Справа № 755/62/21
про призначення судового розгляду
"12" лютого 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , та його учасників представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2020 за № 12020100040005295 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, установив:
Суть питання, що вирішується ухвалою
У провадження суду надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні з огляду на, що, у ньому, було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Також судом з'ясовано у обвинуваченого питання слушності участі у провадженні перекладача під час проведення підготовчого судового засідання та установлено, що така доречність не є дійсною, так як обвинувачений відмітив, що не потребує його послуг, адже розуміє українську мову.
Позиція сторін
Учасники кримінального провадження з боку обвинувачення та захисту вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.
Також було подано цивільний позов до обвинуваченого, третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Встановлені судом обставини
Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.
Форма та зміст позовної заяви відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що, згідно ст.ст. 315, 316 КПК України, справа, підлягає призначенню до судового розгляду, з огляду на таке.
Під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.
У світлі чого судом проведено підготовку до судового розгляду у ході якої, відповідно до ст. 315 КПК України, вирішено питання, пов'язані власне з такою підготовкою визначені п.п. 1-5 ч. 2 указаної статті зазначеного Кодексу.
Так, у підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.
Щодо порушеного ОСОБА_4 питання про виклик низки осіб до суду для їх допиту, то Суд уважає за необхідне приєднати його до провадження та вирішити на стадії судового розгляду з урахуванням фактичних даних установлених у ході дослідження письмових доказів, так як тільки після їх аналізу можливо буде проаналізувати питання слушності та реальної необхідності у їх допиті.
Також судом з'ясовано у обвинуваченого питання слушності участі у провадженні перекладача під час проведення судового розгляду та установлено, що така доречність не є дійсною, так як обвинувачений відмітив, що не потребує його послуг, адже розуміє українську мову.
Установлено судом і те, що підстав для вирішення питань пов"язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників процесу та у світлі того, що відповідно до ст. 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Серед іншого, визначено, що зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ст. 27 КПК України, відсутні.
Крім того, перевіривши виконання вимог ЦПК України та ст. 128 КПК України за цивільним позовом Суд уважає за слушне зауважити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
При цьому Суд враховує, що відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір», за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих у наслідок вчинення злочину, позивачі звільняються від сплати судового збору.
У постанові Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 10.07.2018 у справі № 713/1275/16-к, судом установлено, що згідно з пунктом 6 частини 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із Законом. Виходячи з наведеного цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об'єкту посягань.
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
Тим самим, у розрізі позиції ККС ВС у справі № 713/1275/16-к цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об'єкту посягань.
Слушним є такий підхід і у розрізі позиції ОП ККС ВС викладеної в постанові від 23.01.2019 у справі № 187/291/17 щодо того, що при вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається, адже таке стягнення суперечить закріпленим у статтях 2, 7, 9 КПК завданням кримінального провадження, засаді законності, не відповідає приписам ч. 5 ст. 128, статей 118, 119, 370 цього Кодексу та істотно порушує гарантоване особі право на розгляд справи щодо неї з додержанням вимог зазначеного провадження, передбачених указаним Кодексом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тож, у разі сплати цивільним позивачем такого збору та за умови задоволення його позову в повній мірі Суд у розрізі позиції ОП ККС ВС викладеної в постанові від 23.01.2019 у справі № 187/291/17 буду позбавлений змоги стягнути з відповідача (обвинуваченого) такий судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому і даний факт указує на слушність позиції ККС ВС у справі № 713/1275/16-к про те, що цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об'єкту посягань, адже саме такий підхід сприятиме не допущенню ситуацій при яких позивач сплатить збір, позов буду задоволено, однак стягнути його з відповідача змоги не матиме, що в свою чергу уже порушуватиме права такого позивача.
За таких обставин, перевіривши зазначений цивільний позов на дотримання вказаних вимог КПК України та ЦПК України, Суд вважає що форма та зміст позовної заяви дають підстави для її прийняття та розгляду в рамках даного кримінального провадження.
Тим самим, підготовка до судового розгляду є завершеною.
Згідно ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
При визначенні строку проведення судового розгляду суд враховує положення ст.ст. 28, 316 КПК України.
З цих підстав Суд, керуючись ст. ст. 314-318, 369-372, 376 КПК України, постановив :
призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2020 за № 12020100040005295 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, каб. 24, на 12:30 год. 19.02.2021.
У судове засідання викликати учасників кримінального провадження (ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Прийняти до розгляду в рамках цього кримінального провадження цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_5 , третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Роз'яснити цивільному відповідачу, що він має право подати суду письмові заперечення/ відзив проти цивільного позову із зазначенням доказів, що підтверджують їх, або визнати позов повністю чи частково.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 ЦПК України.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:30 год. 17.02.2021.
С у д д я Оксана БІРСА