Справа № 545/3530/20
Провадження № 2/545/354/21
18.02.2021 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Шелудякова Л.В.,
при секретарі Лабовкіній Г.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору внаслідок односторонньої відмови користувача в процесі надання послуги та про пропорційне зменшення і повернення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача надлишку попередньо оплаченого паушального платежу (авансу) як безпідставно набутого майна,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до ФОП ОСОБА_2 , в якому просив: достроково розірвати договір №2412-У/19, укладений між постачальником і користувачем, з моменту набрання рішенням суду законної сили, відповідно до частин 2 та 3 ст.653 ЦК України та внаслідок дострокового розірвання договору пропорційно зменшити розмір попередньо оплаченого паушального платежу, визначеного пунктом 3.1. договору №2412-У/19 від 24.12.2019 року, до розміру 1980 грн. без ПДВ, що приблизно відображає вартість користування програмою «Армо плюс» у строк фактичного виконання постачальником зобов'язання, зустрічного до авансового платежу від 25.12.2019 року; застосувати правові наслідки розірвання договору, встановлені ч.1 ст.1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (з припиненням дії договору №2412-У/19 така грошова сума в розмірі 19800 грн. втрачає ознаки авансового платежу та стає майном (грошовими коштами), набутими постачальником без достатньої правої підстави). Грошові кошти віднесені до рухомих речей, тобто рухомого майна, у тому числі ч.4 ст.181 та ч.1 ст.718 ЦК України;
Крім того, просив: стягнути з відповідача на користь позивача як безпідставно набуте майно надлишок в сумі 17820 грн. без ПДВ, паушального платежу, попередньо оплаченого користувачем на виконання пункту 3.1 договору №2412-У/19 від 24.12. 2019 року, за невикористаний період дії авторського права (ліцензії) після дострокового розірвання договору в судовому порядку, з огляду на п'ятирічний строк такого ліцензійного договору, передбачений ч.3 ст.1110 ЦК України; відповідно до п.4 ч.1 ст.611 ЦК України внаслідок порушення зобов'язань постачальника передати користувачеві товар належної якості (ч.1 ст.678 ЦК України) та надати повну та достовірну інформацію про товар (ч.3 ст.700 ЦК України); відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
В судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 було заявлено клопотання про допуск до участі в справі в якості його представника ОСОБА_3 , який буде діяти за довіреністю від 23.12.2020 року, посвідченою приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Клімовою О.В. 23.12.2020 року та зареєстрованої в реєстрі на №3051.
Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засіданні я не з'явився, в заяві до суду справу просив розглядати без його участі.
Суд, заслухавши позивача, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Виключеннями із вказаного правила, які дозволяють бути представником сторони у суді не адвокату (законному представнику), а іншій особі, є положення ч.2 ст.60 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. У свою чергу, спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Із позовної заяви слідує, що предметом даного спору є договір №2412-У/19 від 24.12.2019 року про надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності - комп'ютерної програми «Армо плюс» та пов'язанні з користуванням вказаної програми правовідносини.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у цій справі суддя не знайшов підстав для віднесення даної категорії справи до малозначних справ, а тому ухвалою судді від 22.01.2021 року було відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
За позицією Верховного Суду (постанова від 27.12.2018 року по справі №589/3937/17) суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду; справа може бути визнана малозначною лише за постановлення ухвали суду про віднесення її до категорії малозначних; справа не може бути малозначною в силу закону, якщо серед позовних вимог наявні вимоги немайнового характеру.
Так, якщо позов містить хоча б одну немайнову вимогу то справа за його розглядом не є малозначною поки суд не винесе ухвалу про віднесення справи до категорії малозначних.
Отже, дана справа не є малозначною справою.
Враховуючи викладене, представником позивача у даній справи може бути адвокат.
Згідно із ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
В порушення вимог процесуального закону матеріали позовної заяви не містять документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_4 як адвоката.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що правові підстави для допуску до участі у справі представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 , який не є адвокатом, відсутні.
Керуючись ст.ст. 58, 60, 260, 261 ЦПК України, суд,-
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про допуск в якості його представника ОСОБА_3 до участі в справі за позовом до ФОП ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору внаслідок односторонньої відмови користувача в процесі надання послуги та про пропорційне зменшення і повернення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача надлишку попередньо оплаченого паушального платежу (авансу) як безпідставно набутого майна відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. В. Шелудяков