Справа № 569/2873/21
1-кс/569/1329/21
12 лютого 2021 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , -
Слідчий СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_5 , діючи повторно, порушуючи порядок встановлений ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставинах та невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту психотропну речовину - «метамфетамін», яку 01.02.2021, близько 14 год. 20 хв., перебуваючи на території автостоянки ТРЦ «Чайка», за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 16, в ході проведення оперативної закупівлі, незаконно збув ОСОБА_7 за 2200 гривень у двох прозорих поліетиленових сліп пакетиках у формі кристалоподібної речовини білого кольору з жовтим відтінком, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-21/1127-НЗПРАП від 10.02.2021 є психотропною речовиною «метамфетамін» масою 0,3501 г, обіг якої обмежено відповідно до списку 2 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 діючи повторно з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставинах в невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту психотропну речовину - «метамфетамін», яку 11.02.2021, близько 15 год. 50 хв., перебуваючи поблизу буд.229А, що по вул. Соборна, в м. Рівне, в ході проведення оперативної закупівлі, повторно, незаконно збув ОСОБА_7 за 500 гривень у поліетиленовому пакетику у формі кристалоподібної речовини жовтого кольору, яка ззовні схожа на психотропну речовину «метамфетамін».
Правова кваліфікація кримінальних правопорушень - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинений повторно, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду грошових коштів від 01.02.2021;
- протоколом огляду покупця від 01.02.2021;
- протоколом вилучення від 01.02.2021;
- висновком експерта №СЕ-19/118-21/1127-НЗПРАП від 10.02.2021;
- протоколом огляду покупця від 11.02.2021;
- протоколом огляду грошових коштів від 11.02.2021;
- протоколом вилучення товару від 11.02.2021;
- протоколом обшуку від 11.02.2021;
- протоколом освідування від 11.02.2021;
- іншими протоколами складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжить вчиняти інші злочини пов'язані з незаконним обігом наркотиків.
Крім того, ОСОБА_5 вже був раніше судимий за вчинення злочину, пов'язаного із незаконним обігом наркотиків, однак належних висновків не зробив та надалі вчиняє кримінальні правопорушення пов'язані із наркотиками.
Разом з тим в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_5 встановлено, що останній хоче виїхати за межі України до Польщі з метою заробітку, що дає підстав вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від правоохоронних органів та суду.
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він працездатний, неодружений, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, не має на утриманні малолітніх дітей. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, застави та домашнього арешту не зможе забезпечити не переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не вчиняти інших кримінальних правопорушень. Крім того ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, тому слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили щодо клопотання, просили суд відмовити у його задоволенні та обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт. Оскільки він має постійне місце проживання з рідними, отже має міцні соціальні зв'язки. Крім того, уникати слідства і суду чи вчиняти дії пов'язані з тиском на свідків не буде та не має наміру цього робити, не буде перешкоджати органу досудового розслідування у встановлені істини в його справі. Вважають, що ризики на які вказує сторона обвинувачення є надуманими. Також суду повідомили, що штраф за попереднім вироком, на даний час сплачено.
Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Встановлено, що Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування, по кримінальному провадженні № 12021180010000066 від 12.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
12.02.2021р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчим не надано та не доведено.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою - незалежно від того, наскільки коротким він є, - має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи “за” і “проти” звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі “Бекчієв проти Молдови” (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пп. 56 та 59 з подальшими посиланнями).
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є недоцільним.
Слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання з рідними, отже має міцні соціальні зв'язки. Крім того, штраф за попереднім вироком, ним сплачено. Тому слідчим не доведено наявність ризику, що підозрюваний ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи вчиняти інші злочини.
У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 домашній арешт із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов'язки - прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора;
-повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали до 12 квітня 2021 року.
Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 12 квітня 2021 року.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання слідчому СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 .
В частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1