідно до уточненої позовної заяви, позивач просив стягнути суму основного боргу - 2 946 575,39 грн.
Розрахунок пені, інфляційних втрат і 3% річних проведений позивачем виходячи з суми заборгованості 2 946 575,39 грн.
Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про виправлення описки і арифметичної помилки, виходив з права позивача на зменшення позовних вимог.
Вказаний висновок суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим з огляду на наступне.
Підпунктом 3.11 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами) роз'яснено, що ГІІК, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
Пунктом 2) частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов'язання відповідачем, тактичними міркуваннями.
Згідно з частиною другою статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Таким чином, суд не має права вийти за межі позовних вимог і стягнути з відповідача суму, яку позивач не просить, оскільки вона перевищує суму заявлену позивачем до стягнення в уточненій позовній заяві.
Про зменшення позивачем, суми позовних вимог до визначення її саме в такій сумі як вказано в уточненій заяві свідчить і той факт, що відповідачем у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні (як вказано у заяві про виправлення описок та арифметичних помилок) було висловлено незгоду із заявленою до стягнення, сумою заборгованості. В матеріалах справи містяться докази направлення відзиву на адресу позивача, а з протоколів судових засідань вбачається присутність представника позивача, натомість позивачем, не було подано заяви про виправлення описки в суді першої інстанції, що свідчить про свідоме зменшення позовних вимог і заявлення до стягнення саме у сумі 2 946 575,39 грн.
Таким чином, суд першої інстанції розглянув позовні вимоги в межах заявлених позивачем вимог та наведених ним підстав, наданих відповідачем заперечень та з відповідною оцінкою поданих сторонами в матеріали справи доказів на їх підтвердження.
Натомість, звертаючись із заявою про виправлення описки в означеному судовому рішенні, відповідач в такий спосіб фактично висловлює свою незгоду з правильністю висновку суду по суті спору.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність переконливих і достатніх доводів для скасування ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки і арифметичних помилок.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 2102,00 грн. на оплату судового збору, понесені ТОВ "Три Ведмеді і К" у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 269, 270-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді і К" - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі №904//2467/20 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді і К".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повна постанова складена 18.02.2021.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова