Справа № 569/3243/21
1-кс/569/1398/21
16 лютого 2021 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання дізнавача СД Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна,
Дізнавач СД Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме: яке було вилучено 12.02.2021 під час огляду місця події у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , а саме: банківську картку банку «Приватбанк» № НОМЕР_1 , та позбавити можливості розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання вказав, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021186010000321 від 12.02.2021 внесено відомості за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
Із матеріалів клопотання вбачається, що до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області надійшла заява від ОСОБА_6 , про те, що 11.02.2021 близько 10:00 год. малознайомий на імя ОСОБА_7 перебуваючи по вул. Гагаріна, 55 здійснив крадіжку картки банку Приват банк, після чого викрав з неї грошові кошти в сумі 8 000 грн.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
12.02.2021 старшим дізнавачем Рівненського РУП Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_8 , під час огляду місця події в службовому кабінеті №33, що за адресою: м. Рівне, вул. Пушкіна, 4, у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , було вилучено банківську картку банку «Приватбанк» № НОМЕР_1 , який помістили до спец пакету білого кольору НПУ №IPN НОМЕР_2 , який останній добровільно видав для працівників поліції повідомивши, що викрав її, а в подальшому викрав з неї грошові кошти в сумі 7 000 грн.
Вищевказані речі, які вилучені під час огляду місця події у гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , відповідають критеріям, викладеним ст.98 КПК України.
Окрім того, не накладення арешту на вказані предмети може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна, у зв'язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема у незабезпеченні можливої конфіскації вказаного майна.
Відповідно до ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав просив задоволити.
Заслухавши слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За змістом ст. 170 КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Частиною другою даної норми закону передбачена можливість накладення слідчим суддею арешту на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Як убачається із п.7 ч. 2 ст.131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Враховуючи, те що слідчим доведено, що майно, банківська картка банку «Приватбанк» № НОМЕР_1 відповідає критеріям, зазначеним у статтях 98, 167 КПК України, оскільки підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, а також збереження речових доказів, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення даного клопотання та накладення арешту.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 174, 175 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 12.02.2021 під час огляду місця події у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , а саме: банківську картку банку «Приватбанк» № НОМЕР_1 , та позбавити можливості розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя