ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2853/21
провадження № 2/753/4786/21
"18" лютого 2021 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М., вивчивши заяву адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , про відвід головуючого судді по розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, суд -
До відкриття провадження по справі надійшла заява Мамаєва Д.Ю. , діючого в інтересах ОСОБА_1 , без дати зверення до суду, яка надійшла до суду 17 лютого 2021 року за вхідним № 11142 та переданасудді 18 лютого 2021 року, про відвід головуючого судді по розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, оскільки такий суддя вирішував спір між тими сторонами про розірвання шлюбу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дана справа передана судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ (ч.1 ст. 33 ЦПК України).
Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.1 ст. 34 ЦПК України).
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч.1 ст. 40 ЦПК України)
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч.2 ст. 40 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч.7 ст. 40 ЦПК України).
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (ч. 8 ч.7 ст. 40 ЦПК України).
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини судді зобовязані викликати довіру в учасників судового розгляду.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення, приходить до висновку про її необґрунтованість, жодна з наведених в законі підстав для відводу судді не знайшли свого підтвердження, відтак підстави, передбачені ст. 36 ЦПК України, відсутні.
На підставі вищевикладеного п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України та, керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 39, 40 ЦПК України, суд -
Заяву адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , про відвід головуючого судді по розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружж, - визнати необґрунтованою.
Вирішення питання про відвід здійснити суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначити у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.