Справа №705/356/20
1-кп/705/495/21
18 лютого 2021 року місто Умань
Суддя зі складу колегії суддів Уманського
міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані клопотання прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,
В провадженні колегії суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Відносно обвинувачених застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 21 лютого 2021 року.
Судове засідання у кримінальному провадженні було призначене на 18 лютого 2021 року, під час якого колегією суддів повинно було бути вирішено питання щодо продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Проте, станом на 18 лютого 2021 року головуюча в колегії суддів - суддя ОСОБА_7 перебуває на лікарняному, тому провести розгляд справи колегією суддів, та, відповідно, вирішити питання щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених, який закінчується 21 лютого 2021 року, неможливо.
Пункт 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України визначає, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк колегією суддів розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 , від 20 травня 2020 р. № 392 та від 22 липня 2020 р. № 641.
Враховуючи те, що головуюча у колегії суддів - суддя ОСОБА_7 перебуває на лікарняному, клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглянуто одноособово суддею зі складу колегії суддів ОСОБА_1 .
Суддею встановлено, що 10.02.2021 року прокурор ОСОБА_3 подав до суду письмове клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У клопотанні посилається на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12, п.13 ч.2 ст.115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно обвинуваченого, діє до 21 лютого 2021 року. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування досудового розслідування, яке може виразитись у нез'явленні до суду; вчиняти інші кримінальні правопорушення, так як ОСОБА_5 раніше вже був неодноразово засуджений за аналогічні злочини, на шлях виправлення не став та знову вчинив особливо тяжкий умисний злочин. Просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане ним клопотання підтримав, оголосивши його зміст.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт у нічний час за місцем проживання, яке зазначено у обвинувальному акті. При цьому посилався на те, що діти його співмешканки ОСОБА_6 та мати обвинуваченого, якій встановлена перша група інвалідності, хворіють, помер батько обвинуваченого та батько ОСОБА_6 . Також, особисто у обвинуваченого є захворювання.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 також заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що прокурор не надав жодного доказу наявності ризиків, на які він посилається у своєму клопотанні. Звернув увагу на стан здоров'я обвинуваченого.
Заслухавши клопотання прокурора, позицію сторони захисту, дослідивши матеріали судової справи, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2020 року було продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 лютого 2021 року.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Кримінальне провадження, в якому ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення, перебуває на стадії судового розгляду.
Враховуючи те, що змінився склад колегії суддів, який розпочинав розгляд справи, 11 грудня 2020 року судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, з урахуванням позиції сторони захисту, було розпочато спочатку, після чого суд дослідив письмові документи та допитав потерпілу. Станом на 18 лютого 2021 року суд не допитав свідків зі сторони обвинувачення, обвинувачених та не дослідив речові докази. В строк до 21 лютого 2021 року, тобто до закінчення дії відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судовий розгляд завершити неможливо, в тому числі з урахуванням перебування головуючого в колегії суддів на лікарняному.
Суддя вважає, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вже враховував при вирішенні питання про доцільність продовження відносно обвинуваченого дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у тому числі 24 грудня 2020 року.
Зокрема, на думку судді, не зменшився та продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі доведення його винуватості у вчиненні злочину, що може бути розцінено обвинуваченим більш небезпечним ніж переховування та втеча.
Також, не зменшився та продовжує існувати, на думку судді, ризик впливу обвинуваченого на свідків, враховуючи те, що вони ще не були допитані новим складом суду, а також ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, враховуючи те, що він обвинувачується у вчиненні вбивства, маючи непогашену судимість за вчинення аналогічного злочину.
При цьому, на думку судді, прокурор не довів наявність ризику перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином, так як обґрунтовуючи вказаний ризик у клопотанні прокурор фактично вказував на можливість обвинуваченого ухилятись від суду, тобто на ризик, який вже врахований суддею.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому звертається увага, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Враховуючи вказані вище обставини в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, що призведе до неможливості розгляду справи в розумні строки та з'ясування всіх обставин по справі.
Тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає до задоволення.
Суддя не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 331, п.20-5 розділу XI "Перехідні положення" КПК України, суддя
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, який відраховувати з дня оголошення даної ухвали.
Дія ухвали про продовження строку запобіжного заходу закінчується 18 квітня 2021 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику - для відому, та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.
Суддя ОСОБА_1