вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" лютого 2021 р. Справа№ 910/7220/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Владимиренко С.В.
Корсака В.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020
у справі № 910/7220/20 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Сі Джи",
2) ОСОБА_1
про стягнення коштів,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ СІ ДЖИ" та ОСОБА_1 заборгованості за договором № б/н від 12.08.2017 у розмірі 11.439,83 грн (11.328,40 грн - заборгованість за кредитом, 31,17 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 80,26 грн - заборгованість з комісії за користування кредитом).
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що: Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані, тобто має місце відсутність доведення позивачем узгодження умов та ставок нарахування комісії, а також пені; наданий суду витяг з Умов та правил надання банківських послуг не є належним доказом, оскільки не містить інформацію про те, ким саме і коли затверджені ці умови та правил; зі змісту наданого договору поруки неможливо встановити, яке саме основне зобов'язання забезпечено порукою, оскільки відсутні посилання та номери відкритих рахунків та основний правочин, що унеможливлює ідентифікувати, які саме зобов'язання та за яким договором забезпечені порукою.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, АТ КБ "Приватбанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/7220/20, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Рішення у справі прийнято 17.02.2021 після виходу судді Корсака В.А. із незапланованої короткочасної відпустки, пов'язаної із сімейними обставинами.
Вимоги та доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий суд не дослідив належним чином докази у справі, у зв'язку із чим безпідставно відмовив у стягненні заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11.328,40 грн. Так, на думку апелянта, місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що з договору поруки не вбачається, яке саме основне зобов'язання забезпечене порукою. Апелянт зазначає, що у договорі поруки погоджений предмет основного зобов'язання, а саме: сума кредитного ліміту, розмір відсоткової ставки, комісії, що відповідає умовам угоди приєднання відповідача-1 до публічної оферти шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, 12.08.2017 директор Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ СІ ДЖИ" Єзерський Є.М. підписав заяву на відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг.
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що Єзерський Є.М. цією анкетою-заявою, відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України, у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - Умови та правила), які розміщені на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою http://privatbank.ua, та які разом із пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування. Підписанням цієї анкети-заяви підписант приймає всі права та обов'язки, зазначені в Умовах та правилах, тарифах, пам'ятці клієнта, примірник яких він отримав (отримала) шляхом самостійного роздрукування, у тому числі погоджується зі збільшеним строком позовної давності, зазначених в Умовах та правилах.
Також, як вбачається із даної заяви-анкети, остання у графі "Загальна інформація" містить позначку щодо найменування юридичної особи (клієнта) як "Товариство з обмеженою відповідальністю "МУВ МЕДІА". Позивач у наданій суду заяві роз'яснив про допущену помилку при оформлення заяви-анкети та вірність найменування позичальника як Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ СІ ДЖИ". Враховуючи той факт, що вказана заява-анкета підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ СІ ДЖИ" та скріплена печаткою даного товариства, апеляційний суд дійшов висновку, що вказана заява-анкета оформлена позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ СІ ДЖИ".
Відповідно до пп. 3.2.1.1 п. 3.2.1 витягу з Умов та правил кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Кредитний ліміт стосовно до цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг" являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативних актів Національного банку України. Обов'язковою умовою встановлення/користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку є надання поруки фізичною особою - поручителем.
Відповідно до пп. 3.2.1.1.3 п. 3.2.1.1 Умов та правил кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.
Відповідно до пп. 3.2.1.6.1 п. 3.2.1.6 Умов та правил цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
Згідно з довідкою АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про розміри встановлених кредитних лімітів за вих № 70812К3NAS0WU від 14.02.2020 на поточний рахунок клієнта Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ СІ ДЖИ" № НОМЕР_1 встановлено такі кредитні ліміти: 12.08.2017 - 0 грн, 26.10.2017 - 55.000,00 грн, 13.11.2017 - 150.000,00грн, 20.02.2018 - 150.000,00 грн, 17.03.2018 - 160.000,00 грн, 17.05.2018 - 200.000,00 грн, 13.07.2018 - 200.000,00 грн, 12.11.2018 - 150.000,00 грн, 14.11.2018 - 0 грн, 15.11.2018 - 150.000,00 грн, 18.12.2018 - 200.000,00 грн, 25.01.2019 - 0 грн, 26.01.2019 - 100.000,00 грн.
Відповідно до тарифів, долучених позивачем до Умов та правил, щоденне нарахування відсотків при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня складає 21% для договорів, забезпечених порукою, та 34% для договорів, не забезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводяться 1-го числа кожного місяця за попередній місяць при безперервному користуванні не більше 30-ти днів.
За умовами пп. 3.2.1.1.8 п. 3.2.1.1 Умов та правил проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі (далі "Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк.
Згідно з пп. 3.2.1.3.2 п. 3.2.1.3 забезпеченням виконання зобов'язань по поверненню клієнтом кредиту є надання поруки поручителем/ями, або зазначеними у "Заяві про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів та відбитка печатки", або надавшими згоду на поруку через системи електронного зв'язку клієнта та банку (зокрема, система інтернет клієнт-банк "Приват24" або інші), за виконання клієнтом зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитним лімітом на умовах, визначених у розділі 3.18 цих Умов.
Відповідно до пп. 3.2.1.3.2.1 п. 3.2.1.3.2 Умов та правил порука дійсна з моменту повідомлення банком поручителя/лів про розмір встановленого клієнтові кредитного ліміту або в письмові формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банку, Приват24, мобільний додаток "Приват24", SMS-повідомлення або інших). При цьому вважається, що поручитель/і з умовами надання кредиту та поруки ознайомлений.
18.10.2017 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є АТ КБ "ПРИВАТБАНК") укладений договір поруки №Р1508306832754544353, предметом якого є надання поруки поручителем ОСОБА_1 перед кредитором за виконання ТОВ "АЙ ТІ СІ ДЖИ" зобов'язань за угодами-приєднання до п. 1.1.1 розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Угода 1) зі сплати процентної ставки за користування кредитом (за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2 Угоди 1 - 21% річних для договорів, забезпечених порукою, 34% річних для договорів, не забезпечених порукою; за період користування кредитором згідно з п. 3.2.1.4.1.. Угоди 1 - 42% річних для договорів, забезпечених порукою, 68% річних для договорів, не забезпечених порукою), комісійної винагороди згідно з п. 3.2.1.1.12 Угоди у розмірі 3% від суми перерахувань, винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4 Угоди 1 першого числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, кредиту у розмірі 55.000,00 грн.
За умовами п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Згідно із пп. 3.2.1.3.2.3, 3.2.1.3.2.4 п. 3.2.1.3.2 Умов і правил поручитель/і відповідає перед банком за виконання зобов'язань клієнта в тому ж розмірі, що і клієнт, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання клієнтом зобов'язань за кредитним договором, клієнт і поручитель/і відповідають перед банком як солідарні боржники.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач у позовній заяві зазначає про порушення відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування, у зв'язку з чим наявна заборгованість у розмірі 11.439,83 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 11.328,40 грн, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за користування кредитом у розмірі 31,17 грн, заборгованості з комісії за користування кредитом у розмірі 80,26 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Приписами ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як вбачається з матеріалів справи, у заяві відповідача-1 на відкриття рахунка та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 12.08.2017 не визначено розміру кредитного ліміту, ставка по комісії за користування кредитом також не зазначена. Крім того, у вказаній заяві-анкеті, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді пені за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Заборгованість за користуванням кредитом та нарахування пені обґрунтовано позивачем посиланням на Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, що був розміщений на сайті: www.pb.ua на час укладення відповідного договору шляхом підписання відповідачем-1 заяви-анкети про приєднання.
В той же час у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювались самим банком з часу виникнення спірних правовідносин 12.08.2017 до моменту звернення до суду (травень 2020), у зв'язку з чим без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві-анкеті домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, сплату комісії за користування кредитними коштами, пені за несвоєчасне погашення кредиту, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що наданий банком Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" не може вважатися стандартною (типовою) формою, що встановлена до укладеного із відповідачем-1 договору банківського обслуговування, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Колегія суддів також погоджується з місцевим судом у тому, що Умови та правила надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані. Тобто має місце відсутність доведення позивачем узгодження саме таких умов та ставок нарахування комісії, а також пені.
Крім того наданий суду витяг з Умов та правил надання банківських послуг не є належним доказом, оскільки не містить інформацію про те, ким саме і коли затверджені ці умови та правила.
Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідачів 31,17 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 80,26 грн заборгованості з комісії за користування кредитом є недоведеними та задоволенню не підлягають,
Водночас апеляційний суд зазначає, що згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Факт видачі позивальнику кредитних коштів підтверджується: довідкою про встановлення кредитного ліміту на рахунок № НОМЕР_2 , який був збільшений до 20.000,00 грн; випискою з рахунку № НОМЕР_3 та випискою з рахунку № НОМЕР_1 , з яких вбачається, що відповідач-1 лише частково погасив заборгованість.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача-1 перед позивачем утворилась заборгованість з повернення кредитних коштів (тіла кредиту) за Договором №б/н від 12.08.2017 у розмірі 11.328,40 грн., що підтверджується детальним розрахунком заборгованості станом на 24.09.2019 та випискою з рахунку відповідача-1, наданими позивачем (т. 1 а.с. 36-37).
При цьому у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ СІ ДЖИ" Акціонерному товариству Комерційний Банк "Приватбанк" основної заборгованості (тіла кредиту) за Договором №б/н від 12.08.2017 у розмірі 11.328,40 грн.
Водночас щодо вимог позивача до відповідача-2 про солідарне стягнення заборгованості колегія суддів зазначає таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому водночас сама має зобов'язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори (розділи І та II кн. 5 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов'язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема, визначення зобов'язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31.07.2019 у справі №922/2913/18.
Судом встановлено, що 18.10.2017 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є АТ КБ "ПРИВАТБАНК") укладений договір поруки № Р1508306832754544353, предметом якого є надання поруки поручителем ОСОБА_1 перед кредитором за виконання ТОВ "АЙ ТІ СІ ДЖИ" зобов'язань.
Однак зі змісту наданого договору поруки неможливо встановити, яке саме основне зобов'язання забезпечено порукою, оскільки відсутні посилання та номери відкритих рахунків та основний правочин, що унеможливлює ідентифікувати, які саме зобов'язання та за яким договором забезпечені порукою. Тобто з наданого договору неможливо беззаперечно та достеменно встановити ані правочин, котрий як основне зобов'язання забезпечений порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №922/2913/18.
Таким чином наданий суду договір поруки не підтверджує факт того, що останній укладений саме для забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за договором банківського обслуговування б/н від 12.08.2017.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення суми основної заборгованості (тіла кредиту) за Договором №б/н від 12.08.2017 у розмірі 11.328,40 грн на користь позивача виключно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Сі Джи".
У зв'язку із частковим задоволенням позову, згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплаті судового збору за розгляд справи місцевим судом покладаються на позивача та відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у апеляційній скарзі, позивач не надав суду апеляційної інстанції.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції не надав вичерпної відповіді на всі істотні питання, що виникають при вирішенні спору, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, частково спростовують висновки місцевого господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки колегія суддів встановила наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення суми основної заборгованості (тіла кредиту) за Договором №б/н від 12.08.2017 у розмірі 11.328,40 грн на користь позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Сі Джи", рішення місцевого суду підлягає скасуванню у цій частині з постановленням нового рішення про задоволення позовної вимоги до відповідача-1 у розмірі 11.328,40 грн основної заборгованості.
У зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, понесені апелянтом, покладаються на позивача та відповідача-1 також пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/7220/20 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/7220/20 в частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Сі Джи" основної заборгованості у розмірі 11.328,40 грн скасувати.
У цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Сі Джи" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд 20, ідент. код 38704787) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідент. код 14360570) основну заборгованість за кредитом у розмірі 11.328,40 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2.081,61 грн.
3. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/7220/20 залишити без змін.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Сі Джи" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд 20, ідент. код 38704787) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідент. код 14360570) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.122,42 грн за подання апеляційної скарги.
5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7220/20.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.В. Владимиренко
В.А. Корсак