707/250/21
6/707/23/21
18 лютого 2021 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - Миколаєнко Т.А.,
за участі секретаря судового засідання - Хандусь І.А.,
приватного виконавця - Плесюка О.С.,
розглянувши матеріали заяви приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, -
04 лютого 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. звернувся до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, у якому просить суд звернути стягнення (надати дозвіл приватному виконавцю Плесюку О.С. на звернення стягнення) на нерухоме майно: будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить в порядку спадкування на праві власності боржнику ОСОБА_1 , але не зареєстрований за нею.
В обґрунтування заяви зазначав, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 63381405, до складу якого входять наступні виконавчі провадження: № 63046035, № 63337665, № 63372302, № 63374182, № 63379627, № 62975494, № 62981567, № 62986106, № 62988574, № 63043339, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Кредит - Агро» боргу на загальну суму 1 017 728, 88 грн. У результаті проведених державним виконавцем виконавчих дій не виявлено майна, на яке можливо звернути стягнення, окрім житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що не зареєстрований за боржницею, але отриманий нею у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 . ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері, звернувшись із відповідною заявою до нотаріальної контори у межах встановленого законом строку, однак свідоцтво про право на спадщину не отримала.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року заяву приватного виконавця прийнято до провадження та призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 13 годину 00 хвилин 05 лютого 2021 року.
З метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду даної справи було задоволено клопотання приватного виконавця та витребувано у приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Дудки Ганни Іванівни спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05 лютого 2021 року за клопотанням приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. розгляд справи було відкладено до надходження до суду вказаної спадкової справи.
15 лютого 2021 року на запит суду надійшла спадкова справа, заведена після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку з чим було призначено судове засідання на 18 лютого 2021 року.
У судовому засіданні, яке відбулося 18 лютого 2021 року, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. вимоги заяви підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити, виходячи з наведених у ній підстав.
Відповідно до частини одинадцятої статті 440 ЦПК України сторони та інші заінтересовані особи до суду не викликались.
Заслухавши пояснення приватного виконавця, вивчивши заяву та додані до неї документи, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Судом установлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. перебуває зведене виконавче провадження № 63381405, до складу якого входять наступні виконавчі провадження: № 63046035, № 63337665, № 63372302, № 63374182, № 63379627, № 62975494, № 62981567, № 62986106, № 62988574, № 63043339 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Кредит - Агро» боргу на загальну суму 1 017 728, 88 грн.
15 вересня 2020 року приватним виконавцем направлялися запити для отримання відомостей про джерела отримання доходів боржниці, наявності відкритих рахунків, перебування боржниці на обліку як пенсіонера, в результаті чого встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває в трудових відносинах з фізичними та юридичними особами, не значиться на обліку, як пенсіонер, дані про зареєстровані за нею транспортні засоби відсутні.
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 229220312 від 22 жовтня 2020 року вбачається, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. № 63046035 від 22 жовтня 2020 року накладено арешт на все рухоме майно ОСОБА_1 у межах суми боргу по зведеному виконавчому провадженню № 63381405, за виключенням рухомого майна, яке не підлягає арешту до проведення його опису.
З Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 68822601 від 22 жовтня 2020 року встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. № 63046035 від 22 жовтня 2020 року накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 у межах суми боргу по зведеному виконавчому провадженню № 63381405.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. № 63046035 від 22 жовтня 2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках у всіх банківських установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанов про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .
Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 240433035 від 14 січня 2021 року житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на який просить звернути стягнення приватний виконавець, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Водночас, з копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , встановлено, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мошни Черкаського району Черкаської області, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24 січня 2018 року.
Як вбачається з листа приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Дудки Г.І. № 23/01-16 від 11 лютого 2021 року, наданого на запит суду, 10 липня 2018 року, у межах шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини, із заявою про відмову від прийняття спадщини до нотаріуса звернулася донька спадкодавця ОСОБА_3 , а донька спадкодавця ОСОБА_1 - із заявою про прийняття спадщини. Заповіти спадкодавцем не складались, спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, нотаріусу не відомі.
Водночас, з копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , встановлено, що свідоцтва про право на спадщину не видавались.
Відповідно до довідки Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 226/02-09 від 09 липня 2018 року за померлою ОСОБА_2 рахується жилий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , в якому вона була постійно зареєстрована та проживала на день смерті. Як на день смерті, так і по даний час, крім неї у домоволодінні ніхто не зареєстрований та не проживає.
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно й в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини 2 статті 18 вказаного Закону № 1404-VIII на виконавця покладено обов'язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право:
- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
- звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
- отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з вимогами пункту 8 частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Положеннями частини 1 та 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
За приписами частини 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Частиною 6 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до вимог частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Суд зауважує, що за змістом частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Згідно з частиною 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що законом передбачена можливість звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи як крайній захід, у разі безрезультатності вжиття інших заходів погашення заборгованості.
Суд констатує, що приватний виконавець не здійснив у повному обсязі виконавчі дії, спрямовані на виявлення коштів та рухомого майна боржника, на які можна звернути стягнення для погашення боргу, зокрема, ним не було здійснено вихід за місцезнаходженням майна, на яке виконавець просить звернути стягнення, доказів виходу за місцем проживання боржника також не надано, не доведено вчинення дій щодо виявлення наявності рахунків боржниці у цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, не надано належних та допустимих доказів того, що приватний виконавець звертався до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника чи обмеження його у праві виїзду за кордон.
Також суд зауважує, що приватний виконавець не надав суду достатніх і достовірних доказів того, що боржниця фактично є володільцем майна, на яке він просить звернути стягнення.
Підтвердженням вказаного факту могло б слугувати свідоцтво про право на спадщину, видане на ім'я боржниці, однак, як зазначено вище, з копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , вбачається, що свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
Разом з тим, в досліджених судом матеріалах подання взагалі відсутнє підтвердження того, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про існування вищезазначеного виконавчого провадження в порядку, регламентованому Законом України «Про виконавче провадження».
Суд зауважує, що долучені суб'єктом звернення копії постанов про відкриття виконавчих проваджень № 63046035, № 63337665, № 63372302, № 63374182, № 63379627, № 62975494, № 62981567, № 62986106, № 62988574, № 63043339, копія постанови про об'єднання вказаних виконавчих проваджень від 21 жовтня 2020 року, копія постанови про арешт майна боржника від 22 жовтня 2020 року та копія постанови про арешт коштів боржника від 22 жовтня 2020 року, а також копії супровідних листів про направлення вказаних документів ОСОБА_1 , не свідчать як про реальне направлення, так і про отримання зазначених документів боржницею, так як рекомендовані повідомлення про вручення останній даних поштових відправлень у матеріалах справи відсутні.
При цьому, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника, та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.
Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 07 травня 2018 року в справі № 916/1605/15-г та від 31 липня 2019 року в справі № 554/13475/15-ц.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С.
Керуючись ст. ст. 260, 440 ЦПК України, суддя-
У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, - відмовити.
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Черкаський районний суд Черкаської області.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т. А. Миколаєнко