Справа № 545/3498/20
Провадження № 1-кп/545/82/21
18.02.2021 року. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62020170000000581, що надійшло від прокурора прокуратури Полтавської області відносно обвинуваченого гр. ОСОБА_5 за ст. 27 ч. 3, 307 ч. 2 КК України, -
Прокурор в ході судового засідання 18.02.2021 року підтримала усно заявлене 11.02.2021 року суду клопотання та надала його письмово про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб з підписами про вручення обвинуваченому та його захиснику, обґрунтувавши наявними ризиками встановленими при його обранні обвинуваченому, які не відпали і на даний час та є об'єктивними, бо продовжують фактично існувати в матеріалах кримінального провадження, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України та підтверджені ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 22.07.2020 року про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвалами Октябрського райсуду м. Полтава від 17.09.2020 року та 21.10.2020 року щодо продовження терміну дії даного запобіжного заходу. Тому, іншими, будь-якими існуючими більш м'якими запобіжними заходами згідно вимог діючого законодавства не можливо забезпечити його належну процесуальну поведінку у даному провадженні та обвинувачений схильний до вчинення кримінальних правопорушень. Оскільки, обвинувачений обгрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень. З огляду на вказані обставини вважає підсудного суспільно-небезпечним.
Обвинувачений заперечив з приводу даного клопотання, вказавши, що він не має зв'зку із своїми рідними та на даний час вони не можуть внести заставу, тому прохав застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Захисник обвинуваченого щодо клопотання прокурора заперечив, оскільки ризики прокурора вважає непідтвердженими, тому це є припущеннями. Щодо внесення застави вважає за неможливе її внести на даний час. Враховуючи, що підсудний має двох неповнолітніх дітей, то прохала застосувати до нього більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Заслухавши думку присутніх учасників процесу, дослідивши наявність ризиків згідно доказів наданих прокурором в матеріалах обвинувального акту, суд вважає, що, враховуючи особу обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, задовільний стан здоров'я на даний час та відсутності у суду відповідної належної інформації та врахування його перебування протягом 15 років в місцях позбавлення волі, наявність існування встановлених судом ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, оцінюючи сукупність вказаних обставин, а саме : вагомість наявних доказів щодо вчинення кримінальних правопорушень та їх тяжкість, у вчиненні яких він обвинувачується, передбачених ст. 27 ч. 3, 307 ч. 2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, що доводить вказані ризики, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора згідно ч. 1 ст. 197 КПК України, а саме обрання для обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Тому, задоволення клопотання прокурора обґрунтовано відповідає міжнародним стандартам вимог та практиці ЄСПЛ.
Так, практика ЄСПЛ у справах : «Летельє проти Франції», «Клоот проти Бельгії», «Мюлер проти Франції», «Ілійков проти Болгарії», «Титаренко проти України» свідчить, що тяжкість обвинувачень не може бути виправданням тривалих періодів попереднього ув'язнення, крім випадку, коли є певні ознаки існування суспільного інтересу, що попри презумпцію невинуватості переважує принцип поваги до особистої свободи. Крім цього, підсудний обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень. Та з часом перебування під вартою ризик переховування від суду не зменшується.
Тому, з огляду на суть пред'явленого обвинувачення обвинуваченому, яке він заперечує, наявність доведених прокурором ризиків підтверджених ухвалами суду, його суспільну небезпечність внаслідок інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд вважає, що обвинувачений може бути в силу певних обставин та особистих якостей суспільно-небезпечним з огляду на суть попередніх судимостей та в такому разі, будь-якими іншими запобіжними заходами не можливо забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Тому, обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, враховуючи наведені норми практики ЄСПЛ, те, що інкримінуємі йому кримінальні правопорушення зафіксовано в місцях позбавлення волі, то в даному провадженні є певні ознаки існування суспільного інтересу, що попри презумпцію невинуватості переважує принцип поваги до особистої свободи. А враховуючи, що обвинувачений перебуває останні 15 років в місцях позбавлення волі, є особою без громадянства, не доведена міцність його соціальних зв'язків, то застосування застави є недоцільним, бо не гарантуватиме його належну процесуальну поведінку у провадженні, хоча суд з огляду на ухвали з цього приводу в матеріалах обвинувального акту вважає за необхідне надати підсудному ще один шанс внести заставу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 27, 176, 177, 183, 194-197, 201КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.10.2020 року - продовжити на 60 днів до 19 квітня 2021 року включно та визначити заставу на підставі ухвали Полтавського Апеляційного суду від 21.01.2021 року - 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 79 450 гривень у національній грошовій одиниці.
У разі внесення застави вважати обраним гр. ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави та покласти на нього на строк дії ухвали такі обов'язки :
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками в кримінальному провадженні.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою ( заставодавцем ) на депозитним рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області ( отримувач - ТУ ДАС в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA 398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, код банку ( МФО ) 820172 ).
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти гр. ОСОБА_5 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки пов'язані з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано застава.
Ухвала щодо обрання строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 5 діб з моменту її проголошення.
Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1