Справа № 639/170/21
Пров.: 4-с/639/9/21
11 лютого 2021 року
Жовтневий районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Рубіжного С.О.,
за участю секретаря Чубенко О.С.,
представника стягувача - Подольської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової Вікторії Володимирівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
13 січня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулася зі скаргою, в особі свого представника, ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової Вікторії Володимирівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 , в якій просила суд визнати бездіяльність головного державного виконавця Московського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової В.В. щодо невиконання вимог ст.ст. 10,18 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 15,20 ЗУ «Про звернення громадян» неправомірною; Зобов'язати головного державного виконавця Московського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранову В.В. усунути порушення ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про звернення громадян», здійснити не вчинені виконавчі дії у виконавчому провадженні №39374187 згідно переліку, зазначеного у заяві від 07.07.2020 року, розглянути та надати відповіді на заяви, клопотання ОСОБА_1 від 07.07.2020 та від 06.10.2020, а також покласти судові витрати на Московського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
В обґрунтування скарги посилається на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.02.2011 року у справі № 2012/2-963/11 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1\2 частини від доходу щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.10.2010 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На виконання зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист № 2-963/11 від 22.02.2011 року, який був пред'явлений на виконання до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
12.08.2013 року державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Черновою М.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 39374187.
05.08.2018 року старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кречетовою М. А. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 39374187.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 , 02.04.2020 року начальником Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Харків) Амельченко В.П. винесено постанову про перевірку виконавчого провадження № 59374187, а головним державним виконавцем органу ВДВС Барановою В.В. винесено постанову про скасування процесуального документу - постанову про закінчення виконавчого провадження № 39374187.
08.04.2020 року головним державним виконавцем Московського відділу державної Виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Харків) Барановою В.В. винесено постанову про передачу виконавчого провадження № 39374187 та постанову про прийняття виконавчого провадження № 39374187.
Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження № 39374187: 08.04.2020 року органом ВДВС отримано відповідь на запит №: 77318180 від 08.04.2020 від Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, згідно з якою у МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
08.04.2020 року органом ВДВС отримано відповідь на запит №: 77318314 від 08.04.2020 від Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, згідно з якою інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших фінансових установах боржником до ДФС не надходила.
23.04.2020 року Жовтневим районним судом м. Харкова у справі № 2012/2-963/11 задоволено заяву державного виконавця про видачу дублікату виконавчого листа № 2-963/11 стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.10.2010 року та до досягнення дитиною повноліття.
08.07.2020 року стягувачем направлено заяву про примусове виконання рішення суду та вчинення виконавчих дій, у якій остання просила вчинити наступні дії:
1. Після надходження дублікату виконавчого листа №20963/11 від 22.02.2011 року - прийняти його до виконання;
2. Не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2-963/11 від 22.02.2011 року, яку направити стягувачу на адресу: АДРЕСА_2 .
3. Негайно після відкриття виконавчого провадження (у день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) звернутися до органів доходів і зборів, банківських та інших фінансових установ за інформацією про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника та здійснити безпосередній доступ до інформації про боржника, його майна, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних, а саме: - виявити місце проживання (реєстрації) або фактичного перебування боржника; - виявити місце роботи боржника;- виявити банківські рахунки боржника; - виявити рухоме та нерухоме майно боржника; - отримати інформацію щодо здійснення Боржником підприємницької діяльності.
4. Винести постанову про накладення на Боржника штрафув порядку ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».
5. Після отримання інформації щодо рахунків (цінностей) боржника негайно (у день виринання такої інформації) накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках у банках, інших фінансових установах.
6. У разі відсутності грошових коштів на рахунках боржника негайно (у день отримання інформації щодо відсутності коштів на рахунках боржника) накласти арешт
на усе майно боржника.
7. Негайно (після відкриття виконавчого провадження (у день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) винести вмотивовані постанови:- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи логічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
8. У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - звернутися до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.
9. У встановленому ЗУ «Про виконавче провадження» порядку здійснити реєстрацію виконавчого документу від № 2-963/11 від 22.02.2011 року та усіх документів виконавчого провадження (у тому числі постанов, запитів держаного виконавця, відповідей на такі запити, довідки, листи тощо) в АСВП.
10. Повідомляти представника стягувача - адвоката Подольську Т.В. про хід виконавчого провадження та виявлені кошти та майно на електронну адресу.
11. Здійснювати перевірку майнового стану боржника у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк.
12. Стягнуті з боржника кошти перерахувати стягувачу - ОСОБА_1 за реквізитами: ІВАN - НОМЕР_1 , ПРИВАТБАНК, МФО 305299.
Крім того, 07.07.2020 року стягувач направив заяву про проведення обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів та заяву про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів. Однак від органу ДВС жодного листа на адресу стягувача не надходило.
У зв'язку із запровадженням карантинних заходів стягувач не мав можливості особисто або через свого представника ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження № 39374187.
Тому 06.10.2020 року письмово звернувся до органу ВДВС з заявою (клопотанням) про ознайомленням з матеріалами виконавчого провадження №39374187, в якій просив повідомити про хід виконавчого провадження та надати копії усіх матеріалів виконавчого провадження, що були складені після 08.04.2020 року , даний лист було отримано органом ВДВС 09.10.2020 року. Однак жодного листа від органу ВДВС на адресу стягувача не надходило.
З моменту винесення постанови про прийняття виконавчого провадження № 39374187 головним державним виконавцем органу ВДВС Барановою В.В. вчинено лише такі дії:
1.Отримано дублікат виконавчого листа № 2-963/11 від 22.02.2011 року;
2.Направлено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за Боржником транспортних засобів;
3.Направлено запит до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.
Отже, головний державний виконавець органу ВДВС Баранова В.В. не вжила достатніх, ефективних заходів для своєчасного примусового виконання виконавчого документу № 2-963/11 від 22.02.2011 року про стягнення на користь стягувача аліментів на утримання дітей; проявила бездіяльність всупереч статтей 10,18 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", які регламентують здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення з використанням можливостей, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Окрім того, головним державним виконавцем органу ВДВС Барановою В.В. порушено Закон України «Про звернення громадян»,не розглянуто в установлені законом строки заяви, клопотання стягувача та не надано відповіді на заяву про проведення обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів, заяву про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів та клопотання (заяву) про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 39374187.
У зв'язку з вище викладеним ОСОБА_1 і була змушена звернутися до суду з даною скаргою
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 січня 2021 року прийнято скаргу в провадження судді Рубіжного С.О.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , яка дії на підставі ордеру серії ВВ №1008083 від 08.12.2020 року надала пояснення посилаючись на обставини, які викладені у скарзі, просила суд скаргу задовольнити у повному обсязі. Щодо порушень ЗУ «Про звернення громадян» зазначила, що зазначені вимоги закону, мають бути застосовуватися відповідно до роз'яснень в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 р. N 24-152/0/4-13. Державний виконавець не розглядає клопотання та заяви стягувача, чим порушує вимоги ЗУ «Про звернення громадян».
Головний державний виконавець Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранова В.В. в судове засідання не з'явилася, не одноразово судом надсилалися на адресу органу ВДВС запити щодо забезпечення явки державного виконавця з одночасним наданням матеріалів виконавчого провадження, проте у судові засідання, які були призначені на 22.01.2021, 03.02.2021,11.02.2021 головний державний виконавець не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини не явки суд не повідомила, клопотань про відкладання справи до суду не надходило.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини не явки суд не повідомили, клопотань про відкладення до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що в провадженні Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження № 39374187 відкрите на підставі виконавчого листа №2-963/11 виданого Жовтневим районним судом м. Харкова 22.02.2011, яким стягнуто з аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі Ѕ частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.10.2010 року та до досягнення дитиною повноліття. (а.с.20)
09.10.2017 року державним виконавцем Довгаль Д.О. здійснено виклик боржника ОСОБА_2 та зобов'язано з'явитися до виконавця 24.10.2017 року щодо сплати боргу за виконавчим документом або надати підтверджуючих документів про сплату. (а.с.21-22)
08.05.2018 року старшим державним виконавцем Кречетовою М.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №39374187 на підставі п.1 ч.1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», яка на даний час скасована постановою від 02.04.2020. (а.с.23-24,28)
02.04.2020 року начальником Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Амельченко В.П. винесено постанову про перевірку виконавчого провадження ВП №39374187, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №39374187 від 08.05.2018 винесену старшим державним виконавцем Кречетової М.А.; Зобов'язано головного державного виконавця Баранову В.В. привести виконавче провадження у відповідність вимогам ЗУ «Про виконавче провадження». (а.с. 26)
08.04.2020 року головним державним виконавцем Барановою В.В. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №39374187 з примусового виконання виконавчого листа № 2-963/11 виданого 22.02.2011 Жовтневим районним судом м. Харкова про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі Ѕ частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.10.2010 року та до досягнення дитиною повноліття. (а.с.32-33)
08.04.2020 року на запит державного виконавця з Державної фіскальної служби України надано відповідь, що інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями до ДФС не надходила. (а.с.35)
08.04.2020 року на запит державного виконавця з Міністерства внутрішніх справ України надано відповідь, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. (а.с.36)
Після прийняття головним державним виконавцем Барановою В.В. виконавчого провадження №39374187 з примусового виконання виконавчого листа № 2-963/11 від 22.02.2011 нею отримано дублікат виконавчого листа № 2-963/11 від 22.02.2011 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ст.. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно ч.ч.1,2,3,4 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Частиною 1,2,3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно, і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У ст. 129 Конституції України закріплено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно ч.1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Приписами ч.1 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
Частиною 1,2,4,5,6 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. У разі відсутності технічної документації на майно, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення.
Згідно ч.1,2,3 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Порядок стягнення аліментів визначений у ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема ч. 1,2,3,4,9 встановлено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що головним державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Барановою В.В. жодних заперечень та доказів, які б спростовували викладені у скарзі доводи заявника суб'єктом оскарження суду не надано, як і не надано доказів, які б підтверджували виконання своїх дій у відповідності до ст.. 10,18,71 Закону України «Про виконавче провадження».
Фактично прийнявши виконавче провадження , з квітня 2020 року державним виконавцем вчинено лише дії щодо отримання інформації про доходи боржника та наявності транспортних засобів.
Будь яких інших виконавчих дій, визначених Законом, державний виконавець в строки та в порядку не здійснює, не виконує свої обов'язки та не реалізує права, встановлені Законом на примусове виконання рішення суду, неупереджено, ефективно і в повному обсязі.
Окрім того, стягувач ОСОБА_1 зверталася до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявами від 07.07.2020 року про примусове виконання рішення суду та вчинення виконавчих дій, про проведення обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів, про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів та від 06.10.2020 про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, які, також, були проігноровані головним державним виконавцем Барановою В.В., та до теперішнього часу не розглянуті.
Вимоги стягувача щодо порушень вимог Закону України «Про звернення громадян» суд вважає необґрунтованими та в цій частині відмовляє в задоволені скарги.
Стягував обґрунтовує в цій частині вимоги з посилання на Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 р. N 24-152/0/4-13, яким надано роз'яснення, що під час розгляду скарг на дії державного виконавця судам слід керуватися зокрема і ЗУ «Про звернення громадян».
Проте вказаний Лист був доведений до відома в січні 2013 року, та при прийнятті ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII внесено зміни до ст. 12 ЗУ «Про звернення громадян», відповідно до змісту якої на час подання заяв стягувача та розгляду скарги - дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".
З наданих копій заяв та клопотань, поданих до виконавчої служби стягувачем, вбачається, що фактично ставились питання щодо вчинення виконавчих дій державним виконавцем, виконання свої обов'язків та реалізацію наданих прав, вирішення інших питань, які прямо визначені законом для виконання рішення суду та виконавець зобов'язаний в силу п.3 ч.2 ст. 18 Закону, розглядати в установлені законом строки заяви клопотання.
Проте державним виконавцем повністю ігноруються вимоги законодавства.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що вище вказані звернення стягувача від 07.07.2020 та від 06.10.2020 до органу ВДВС досі головним державним виконавцем Барановою В.В. не розглянуті, на адресу ОСОБА_1 , або її представника нічого не надходило, дані доводи головним державним виконавцем не спростовані.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.
Слід зазначити, що на примусовому виконанні перебуває виконавчий документ про стягнення аліментів на дитину, тому всі дії незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Проте жодних дій під час виконавчого провадження не здійснюється тривалий час, не вживаються заходи щодо обмежень та вирішення питань про притягнення боржника до відповідальності, що передбачено саме для спонукання боржника виконувати свої зобов'язання. Не здійснюється розмір заборгованості за аліментами,за наявності якої виникають правові наслідки, визначені законодавством, як права стягувача щодо захисту прав дитини та обмеження боржника. Як визначено сімейним законодавством, аліменти є власністю дитини, а невиконання рішення суду та невжиття заходів державним виконавцем своєчасно та в повному обсязі порушує права та інтереси дитини.
Таким чином, суд погоджується із доводами скаржника щодо неправомірності бездіяльності головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової В.В. у виконавчому проваджені №39374187 з примусового виконання виконавчого листа №2-963/11виданого 22.02.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова, та знаходить вимоги скарги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в частині порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження».
В силу ст.. 453 ЦПК України, про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 260, 447-453 ЦПК України, ст. ст. 1, 5, 10, 13, 15, 18, 19, 26, 28, 36, 48, 50, 70, 71, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст.15, 20 ЗУ «Про звернення громадян», ст. ст. 19,129, 129-1 Конституції України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової Вікторії Володимирівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової Вікторії Володимирівни у виконавчому провадженні № 39374187 щодо не виконання вимог ст.ст. 10,18,71 Закону України «Про виконавче провадження» неправомірною.
Зобов'язати головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранову Вікторію Володимирівну здійснити у виконавчому провадженні № 39374187 певні виконавчі дії, передбачені ст.ст. 10,18,71 Закону України «Про виконавче провадження», розглянути заяви стягувача ОСОБА_1 від 07 липня 2020 року та від 06 жовтня 2020 року.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повтний текст скарги складено 16.02.2021 року.
Суддя С.О. Рубіжний