17.02.2021 року м.Дніпро Справа № 904/3498/20
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),
суддів Антоніка С.Г., Дарміна М.О.
Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Пясецький Д.В. (в режимі відеоконференції) адвокат, довіреність №14-15 від 15.01.2021 р.;
від відповідача: Пономаренко Р.В. представник, довіреність №02/21 від 18.01.2021 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні ( в режимі відеоконференції) апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020, ухвалене суддею Рудь І.А., повний текст якого складений 07.12.2020, у справі №904/3498/20
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості в сумі 42 969 514 грн. 24 коп. за договором постачання природного газу від 04.10.2017 № 3295/1718-ТЕ-3 в редакції додаткової угоди від 11.01.2018 № 1
Позивач - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" із позовом про стягнення заборгованості в сумі 42 649 241 грн. 27 коп., з яких: 33 897 683 грн. 66 коп. - основний борг, 2 723 447 грн. 60 коп. - пеня, 2 159 941 грн. 09 коп. - 3% річних, 3 868 168 грн. 92 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору постачання природного газу від 04.10.2017 № 3295/1718-ТЕ-3 в редакції додаткової угоди від 11.01.2018 № 1.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі №904/3498/20 позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" про стягнення заборгованості в сумі 42 969 514 грн. 24 коп. за договором постачання природного газу від 04.10.2017 № 3295/1718-ТЕ-3 в редакції додаткової угоди від 11.01.2018 № 1 задоволено частково.
Суд стягнув з Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 00130820) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 34 153 090 грн. 24 коп. (тридцять чотири мільйона сто п”ятдесят три тисячі дев”яносто грн. 24 коп.) основного боргу, 1 371 519 грн. 84 коп. (один мільйон триста сімдесят одна тисяча п"ятсот дев"ятнадцять грн. 84 коп.) пені, 2176033 грн. 42 коп. (два мільйона сто сімдесят шість тисяч тридцять три грн. 42 коп.) 3% річних, 3 897350 грн. 91 коп. (три мільйона вісімсот дев”яносто сім тисяч триста п”ятдесят грн. 91 коп.) інфляційних втрат та 644 542 грн. 71 коп. (шістсот сорок чотири тисячі п”ятсот сорок дві грн. 71 коп.) витрат зі сплати судового збору.
У частині позову Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" про стягнення пені у розмірі 1 371 519 грн. 83 коп. відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість рішення, просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі № 904/3498/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 1 371 519,83 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд обґрунтував наявність підстав для зменшення пені, посилаючись на статус відповідача, який має стратегічне значення для м. Кам"янське; що сплата пені у повному обсязі у даному випадку зачіпає майнові інтереси не лише відповідача, а й інші інтереси, зокрема можливість виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню: неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків чи додаткових витрат внаслідок допущеного відповідачем порушення.
Натомість Відповідач обґрунтував такі підстави заборгованістю його кінцевих споживачів та зменшення суми боргу за Договором на 70%.
Також апелянт звертає увагу, на ту обставину, що матеріали справи не містять будь- якого доказу на підтвердження майнового стану Відповідача (зокрема, звіти про фінансовий стан та фінансові результати, докази наявності або відсутності коштів на рахунках тощо).
Отже, не дослідивши майновий стан сторін, суд не мав зменшувати пеню.
Крім цього, судом не враховано тієї обставини, що відповідно до Статуту, виробництво електричної енергії є основним видом діяльності Відповідача, що є основним видом прибутку. Виробництво теплової енергії, яку Відповідач спрямовує на забезпечення послуг теплопостачання населенню, є побічним від виробництва електричної енергії.
Тобто, посилання суду на ту обставину, що зменшення пені зачіпає майнові інтереси не лише відповідача, а й інші інтереси, зокрема можливість виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, взагалі безпідставне.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду в частині зменшення розміру пені на 50% та ухвалення в цій частині нового рішення про повне стягнення пені.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі №904/3498/20, розгляд справи призначено до розгляду на 17.02.2021 на 09 годин 30 хвилин в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: проспект Дмитра Яворницького, будинок № 65, м. Дніпро, 49000 (зала судового засідання №207).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 року задоволено заяву позивача - Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про участь в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні представником апелянта підтримано доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду оскаржується відповідачем лише в частині зменшення розміру пені на 50%, тобто, до 1371519,83 грн, колегія суддів здійснює перегляд рішення суду першої інстанції саме в цій частині.
З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яке надалі перейменоване в Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровська теплоелектроцентраль", яке надалі перейменоване в Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль", (споживач) укладено договір постачання природного газу № 3295/1718-ТЕ-3 (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов”язується оплатити його на умовах договору.
Відповідно до п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Згідно з п. 2.1. договору постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 41079 тис. куб.м.
Пунктом 3.7. договору передбачено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
За умовами п. 3.8. договору споживач зобов”язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:
- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ/ГТС. Разом з копією такого акту споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);
- підписані споживачем два примірника акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.
Відповідно до п. 3.9. договору постачальник не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою.
Згідно з п. 3.10. договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов”язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці.
У пункті 5.2. договору визначено ціну за 1000 куб.м природного газу.
Згідно з п. 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
За умовами п. 7.2. договору споживач зобов"язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, передбаченому договором.
Відповідно до п. 8.2. договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 11.01.2018, у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. договору він зобов”язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.
Згідно з п. 10.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1. договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу у березні 2018 природний газ на загальну суму 45 667 318 грн. 00 коп., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2018, підписаним сторонами без будь-яких зауважень.
Позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору, здійснив оплату поставленого у березні 2018 природного газу у розмірі 11 514 227 грн. 76 коп., у зв"язку з чим заборгованість складає 34 153 090 грн. 24 коп.
Звертаючись до відповідача - Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" із позовом про стягнення 2 723 447 грн. 60 коп. пені, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ у березні 2018, що є підставою для стягнення пені за період з 26.04.2018 по 25.10.2018.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, а тому у відповідності до п. 8.2 договору, повинен сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахованої від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Разом з цим, суд першої інстанції зменшив розмір пені на 50% з огляду на статус відповідача, який має стратегічне значення для м. Кам"янське; нарахування 3% річних та інфляційних у якості компенсаційних сум за знецінення несплачених коштів; вимоги справедливості, добросовісності та розумності; відсутність доказів понесення позивачем будь-яких збитків чи додаткових витрат внаслідок допущеного відповідачем порушення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Враховуючи умови п. 6.1. договору, відповідач повинен був здійснити оплату за поставлений у березні 2018 природний газ у строк до 25.04.2018 включно.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем у березні 2018 природний газ у розмірі 11 514 227 грн. 76 коп., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 34 153 090 грн. 24 коп.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.2. договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 11.01.2018, у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. договору він зобов”язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплати, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правильність розрахунку пені за період з 26.04.2018 по 25.10.2018 у сумі 1 371 519,83 грн.
Статтею 233 ГК України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Крім того визначено що - якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно згаданої норми ст. 233 ГК України суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, враховуючи при цьому:
• ступінь виконання зобов'язання боржником;
• майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;
• не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 360 від 13.06.2007 року функції з реалізації виробленої АТ «Дніпровська ТЕЦ» теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання правобережної частини міста, а також повної бази даних споживачів 1,2,3,4 груп станом на 30.09.2011 року було вирішено передати до КП КМР «Тепломережі».
Правовідносини до цього часу регулюються договорами поставки теплової енергії у вигляді гарячої води для потреб населення, установ і організацій, що фінансуються із державного та місцевих бюджетів, та інших суб'єктів господарювання.
Однак в порушення умов вказаних договорів КП КМР «Тепломережі» не виконує своєчасно свої зобов'язання та не розраховується за надану теплову енергію з постачальником, через що заборгувало АТ «Дніпровська ТЕЦ» більше мільярда гривень, які мають йти на погашення боргів з АТ «НАК «Нафтогаз України», через що порушено провадження у справ про банкрутство КП КМР «Тепломережі» в справі 904/1334/18.
Так борг КП КМР «Тепломережі» перед АТ «Дніпровська ТЕЦ» було визнано ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 в справі 904/1334/18 в загальній сумі 1 597 510 139 грн. 34 коп.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 року в справі № 904/1334/18 КП КМР «Тепломережі» визнано банкрутом, та відкрито ліквідаційну процедуру.
Майновий стан АТ «Дніпровська ТЕЦ» підтверджується довідкою про фінансовий стан підприємства (л.с. 29), актом звіряння розрахунків з КП КМР «Тепломережі» (л.с.31), актом звіряння розрахунків з АТ «НАК «Нафтогаз України» (л.с.30), ухвалами суду про порушення провадження в справі про банкрутство та визнання банкрутом єдиного споживача послуг з продажу теплової енергії виробленої АТ «Дніпровська ТЕЦ».
Суд першої інстанції врахував, що відповідач має стратегічне значення та є виробником теплової енергії, що забезпечує життєдіяльність міста Кам'янське в осінньо-зимовий період.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту наведених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема із розміром збитків кредитора, а також чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Крім того, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Взявши до уваги майновий стан сторін і оцінивши співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, Господарський суд Дніпропетровської області правомірно дійшов висновку про зменшення розміру пені на 50 % , з 2 743 039,68 грн. до 1 371 519, 84 грн.
Таке зменшення розміру штрафних санкцій суд вважає розумним і оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для відповідача, так і для позивача.
Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі №904/3498/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.02.2021року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя С.Г.Антонік
Суддя М.О.Дармін
У зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі №904/3498/20 поштою не надсилаються.
Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ; Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам'янське Дніпропетровської області.