Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6663/20
10 лютого 2021року м. Черкаси
Придніпровський районний суду м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Позарецької С.М.,
при секретарі - Гладиш О.Ю.
за участю відповідача ОСОБА_1
представника відповідача адвоката Чепурного В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту від 29.01.2018р.
Ухвалою суду від 02.10.2020р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач подав відзив на позов. Позивач відповідь на відзив не подав.
Крім того, відповідачем подана заява про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначено, що надання представником позивача лише довіреності не може слугувати підтвердженням повноважень представника (працівника) представляти інтереси юридичної особи та підписувати позовну заяву. Представником не надані документи, як докази, що він обіймає посаду, встановлення обсягу повноважень. Крім того, відсутні повноваження представника позивача Шкапенко О.В. як адвоката.
Отже вважає, що позов слід залишити без розгляду.
В судовому засіданні відповідач та його представник підтримали подану заяву та просили її задовольнити. Крім того, відповідачем надані письмові пояснення.
В судове засідання представник позивача не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Надано заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд вважає, що заява відповідача ОСОБА_1 не підлягає до задоволення за таких підстав: встановлено, що 21.09.2020р. до суду надійшла позовна заява від АТ «Акцент-Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява підписана представником за довіреністю ОСОБА_2 . При цьому, до позову долучена довіреністю №22945873-К-Н-О від 24.03.2020р., за якою голова правління банку Кандауров Ю.В. на підставі Статуту і Протоколу засідання Наглядової Ради банку від 12.02.2015р. уповноважив керівника напрямку технологій стягнення проблемної заборгованості АТ «Акцент-Банк» Шкапенко О.В. на здійснення представником зазначених повноважень, в тому числі представляти інтереси банку в місцевих судах всіх спеціалізацій як позивача, подавати, підписувати та підтримувати позови та інш. Як зазначено, довіреність чинна до 31.03.2021р.
Відповідно до виписку з ЄДРПОУ керівником АТ «Акцент-Банк» є ОСОБА_3 . Крім того, відповідно до п.п. «є» п.9.4.4 Статуту голова правління видає довіреності на вчинення дій від імені банку.
Ухвалою суду від 02.10.2020р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, оскільки справа є малозначною, враховуючи норми п.п. 1, 2 ч.6 ст. 19, ч.ч.1, 2 ст. 274 ЦПК України та ціну позову - 17356грн. 55коп. Тобто, цивільна справа є малозначною відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Частиною четвертою статті 131-2 Конституції України передбачено, що Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
За нормами п.п. 1, 2 ч.6 ст. 19 ЦПК, передбачено, що малозначними справами є, зокрема: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України).
Позивач через свого представника, який діє на підставі довіреності, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 . Тобто, дійсно позивач реалізував своє право на звернення до суду із відповідним позовом через свого представника за довіреністю ОСОБА_2 , який є працівником банківської установи, надавши йому певні повноваження, в т.ч. право підпису позовної заяви (добровільне представництво).
Відповідно до ч.ч.1 - 3 ст. 58 ЦПК, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Як передбачено ч.2 ст. 60 ЦПК, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Тобто має місце добровільне представництво.
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. (п.1 ч.1, ч.ч.3, 8 ст. 62 ЦПК).
Визначення довіреності міститься у частині третій статті 244 Цивільного кодексу України, за якою довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.
За таких умов, доводи заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду, не дають підстав для її задоволення, оскільки справа визнана судом малозначною, довіреність представнику надана уповноваженою установчими документами особою (добровільне представництво), довіреність відповідає нормам чинного законодавства і є чинна на час звернення до суду. Справа є малозначною, а тому представником банку може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність.
Обов'язку брати участь у розгляді даної справи, в т.ч. шляхом подачі та підпису позовної заяви та інших заяв, саме адвокатом, - немає. Зобов'язувати представника позивача надавати будь-які інші документи (трудовий договір тощо), які не передбачені процесуальним законом, не є допустимим. Слід зазначити, що судові рішення, на які посилається у заяві ОСОБА_1 , стосуються вирішення інших питань за іншими правовідносинами. Таким чином, у задоволенні заяви відповідача про залишення позову АТ «Акцент-Банк» без розгляду, слід відмовити, оскільки вона є безпідставною.
При цьому, судом враховуються висновки постанови ВС від 05.09.2018р. у справі №176/2238/17-ц.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 257 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: С. М. Позарецька