проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"11" лютого 2021 р. Справа № 905/1749/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Дучал Н.М. ,
при секретарі судового засідання Стойки В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача, Кухтик В.М., адвокат,
від відповідач, Зражевська Н.В., адвокат, ордер,
від третьої особи 1, Будник К.А., адвокат,
від третої особи 2, не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за вх. №3109 Д/1 на рішення господарського суду Донецької області від "07" вересня 2020 р. (повний текст складено 17.09.2020, головуючий Ніколаєва Л.В., судді Величко Н.В., Паляниця Ю.О.) у справі № 905/1749/19
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія", м.Бахмут, Донецька область,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
1.Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ,
2.Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Краматорськ, Донецька область,
про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно та стягнення 63383,89 грн.
АТ «Укртрансгаз» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд: зобов'язати ТОВ «Квант Енергія» повернути АТ «Укртрансгаз» в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 9,485 тис. куб. м.; стягнути з ТОВ «Квант Енергія» на користь АТ «Укртрансгаз» 63 383,89 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 9,485 тис. куб. м.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на здійснення відповідачем з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, через газорозподільну систему, оператором якої є третя особа 2 (ПАТ «Донецькоблгаз»), відбору природного газу у травні - червні 2016р., серпні - вересні 2016р., за відсутністю постачальника природного газу та без оформлення договірних відносин з позивачем.
Господарським судом Донецької області у справі № 905/1749/19 прийнято рішення від 07 вересня 2020 р., яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Рішення вмотивовано тим, що обраний АТ «Укртрансгаз» спосіб захисту не відповідає змісту права оператора ГТС, яке він вважає порушеним, а також характеру та наслідкам такого порушення з боку ТОВ «Квант Енергія», що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вважає, що рішення по справі прийнято без врахування усіх обставин справи. Наполягає, що здійсненний відповідачем відбір природного газу в обсязі 9,485 тис.куб.м. з ресурсу Позивача за відсутністю у Відповідача постачальника природного газу за спірний період та будь-яких договірних відносин з Позивачем, вказує на наявність умов, що є правовою підставою для застосування ст.1212 ЦК України. Вважає передчасним висновок суду про те, що обраний позивачем АТ Укртрансгаз» спосіб захисту не відповідає змісту ГТС, а відтак є безумовною підставою для відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 р. апеляційна скарга позивача залишена без руху з підстав, висвітлених в ухвалі суду.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання стосовно приєднання додаткових документів на виконання вимог попередньої ухвали, якими були усунуті встановлені раніше недоліки.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 поновлено Акціонерному товариству «Укртрансгаз» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2020 у справі № 905/1749/19.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 розгляд справи призначено на 26.01.2021 р.
11.01.2021 від представника відповідача засобами електронного зв'язку на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
12.01.2021 від Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 р. задоволено клопотання представника Акціонерного товариства «Національна компанія «Нафтогаз України» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
13.01.2021 від відповідача по справі поштою на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що між сторонами відсутні кондикційні зобов'язання, оскільки наявність правових підстав для набуття майна підтверджується: Договором про постачання природного газу №4226/16-БО-6 від 15.12.215 р. між відповідачем та НАК «Нафтогаз України (третя особа 1), яким узгоджено об'єм постачання природного газу; Додаткова угода № 4 від 28.03.20916 до Договору на постачання природного газу № 42226/16-БО від 15.12.2015 відповідно до якого врегульовано об'єм постачання природного газу в обсязі по місяцях: у травні - 3,7 тис.куб, у червні - 3,5 тис.куб., тобто сторонами погоджено обсяг постачання природного газу у спірний період (травень-червень 2016 р. серпень -вересень 2016 р. в обсязі 10,2 тис.куб.;) договір про розподіл природного газу № 08/224 від 01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації» «Донецькоблгаз» та відповідачем про виконання якого свідчать відповідні акти за період травень-червень 2016 р., серпень-вересень 2016 р., відповідно до яких третьою особою 2 надано , а відповідачем прийнято послуги з розподілу природного газу в загальному обсязі 9,485 тис.куб.м., Договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604000764 між позивачем та відповідачем. Наполягає, що за період травень-червень 2016 , серпень-вересень 2016 позивачем надано, а відповідачем отримано послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в загальному обсязі 9,485 тис.куб.м. про що свідчать відповідні акти, які підписано сторонами цього договору. Таким чином, зобов'язання з оплати за спожитий відповідачем у спірний період природний газ носить договірний характер, що унеможливлює застосування до даних правовідносин приписи ст.1212 ЦК України. Наполягає, що позивачем не доведено наявність хоча б однієї з ознак, визначеній у п.5 глави 1 Кодексу газотранспортної системи, а договори на постачання, транспортування та розподіл природного газу, які включають спірний період буди чинними, а тому дії відповідача не можна кваліфікувати як «несанкціоновані». Звертають увагу суду, що оскільки спірне питання врегульовано спеціальним законодавством, судом було зроблено правильний висновок щодо того, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту права оператору ГТС, а також характеру та наслідкам такого порушення з боку відповідача.
18.01.2021 від відповідача по справі засобами електронного зв'язку, а в подальшому поштою надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів. Зазначене клопотання задоволено судовою колегією (ухвала Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2021р.).
У судовому засіданні, яке відбулося 26.01.2021 оголошувалася перерва до 11.02.2021 р.
У судові засідання, які відбулися 26.01.2021 та 11.02.2021 приймали участь представники позивача, відповідача та першої третьої особи.
Представник позивача та представник першої третьої особи (АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») підтримали вимоги апеляційної скарги.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники другої третьої особи (Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз») у судове засідання не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.
Відповідно до приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Частиною 1 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які з'явилися у судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на нижчевикладене.
Судом першої інстанції встановлено та не спростовано сторонами під час апеляційного провадження наступні обставини справи.
15.12.2015р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (на т.ч. АТ «НАК «Нафтогаз України»/НАК «Нафтогаз») (постачальник, третя особа 1) та ТОВ «Квант Енергія» (споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу №4226/16-БО-6.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам (п. 1.2 договору).
Цим договором узгоджено планові обсяги постачання газу на з 01.04.2016р. по 30.09.2016р. (п. 2.1 договору з урахуванням додаткової угоди №4 від 28.03.2016р.).
Договором визначено, в т.ч. порядок та умови передачі газу щодо оформлення споживачем заявок на плановані обсяги використання газу, підтвердження постачальником номінацій, складання актів приймання передачі природного газу, порядок та умови проведення розрахунків, зокрема, щодо сплати постачальником оператору газотранспортної системи вартості послуги балансування у випадку встановлення негативного небалансу та відшкодування споживачем постачальнику таких витрат (розд. 3, 6 договору у редакції додаткової угоди №4 від 28.03.2016р. до цього договору).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.01.2016р. до 30.09.2016р. (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (розд. 12 у редакції додаткової угоди №4 від 28.03.2016р. до цього договору).
Акти приймання передачі природного газу за періоди травень, червень, серпень, вересень 2016р. за цим договором між третьою особою 1 та відповідачем не підписані.
У матеріалах справи наявні листи третьої особи 1 № 26-3344/1.2-16 від 18.05.2016р. «Щодо укладення договорів», №25-5943/1.8-16 від 09.09.2016р. «Щодо постачання природного газу», «Щодо повернення актів приймання передачі природного газу за травень 2016 року», в яких зазначено про відсутність наміру укладення договору на постачання природного газу з 01.05.2016р. у зв'язку наявною заборгованістю відповідача, про не підтвердження номінацій щодо обсягів природного газу, відсутність підстав для передачі природного газу і документального оформлення актів приймання передачі природного газу за травень 2016р.
01.01.2016р. між ПАТ «Донецькоблгаз» (газорозподільне підприємство, третя особа 2) та ТОВ «Квант Енергія» (замовник, відповідач) укладено договір на розподіл природного газу №08-224.
За цим договором газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, а замовник сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору (п. п. 2.1, 2.2 договору).
Цей договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2016р. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони повинні переоформити додаток до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (п. 11.1 договору).
Додатком №2 до договору узгоджено договірні обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ на 2016р.
За період травень червень 2016р., серпень вересень 2016р. третьою особою 2 надано, а відповідачем прийнято послуги з розподілу природного газу в загальному обсязі 9,485 тис. куб. м., про що свідчать відповідні акти, підписані сторонами цього договору.
31.03.2016р. між ПАТ «Укртрансгаз» (на т.ч. АТ «Укртрансгаз») (газотранспортне підприємство, позивач) та ТОВ «Квант Енергія» (замовник, відповідач) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000764.
За цим договором газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій (далі ГРС), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору (п. 1.1 договору).
Договором узгоджено річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника (п. 1.2 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.04.2016р., договір укладається на строк до 31.12.2016р. (п. 11.1 договору).
За період травень червень 2016р., серпень вересень 2016р. позивачем надано, а відповідачем отримано послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в загальному обсязі 9,485 тис. куб. м., про що свідчать відповідні акти, підписані сторонами цього договору.
Згідно акту звірки розрахунків за період з 01.01.2019р. по 30.10.2019р. заборгованість відповідача перед позивачем за послуги транспортування природного газу магістральними трубопроводами відсутня.
01.08.2016р. між АТ «Укртрансгаз» (оператор, позивач) та ПАТ «Донецькоблгаз» (замовник, третя особа 2) укладено договір транспортування природного газу №1512000703.
За цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (п. 2.1 договору); оператором може бути надана замовнику в т.ч. послуга балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування) (п. 2.3 договору).
Договором визначено обов'язок замовника щодо вчасного врегулювання небалансів та сплати вартості послуг балансування у разі їх не врегулювання замовником. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: В балансування = БЦГ х К х Qбг, де БЦГ базова ціна газу, Qбг обсяг негативного місячного небалансу замовник послуг транспортування, К коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (п.п. 4.1, 9.1, 9.2 договору).
Цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016р., умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015р. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 договору).
30.05.2016р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (на т.ч. АТ «НАК «Нафтогаз України»/НАК «Нафтогаз») (продавець, третя особа 1) та ПАТ «Укртрансгаз» (на т.ч. АТ «Укртрансгаз») (покупець, позивач) укладені договори №1605001357-ВТВ про закупівлю природного газу.
Продавець зобов'язується передати у власність покупця у травні-грудні 2016 року природний газ (далі газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування (розд. 1 цього договору).
Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.п. 3.2, 3.3 договорів).
Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діють в частині поставки газу до 31.12.2016р. включно, а в частині розрахунків до його повного здійснення (п. 12.1 договору).
У травні - червні 2016р., серпні - вересні 2016р. третя особа 1 поставила, а позивач прийняв імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України, для забезпечення виробничо - технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування у загальному обсязі 514 113,96 тис. куб. м., про що свідчать відповідні акти, підписані сторонами цього договору.
Позивач посилається на те, що у травні червні 2016р., серпні вересні 2016р. жодним постачальником не було подано до газотранспортної системи жодного обсягу природного газу (не підтверджено обсяг газу) для відповідача, але останнім здійснено відбір природного газу в обсязі 9,485 тис. куб. м. Відбір такого обсягу природного газу здійснений відповідачем з обсягів природного газу позивача, що були придбані ним за результатами проведення публічних закупівель за вищевказаними договорами про закупівлю природного газу та подані до газотранспортної системи на виконання функцій оператора ГТС, що підтверджується довідкою про списання газу на балансування за період 01.01.2016р. 30.06.2018р. за підписом головного бухгалтера АТ «Укртрансгаз».
Обставини щодо відбору відповідачем природного газу в обсязі 9,485 тис. куб. м. підтверджуються звітами про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за травень червень 2016р., серпень вересень 2016р.; зведеними реєстрами місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до газорозподільної системи Донецькоблгаз за травень, серпень, вересень 2016р.; реєстром обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» із мереж ПАТ «Донецькоблгаз» за червень 2016р., які складені ПАТ «Донецькоблгаз»; інформаціями про надходження на точках входу та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на операторів газорозподільних мереж з зазначенням обсягів небалансу за травень червень 2016р., серпень вересень 2016р, які складені АТ «Укртрансгаз».
Оскільки відповідач набув природний газ позивача без будь-якої правової підстави, останній звернувся до суду з даним позовом про зобов'язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 9,485 тис. куб. м. та стягнення вартості такого майна у розмірі 63 383,89 грн. на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.
При цьому, вартість газу визначена позивачем виходячи із ціни 6 682,54 грн. з ПДВ, що сформувалася протягом газового місяця липня 2019р. та розміщена на офіційному сайті АТ «Укртрансгаз».
Також судом першої інстанції встановлено, що в провадженні господарського суду Донецької області перебуває справа №905/1140/18 за позовом АТ «Укртрансгаз» до ПАТ «Донецькоблгаз» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача НАК «Нафтогаз України» та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача в т.ч. ТОВ «Квант Енергія» про стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу та пені, 3% річних, інфляційних втрат у загальному розмірі 2 032 739 822,35 грн.
Підставою позовних вимог у даній справі є неналежне виконання ПАТ «Донецькоблгаз» зобов'язань в частині оплати послуг балансування обсягів природного газу, наданих АТ «Укртрансгаз» за договором транспортування природного газу №15120000703 від 01.08.2016р. та Кодексом ГТС.
При цьому, за обставинами справи №905/1140/18 небаланс природного газу, який врегульовано АТ «Укртрансгаз» шляхом надання послуг балансування, виник, зокрема, внаслідок того, що у травні червні 2016р., серпні вересні 2016р. ТОВ «Квант Енергія» спожито природний газ у загальному обсязі 9,485тис. куб. м. (травень 2016р. 3,844 тис. куб. м., червень 2016р. 2,457 тис. куб. м., серпень 2016р. 0,100 тис. куб. м., вересень 2016р. 3,084 тис. куб. м.) без підтверджених номінацій НАК «Нафтогаз України».
На даний час у справі №905/1140/18 проводиться судова економічна експертиза, призначена господарським судом Донецької області на підставі ухвали суду від 10.09.2018р.
Як зазначалося вище, рішенням по справі № 905/1749/19, яке оскаржує позивач, відмовлено у задоволення позовних вимог з посиланням, що позивачем було обрано не правильний спосіб захисту.
Судова колегія з цього приводу зазначає наступне
Предметом розгляду у цій справі є заявлені Позивачем до Відповідача вимоги про зобов'язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ та стягнення грошових коштів, що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу, з посиланням на відбір Відповідачем природного газу за відсутності у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору у спірний період - травень, червень, серпень, вересень 2016 р.
Водночас, загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
За положенням статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
У постанові від 23.07.2020 у справі № 916/1577/19, в якій предметом розгляду була вимога про повернення безпідставно набутого майна у вигляді природного газу та стягнення його вартості, Верховний Суд вказав, що предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
У той же час сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.
Як вбачається з матеріалів справи 31.03.2016 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604000764. Предметом договору є надання Позивачем Відповідачу послуг з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Відповідача, отриманого від ПАТ «НАК НАФТОГАЗ» України від пунктів приймання-передачі.
Судом першої інстанції встановлено, що за період травень-червень 2016 р. серпень-вересень 2016 р. Позивачем надано, а Відповдіачем отримано послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в загальному обсязі 9,485 тис.куб. про що свідчать акти, підписані сторонами цього договору
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 15.12.2015 між Відповідачем та першою третьою особою (НАК «Нафтогаз України») укладено Договір про постачання природного газу № 4226/16-БО-6, яким узгоджено об'єми постачання природного газу.
28.03.2016 укладено Додаткову угоду № 4 до Договору на постачання природного газу № 42226/16-БО-6 від 15.12.2015 відповідно до якої врегульовано об'єм постачання природного газу в обсязі по місяцях.
01.01.2016 р. між другою третьою особою Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та Відповдіачем укладено договір про розподіл природного газу № 08/224, про виконання якого свідчать акти за період травень - червень 2016, серпень-вересень 2016, відповідно до яких другої третьою особою надано, а Відповдіачем прийнято послуги з розподілу природного газу в загальному обсязі 9,485 тис. грн.
Таким чином, планові обсяги постачання/транспортування природного газу для Відповідача були визначені сторонами в договорах у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування норм статей 1212-1213 ЦК України.
Крім того, судовою колегією враховано наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 р у справі № 910/1997/18, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
У тих випадках, коли спеціальна норма закону установила інший, ніж визначений ст. 16 ЦК України спосіб захисту, застосовується спосіб захисту, встановлений спеціальною нормою. Одночасно можуть застосовуватися положення ст. 16 ЦК України і положення спеціальної норми щодо способу захисту у випадку, коли ці способи тотожні й на них поширюється дія ЦК України.
Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Судова колегія також приходить до висновку, що з огляду на правову природу спірних правовідносин та суб'єктний склад їх учасників, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів Закону України «Про ринок природного газу» №329-VIII від 09.04.2015р., Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015р., та Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015р., які набрали чинності 27.11.2015р. (зі змінами та доповненнями).
АТ «Укртрансгаз» (позивач) утворено на виконання постанови КМУ від 24.07.1998р. №1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу», та є оператором газотранспортної системи (оператор ГТС), який на підставі ліцензії серії АЕ №194511 від 11.03.2013р. у спірний період здійснював діяльність з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами.
Відповідно до приписів п.2 глави 1 розділу ІУ Кодексу ГТС, правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/газовидобувним підприємством/оператором газорозподільної системи/прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування газотранспортної системи, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2497 .
Пунктом 1 глави 1 розд. VIII Кодексу ГТС визначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.
Пунктом 10. глави 3 розд. ХІІ Кодексу ГТС алокація фактичних обсягів споживача можлива тільки на постачальника, зазначеного у відповідній підтвердженій номінації/реномінації, крім випадків, передбачених нижче. У разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи. У разі письмової вимоги замовника послуг транспортування, що є постачальником, або оператора газотранспортної системи до оператора газорозподільної системи про припинення розподілу газу споживачу замовника, яка подається в установленому законодавством порядку, оператор газорозподільної системи після строку, установленого законодавством на припинення розподілу природного газу такому споживачу, здійснює алокацію із зазначенням, що фактичні обсяги природного газу є обсягами оператора газорозподільної системи.
Розділом ХІІІ Кодексу ГТС встановлено, що замовник послуг транспортування зобов'язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій. Замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій. Якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі; регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора газотранспортної системи. З метою забезпечення безпечності функціонування та цілісності газотранспортної системи, у тому числі балансування газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи управляє потоками природного газу, які закачуються та відбираються до/з газосховища, що є в управлінні оператора газотранспортної системи, а також частиною газосховищ відповідно до пункту 3 цього розділу. Оператор газотранспортної системи для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах. Оператор газотранспортної системи, здійснюючи балансування газотранспортної системи, бере до уваги очікуваний результат від використання тих чи інших заходів балансування з огляду на забезпечення стабільного рівня функціонування газотранспортної системи, а також час, необхідний для їх впровадження.
Главою 1 розд. XIV Кодексу ГТС передбачено, що замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.
В силу приписів гл. 3 розд. XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів. У разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць. Замовники послуг транспортування після проведення заходів, передбачених пунктами 3 - 5 цієї глави, для врегулювання місячного небалансу оформлюють, підписують та скріплюють печатками додаткові акти приймання-передачі і коригуючі реєстри та надсилають оператору газотранспортної системи в строк до 12-го числа наступного місяця. Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.
Положення гл. 4 розд. XIV Кодексу ГТС передбачають, що розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів. У разі невиконання замовниками положень пункту 4 цієї глави неврегульовані обсяги небалансу, які виникли у замовника послуг транспортування (постачальника) у віртуальних точках виходу до газорозподільної системи, вважаються обсягами небалансу відповідного оператора газорозподільної системи. Положення цього пункту не стосуються замовників послуг транспортування (постачальника), які поставляють виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Відповідно до п. 4 гл. 5 розд. VІ Кодексу ГРМ якщо за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу за споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС. У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість (об'єм/обсяг), що розраховується за формулою В = (Vфп) х Ц х К. При цьому, якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період, або внаслідок відмови в доступі до об'єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу, або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2.
Таким чином, оператор ГТС є суб'єктом ринку природного газу, на якого покладено функції здійснення балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, передумовами надання оператором газотранспортної системи послуг балансування є наявність негативної різниці між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації, а також відсутність факту добровільного закриття місячного негативного небалансу замовником послуг транспортування природного газу.
Кодекс ГТС визначає негативний небаланс як перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу. Такий негативний небаланс виникає в т.ч. внаслідок несанкціонованого відбору природного газу, яким є відбір природного газу, зокрема, за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником. При цьому, небаланс природного газу, який виник внаслідок його несанкціонованого відбору споживачем, врегульовується за рахунок віднесення оператором ГТС його вартості у складі послуги балансування на оператора ГРМ та сплатою останнім цієї послуги. В свою чергу, споживач компенсує оператору ГРМ вартість такого газу з підвищеним коефіцієнтом.
В іншому випадку - якщо небаланс природного газу віднесений оператором ГТС на постачальника природного газу (замовника послуг транспортування), його врегулювання здійснюється оператором ГТС шляхом надання такому постачальнику послуги балансування та сплати останнім вартості наданої послуги. Водночас, відшкодування постачальнику відповідних витрат здійснюється споживачем в порядку, визначеному договорами про постачання природного газу, укладеними між постачальником та споживачем.
Таким чином, враховуючи спеціальне законодавство у сфері газопостачання, яке встановлює певний механізм регулювання відносин на ринку природного газу, при виникненні різниці в поданих та відібраних обсягах газу оператор ГТС здійснює захист свого права у спосіб комерційного балансування шляхом надання послуги балансування на відповідний обсяг газу та стягнення її вартості з особи, на яку здійснено алокацію обсягу природного газу (оператор ГРМ або постачальник). При цьому, вартість послуги балансування враховує в т.ч. і ціну природного газу, закупівлю якого здійснено оператором ГТС для надання такої послуги.
Судом першої інстанції встановлено, що наявні у справі звіти про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках та травень червень 2016р., серпень вересень 2016р., зведені реєстри місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до газорозподільної системи Донецькоблгаз за травень, серпень, вересень 2016р., реєстр обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» із мереж ПАТ «Донецькоблгаз» за червень 2016р., які складені ПАТ «Донецькоблгаз», містять відомості, згідно з якими підтверджений обсяг природного газу (підтверджена номінація) ТОВ «Квант Енергія» у травні-червні 2016р., серпні-вересні 2016р. за кожним місяцем становить 0,00 тис. куб. м., а обсяг спожитого (відібраного) ним природного газу становить 3,844 тис. куб. м., 2,457 тис. куб. м., 0,100 тис. куб. м., 3,084 тис. куб. м відповідно. Вказаний обсяг газу протранспортований АТ «Укртрансгаз», розподілений ПАТ «Донецькоблгаз» та віднесений останнім на постачальника НАК «Нафтогаз України» як обсяги небалансу. Звіти/алокації складені ПАТ «Донецькоблгаз», як оператором ГРМ, та надані АТ «Укртрансгаз», як оператору ГТС, на виконання приписів гл. 1 та гл. 3 розд. ХІІ Кодексу ГТС, гл. 2 розд. ХІІ Кодексу ГРМ.
Інформації про надходження на точках входу та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на операторів газорозподільних мереж з зазначенням обсягів небалансу за травень червень 2016р., серпень вересень 2016р., які складені АТ «Укртрансгаз», як оператором ГТС, свідчать про віднесення останнім вказаного обсягу газу, як такого, що спожитий (відібраний) споживачем ТОВ «Квант Енергія» без підтверджених номінацій, на небаланс ПАТ «Донецькоблгаз», як оператора ГРМ.
Договір про закупівлю природного газу від 30.05.2016р. №1605001357-ВТВ, який укладений між НАК «Нафтогаз» та АТ «Укртрансгаз», та акти приймання передачі природного газу до них, довідка про списання газу на балансування за період 01.01.2016р. 30.06.2018р. за підписом головного бухгалтера АТ «Укртрансгаз» свідчать про купівлю АТ «Укртрансгаз» природного газу та подання його до газотранспортної системи на виконання функцій оператора ГТС для здійснення балансування системи.
Таким чином, АТ «Укртрансгаз» вчинялися дії, направлені на врегулювання небалансу природного газу шляхом закупівлі природного газу для виконання функції оператора ГТС щодо балансування газотранспортної системи, який (небаланс природного газу) визначений останнім за процедурою алокації та віднесений на ПАТ «Донецькоблгаз», як оператора ГРМ, у зв'язку із відбором ТОВ «Квант Енергія» у травні червні 2016р., серпні вересні 2016р. природного газу без підтверджених номінацій.
За таких обставин, захист майнових інтересів позивача, як оператора ГТС, має здійснюватися в межах правовідносин з надання послуг балансування в порядку, встановленому Кодексом ГТС та договором про транспортування природного газу, укладеним між АТ «Укртрансгаз» та ПАТ «Донецькоблгаз».
Як встановлено судом першої інстанції, такий захист майнових інтересів на даний час вже здійснюється позивачем в межах справи №905/1140/18 за позовом АТ «Укртрансгаз» до ПАТ «Донецькоблгаз» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача НАК «Нафтогаз України» та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача в т.ч. ТОВ «Квант Енергія» про стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу та пені, 3% річних, інфляційних втрат.
З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що обраний АТ «Укртрансгаз» спосіб захисту не відповідає змісту права оператора ГТС, яке він вважає порушеним, а також характеру та наслідкам такого порушення з боку ТОВ «Квант Енергія».
Відповідно до приписів ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст. 276 ГПК України)
В даному випадку, заявником апеляційної скарги не доведено, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення по справі залишається без змін.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275,276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м.Київ, (вх.№3109 Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2020 по справі №905/1749/19 - залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2020 по справі №905/1749/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 17.02.2021
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя Н.М. Дучал