Справа № 752/2798/18
Провадження № 4-с/752/129/21
Іменем України
18.02.2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , поданої в його інтересах представником ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Галас Г.І., заінтересована особа: ОСОБА_3 (боржник), -
12 січня 2021 року до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_1 , подана в його інтересах представником ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Галас Г.І. у виконавчому провадженні № 61375751.
У скарзі ОСОБА_1 просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Галас Г.І. щодо ненаправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві постанови від 06.07.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_3 у ВП № 61375751 та направити вказану постанову до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Вивчивши матеріали скарги та додані до неї матеріали, суд вважає, що скарга підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 449 ЦПК України передбачені строки звернення зі скаргою.
Так, частиною першою статті 449 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (частина друга статті 449 ЦПК України).
Звертаючись до суду з указаною скаргою, ОСОБА_1 зазначив, що 02.12.2020 року отримав відповідь від Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), яким скаржника проінформовано про те, що постанова державного виконавця від 06.07.2020 року направлена на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, тому, враховуючи положення пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України, останнім днем строку подачі скарги є 12 грудня 2020 року.
У той же час, до суду зі скаргою на дії державного виконавця представник Ткачука Д.М. звернулась 21 грудня 2020 року, про що свідчить дата подачі скарги до суду, зазначена на конверті. При цьому клопотання про поновлення строку на подачу скарги заявником суду не надано.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до пункту 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду, їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено, залишається без розгляду.
За роз'ясненнями, які містяться в пункті 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» строки звернення заявника зі скаргою до суду є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
Разом із тим, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-152/0/4-13 від 28 січня 2013 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» зазначив, що право на звернення до суду є строковим. Скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Якщо зі скарги вбачається, коли заявник дізнався про порушення свого права, і при цьому скарга подана з пропущенням встановленого строку та відсутнє клопотання про поновлення цього строку, суддя, має право залишити скаргу без розгляду на стадії відкриття провадження у справі.
Доступ до суду, як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (пункт 47 рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України»).
Прецедентна практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, на день звернення заявника до суду із вказаною скаргою (21 грудня 2020 року) сплинув десятиденний строк, встановлений статтею 449 ЦПК України.
Зважаючи на викладене, оскільки строк для подання скарги сплинув, а клопотання про поновлення вказаного строку не подано та не наведено причин поважності поновлення строку для звернення зі скаргою, дана скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє заявника повторно звернутися до суду з указаною скаргою, одночасно подавши клопотання про поновлення строку для звернення до суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 126, 259-261, 449 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 , поданої в його інтересах ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Галас Г.І., заінтересована особа: ОСОБА_3 (боржник), - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що після усунення умов, що стали підставою для залишення скарги без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення відповідно до вимог, встановлених статтями 353-356 ЦПК України.
Суддя А.В. Слободянюк