Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3762/20
01 лютого 2021 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі - Лисенко І.В.,
за участю
представника позивача адвоката
Огороднього А.Б.
представника відповідача
адвоката Смілянського Ю.М.
третьої особи ОСОБА_1
представника третьої
особи за довіреністю Зубалій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, визначення способу спілкування та участі у вихованні з дитиною, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з правнуком та визначення способу участі у вихованні дитини. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 27.08.2011р. між онуком позивача ОСОБА_1 було укладено шлюб із ОСОБА_5 . Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Придніпровського райсуду м. Черкаси від 11.10.2018р. шлюб між онуком та ОСОБА_7 (вона ж ОСОБА_8 ) розірваний. Після розірвання шлюбу правнук залишився проживати із матір'ю. На даний час правнук зареєстрований у квартирі з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Спочатку відповідач погоджувалась з тим, що ОСОБА_9 проводив час із батьком та його сім'єю і позивач мав змогу бачитись і спілкуватись з правнуком. Але з 2019 року вона почала зустрічатись з іншим чоловіком та з грудня 2019 року почала заперечувати щодо спілкування ОСОБА_9 з батьком та його сім'єю. Відтоді позивач (прадід) зовсім не має змоги бачитись з правнуком. При цьому, ОСОБА_9 дуже любив приходити в гості до позивача додому, він часто просив залишитись по довше.
На даний час відповідач забороняє спілкуватися ОСОБА_9 із позивачем (прадідом). Вона чинить позивачу перешкоди у здійсненні права на виховання та спілкування з правнуком, стала створювати перепони у спілкування з правнуком, негативно налаштовує його проти прадіда та його рідного батька. Відповідач не відповідає на телефонні дзвінки та не дозволяє проводити час разом з ОСОБА_9 .
Шляхом домовленостей врегулювати відносини щодо визначення порядку спілкування не вдалося.
Позивач вказує, що дуже любить правнука і хоче з ним бачитись, спілкуватися, приймати участь у його вихованні та розвитку. Він завжди брав активну участь у житті правнука та його вихованні, розвитку, організації дозвілля, купував йому подарунки та інші речі.
Вважає, що дії відповідача щодо заборони йому спілкуватися з правнуком є такими, що порушують його права. Об'єктивних обставин, які б свідчили про необхідність обмеження його права на спілкування з дитиною не існує. Спілкування із правнуком лише позитивно позначиться на вихованні та розвитку ОСОБА_9 .
Отже, посилаючись на ст.ст. 19, 257, 159 СК України, просить суд, - зобов'язати відповідача не чинити позивачу перешкод у вихованні та вільному спілкуванні із правнуком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити наступний спосіб спілкування та участі у вихованні правнука: кожної п'ятниці з 16-00 по 10-00 неділі тимчасове перебування ОСОБА_10 по місцю проживання ОСОБА_2 , в тому числі з його ночівлею з можливістю прогулянок по місту і відвідування закладів культури з урахуванням погодних умов, стану здоров'я дитини, режиму дня та харчування; спільне прадіда та правнука відвідування святкування днів народжень, інших свят родичів дитини по лінії батька, незалежно від дня тижня; бачитися прадіду з правнуком у святкові та неробочі дні при можливості присутності інших осіб з числа родичів дитини, в т.ч. за місцем проживання позивача з 14-00 до 19-00; відвідувати ОСОБА_9 в закладі освіти під час проведення свят, організованих адміністрацією цього закладу; зобов'язати відповідача повідомляти позивачу в телефонному режимі про зміну місця проживання ОСОБА_9 .
Ухвалою суду від 04.06.2020р. відкрито та прийнято до провадження справу та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу у справах дітей Черкаської міської ради.
Ухвалою суду від 07.07.2020р. залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 (батько дитини).
Ухвалою суду від 27.10.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Відповідачем подано відзив на позов, за яким просить відмовити у задоволенні позову. Зазначено, що після розірвання шлюбу між відповідачем та ОСОБА_1 , їхній спільний син ОСОБА_11 залишився проживати із матір'ю та старшим братом матері. Після розлучення ОСОБА_9 постійно та систематично спілкувався із своїм батьком та членами його сім'ї, в тому числі і позивачем (прадідом). Перешкод у спілкуванні сина з батьком відповідач не чинила, а з березня 2020р. змушена була обмежити спілкування дитини з позивачем у зв'язку з запровадженням в країні обмежень, пов'язаних з запобіганням поширення вірусного захворювання COVID19.
20.07.2020р. Служба у справах дітей Черкаської міської ради визначила спосіб участі у вихованні та спілкуванні батька з сином, встановивши батькові час на спілкування з ним: другий та четвертий вихідні місяця с 10-00 до 13-00 неділі.
Батько дитини та його прадід - позивач проживають та зареєстровані за однією адресою і мають змогу, без будь-яких перешкод зі сторони відповідача спілкуватися з ОСОБА_9 у відведені рішенням №236 дні та години.
Відповідач вважає, що між нею та позивачем відсутній спір, вона не чинить перешкоди дитині у спілкуванні з прадідом. Вважає, що відсутні докази того, що вона перешкоджає прадіду спілкуватися та бачитися із ОСОБА_9 . Доводи, що викладені у позові, є надуманими та безпідставними.
Запропонований позивачем графік відповідач вважає таким, що порушує права дитини: ОСОБА_9 навчається в школі в другому класі, навчальні заняття закінчуються після 16-00, також він відвідує гуртки та спортивні секції, які також за розкладом припадають на суботу. Залишення дитини з ночівкою обмежує дитину у відвідуванні гуртків, а також прав на спілкування з іншими членами сім'ї - старшим братом, мамою а також баби та діда із сторони відповідача. Відвідування з правнуком святкування днів народжень, інших свят родичів дитини по лінії батька, суперечить інтересам дитини, враховуючи шкільний розклад та відвідування секцій і гуртків.
На думку відповідача, позовні вимоги суттєво обмежують право дитини на дозвілля в колі близьких членів сім'ї. Позивач, в силу свого віку, знаходиться у зоні ризику за наслідками тяжкості перебігу такого захворювання, як короновірус. При цьому, ОСОБА_9 веде активний спосіб життя.
Таким чином, просить відмовити у задоволенні позову.
Позивачем подано відповідь на відзив, за яким просить задовольнити позовні вимоги. Вважає доводи відповідача безпідставними та такими, що не спростовують аргументи позивача.
Відповідачем подані заперечення на відповідь, за якими просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що вона не чинить позивачеві перешкод у спілкуванні із сином.
В судове засідання позивач не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
В судовому засіданні його представник просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні із правнуком; коли прадід телефонує відповідачу, щоб поспілкуватися з ОСОБА_9 , то вона не бере слухавку; позивач їздив до школи, щоб побачити ОСОБА_9 , але поспілкуватися не вдалося; позивач влітку звернувся до служби у справах дітей з приводу спілкування з дитиною, але йому повідомили, що треба вирішувати питання між батьками, оскільки питання стосується правнука. Крім того, відповідач не давала можливості і батькові спілкуватися із сином, внаслідок чого винесено службою рішення про встановлення графіку побачень
батька із сином; це рішення відповідач не виконувала, внаслідок чого батько звернувся до правоохоронних органів. Дитина і позивач люблять один одного, позивач має трикімнатну квартиру і створює комфортні умови для проживання та перебування там дитини, забезпечує йому належне харчування. Оскільки у відповідача є інша сім'я, то вона не хоче, щоб її син спілкувався із бувшою сім'єю. Позивач прагне спілкування із правнуком. Всі його дії свідчать про зазначене; його стан здоров'я є добрим, щоб спілкуватися із правнуком. Той факт, що він (позивач) проживає з батьком дитини в одній квартирі і батько спілкується із своїм сином ОСОБА_9 у певні дні та часи, не дає підстав для того, щоб в цей же час прадід використовував визначений батькові час для спілкування із ОСОБА_9 , оскільки у батька дитини та прадіда різні права щодо дитини.
В судове засіданні відповідач не з'явилась, будучи належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову повністю та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на доводи відзиву. Вказує, що відповідач не чинить перешкоди прадіду у спілкуванні із ОСОБА_9 ; відсутні докази наявності перешкод; з весни 2020р. обмежено спілкування сина із членами сім'ї батька дитини з-за впроваджених карантинних заходів; дитина відвідує шкоду, займається уроками. Позивач не цікавився життя ОСОБА_9 . До правоохоронних органів звертався батько дитини щодо виконання рішення служби у справах дітей про встановлений графік побачень батька із сином. Батько дитини проживає разом із прадідом, а тому, коли до батька приходить син, то всі вони разом спілкуються. Запропонований позивачем графік є таким, що буде порушувати права дитини. Крім того, не згідна позивач і з запропонованим графіком служби у справах дітей. Також вважає, що вік та стан здоров'я позивача унеможливлять прогулянки прадіда із правнуком.
В судовому засіданні третя особа підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити. Зазначив, що коли він спілкується із сином, то син із прадідом не спілкується. Він, як батько сам використовує дні та часи побачень із сином для їхнього спільного спілкування. З лютого 2020р. мати дитини перестала давати йому дитину для спілкування. Також вона не давала ОСОБА_9 прадіду. Позивач приходив до шкоди, щоб спілкуватися із ОСОБА_9 , а відповідач про це дізналась і просила вчительку не давати дитину позивачу. Зазначив, що син по понеділках, середах та п'ятницях відвідує спортивну секцію (з 13-00 до 16-30) і прадід зможе забирати ОСОБА_9 після занять для спілкування.
В судовому засіданні представник третьої особи зазначила, що до служби звертався позивач щодо спілкування із правнуком, але були надані роз'яснення, що треба звертатися до суду. В травні 2020р. до служби звертався батько дитини і за рішенням було визначено графік його спілкування та участі у вихованні сина; висновком комісії запропоновано графік щодо участі прадіда у спілкуванні та вихованні з правнуком ОСОБА_9 . Під час прийняття рішення комісією, відсутні інформація про негативну поведінку прадіда щодо дитини. На засіданні позивач повідомив, що до 2020р. ОСОБА_9 дуже часто перебував у прадіда вдома, дитина хотіла до нього йти. Крім того, до позивача разом з ОСОБА_9 приходила і інша дитина відповідача і вони всі дуже добре проводили разом час, мали бажання ще приходити. Спілкуванні дитини з прадідом буде відповідати інтересам дитини.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення за таких підстав:
встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними його паспорту серія НОМЕР_1 .
Батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: мати - ОСОБА_12 (вона ж ОСОБА_13 та батько - ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , актовий запис №1260.
Відповідно до даних свідоцтва про шлюб від 22.02.2020р., ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_14 і змінила прізвище на ОСОБА_15 (актовий запис №210).
Враховуючи надані документи, встановлено, що позивач є дідом батька дитини ОСОБА_16 .
Висновком виконавчого комітету Черкаської міської ради №238 від 21.07.2020р. визначено за доцільне визначити прадіду ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім правнуком ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : другий та четвертий тиждень місяця з 16-00 п'ятниці до 10-00 суботи; другу половину зимових канікул; без присутності матері дитини та з урахуванням обставин, які можуть виникнути.
Суд загалом погоджується із висновком №238 від 21.07.2020р. органу опіки та піклування та приймає його за основу при розв'язанні спору, оскільки вважає вказаний висновок в цілому обґрунтованим та таким, що не суперечить інтересам дитини.
Разом з тим, до запропонованого органом опіки та піклування порядку, необхідно внести окремі уточнення виключно в інтересах дитини.
Крім того, рішенням №236 від 20.07.2020р. визначено ОСОБА_1 - батьку дитини ОСОБА_9 спосіб участі у вихованні та спілкування з ОСОБА_17 , 2012р. народження: другі та четверті вихідні місяця з 10-00 суботи до 13-00 неділі, без присутності матері дитини та з врахуванням обставин, які можуть виникнути.
Відповідно до листа директора ЗОШ №15 від 08.10.2020р. №94, ОСОБА_11 є учнем 2-го класу; навчальний розклад з 08-30 до 13-50 у вівторок, а в інші дні закінчується раніше; у понеділок та середу відвідує гурток до 15-00; у понеділок, середу та п'ятницю відвідує спортивний гурток з 15-00 до 16-30. Батько цікавиться навчанням та поведінкою ОСОБА_9 , а прадід - ні.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту для даних правовідносин визначені Сімейним Кодексом України.
Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно із принципом 2 «Декларації прав дитини» від 20.11.1959 року, ст. 27 Конвенції ООН від 20.11.1989 року «Про права дитини» (ратифікованої Україною 27.02.1991 року) та ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Декларацією прав дитини, прийнятою генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та норм ЦПК України, проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім'ї. Звичайно, мова йде про проживання дітей у сім'ї своїх батьків. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 291 ЦК України, фізична особа має право на підтримання зв'язків з членами своєї сім'ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває. Ніхто не має права втручатися у сімейне життя фізичної особи, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Такого права, оскільки воно має немайновий характер, фізична особа не може бути позбавлена. Оскільки прабаба, прадід, дід, баба як з боку матері, так і з боку батька, є її родичами по прямій висхідній лінії, батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні цими особами своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.
Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Нормами ст.18 СК України передбачено способи захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, припинення дій, які порушують сімейні права.
Відповідно до положень ст. 257 Сімейного Кодексу України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу (ст. 263 СК України).
Як передбачено ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, прадідом, прабабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв'язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, прадідами та прабабами та правнуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.
Таким чином, враховуючи право прадіда спілкуватися та брати участь у вихованні правнука, яке передбачене ст. 257 СК України, суд вважає, що таке право повинно бути забезпечено батьками дитини, зокрема, - відповідачем, яка є матір'ю дитини. Встановлено, що позивач по справі прагне спілкуватися із правнуком, любить його; протягом певного часу вчиняв активні дії, які були направлені на вирішення спірного питання щодо своєї участі у спілкуванні та у вихованні правнука.
Оскільки між прадідом та правнуком вбачається тісний сімейний зв'язок, то суд вважає, що стосунки між ними можуть становити «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції.
Незважаючи на те, що відповідач вказує про відсутність з її боку перешкод у спілкуванні прадіда по лінії батька дитини - із її сином, повне невизнання нею позову, заперечення проти запропонованого як позивачем, так і службою у справах дітей способу та порядку (відповідний графік), - свідчать про її незгоду та небажання надавати можливість спілкуватися прадіду із її сином. Безпідставними є її доводи про те, що в силу свого віку та стану здоров'я, позивач не зможе гуляти із ОСОБА_9 . Крім того, суд погоджується із доводами представника позивача про те, що батько дитини та прадід мають різні права щодо дитини і, відповідно не є вірною позиція відповідача вважати, що у визначені дні та часи спілкування батька із сином, в цей же час може і прадід спілкуватися із правнуком.
Також відсутні об'єктивні дані вважати, що позивач буде негативно впливати на фізичний та психоемоційний стан, розвиток дитини. Крім того, перебування відповідача у іншому шлюбі, наявність іншої сім'ї, жодним чином не можуть впливати на спілкування дитини із родиною по лінії свого батька. Відповідно, мати дитини не повинна зловживати своїм правом на спілкування з дитиною з прадідом і давати можливість бачитися сину із прадідом, захищаючи та поважаючи право дитини на сімейне виховання. Крім того, про небажання відповідача у спілкуванні сина із родиною по батьківській лінії свідчить і той факт, що і батько дитини вирішував питання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною не шляхом спільного врегулювання цього питання між батьками, а шляхом звернення до відповідних компетентних органів.
Оскільки за результатами розгляду справи судом встановлено наявність перешкод з боку відповідача у вихованні і спілкуванні прадіда із правнуком (її сином ОСОБА_9 ), а тому, на думку суду, слід зобов'язати її не чинити перешкоди у їхньому спілкуванні.
Що стосується порядку і способу, то слід визначити прадіду ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з правнуком ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такий: другий та четвертий тиждень місяця з 16-30 п'ятниці до 10-00 суботи, без присутності матері дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та з урахуванням обставин, які можуть виникнути; прадід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має право забирати дитину ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для святкування свого дня народження ІНФОРМАЦІЯ_5 кожного календарного року, а в разі, якщо дата святкування переноситься, то має право забрати дитину ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в день фактичного святкування, попередньо за добу, повідомивши про це матір дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При цьому, враховується графік побачень, що визначений для батька, графік навчання і режим дитини, вихідні дні за календарними місяцями, відвідування нею гуртка та спортивної секції, той факт, що позивач не працює і може вільно розпоряджатися своїм часом і підлаштовуватися під графік та режим дитини. Крім того, такий спосіб спілкування не позбавить можливості батьків виховувати сина, а також не позбавить матір на особисте виховання нею дитини. Зазначений спосіб буде відповідати першоосновам розвитку особистості хлопчика, враховуючи його вік, стан здоров'я.
Слід зазначити, що запропонований позивачем графік, враховучи викладені обставини, може призвести до порушення переважного права відповідача на особисте виховання дитини, не буде відповідати першоосновам розвитку особистості хлопчика, а тому в повній мірі вони не можуть бути задоволені.
Таким чином, з мотивів, викладених вище, суд вважає, що вищенаведений порядок та спосіб є достатнім і відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, приорітетному інтересу дитини, підтримку зв'язків між родичами. А тому позов підлягає задоволенню частково, як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений наданими доказами. Позбавлення позивача права на спілкування й участь у вихованні правнука може позбавити дитину родинних зв'язків із прадідом, любові та турботи з їхнього боку.
При вирішенні даного спору, судом враховувалася позиція ВС, що викладена у постанові від 19.09.2018р. у справі №756/7995/15-ц.
Судові витрати необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подачу позовної заяви до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не чинити перешкоди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вихованні і спілкуванні із правнуком ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Визначити прадідові ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з правнуком ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : другий та четвертий тиждень місяця з 16-30 п'ятниці до 10-00 суботи, без присутності матері дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та з урахуванням обставин, які можуть виникнути; прадід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має право забирати дитину ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для святкування свого дня народження ІНФОРМАЦІЯ_5 кожного календарного року, а в разі, якщо дата святкування переноситься, то має право забрати дитину ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в день фактичного святкування, попередньо за добу, повідомивши про це матір дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В іншій частині відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст судового рішення складено 11.02.2021р.
Головуючий: С. М. Позарецька