Дата документу 10.02.2021 Справа № 554/1072/21
Провадження № 6/554/93/2021
10 лютого 2021 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючої судді - Чуванової А.М.,
за участю секретаря - Таран В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві подання головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Тіхомірової Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,-
Головний державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на виконанні у відділі знаходиться виконавче провадження № 50681030, відкрите на підставі виконавчого листа № 1/1609/540/12 від 15.02.2013 року, виданого Київським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Головного фінансового управління Полтавської облдержадміністрації 2246,79 грн., в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
20.01.2021 року боржнику надіслано вимогу щодо явки до державного виконавця з приводу виплати заборгованості по виконавчому документу.
Відповідно до отриманої відповіді на запит державного виконавця з ДФС встановлено, що відкриті розрахункові рахунки в ОСОБА_1 не виявлено.
Відповідно до отриманих відповідей з ПФУ та ДФС щодо місця отримання доходу ОСОБА_1 встановлено, що останній доходів не отримує.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості щодо наявності у боржника речових прав та прав власності на нерухоме майно відсутні.
Відповідно до неодноразових витягів з Єдиного державного реєстру МВС України, згідно електронного запиту до МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та даних ТСЦ встановлено, що за боржником транспортні засоби не зареєстровані.
В результаті перевірки майнового стану ОСОБА_1 встановлено, що майна, на яке можливо звернути стягнення, згідно Закону, за боржником не виявлено.
Згідно електронного запиту до ДПС щодо перетину боржником державного кордону України встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має закордонний паспорт № НОМЕР_1 , 10.10.2020 та 25.11.2020 року перетинав кордон та виїжджав за межі України.
Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
До теперішнього часу рішення суду не виконується, у зв'язку з чим державний виконавець просить вирішити питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, згідно подання просив здійснювати розгляд справи без його участі.
Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з'явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до положень ч.4 ст. 441 ЦПК України судом прийнято рішення негайно розглянути подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за даної явки учасників судового провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що подання державного виконавця не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Пунктом 5 ст. 6 цього Закону передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
У відповідності до п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язання за рішенням.
Як вбачається з ч.3 статті 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".
Судом встановлено, що на виконанні у відділі знаходиться виконавче провадження №50681030, відкрите на підставі виконавчого листа № 1/1609/540/12 від 15.02.2013 року, виданого Київським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Головного фінансового управління Полтавської облдержадміністрації 2246,79 грн., в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
В обґрунтування подання державний виконавець посилається на те, що боржник добровільно рішення суду не виконує, заборгованість не погашається, проте матеріали подання не містять документів, на які посилається державний виконавець.
Суд вважає, що звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, виконавець не надав доказів того, що ним вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на погашення боргу. Також, не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що боржник безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця.Діючим законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від його виконання.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Таким чином, поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Надані виконавцем документи не містять достатніх доказів про те, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. Долучені до подання виконавця документи підтверджують, що судове рішення не виконується, оскільки у боржника відсутнє майно, грошові кошти, тощо, на які може бути звернуте стягнення. Факт одноразової неявки боржника на виклик виконавця не може розцінюватися як достатня і єдина обставина, що свідчить про свідоме ухилення від виконання рішення суду.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що виконавцем не подано доказів на підтвердження того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань за виконавчим провадженням. Державний виконавець посилається лише на факт наявності у боржника невиконаного зобов'язання, покладеного на нього рішенням суду, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на нього зобов'язань.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність встановлених законом підстав для обмеження боржника в здійсненні його конституційних прав.
На підставі викладеного, керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-
У задоволенні подання головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Тіхомірової Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: А.М. Чуванова