Справа № 694/200/21 Провадження №1-кс/694/114/21
09.02.2021 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , з участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про встановлення процесуальних строків,
До Звенигородського районного суду Черкаської області 05.05.2021 р. надійшла зазначена заява, в якій ОСОБА_3 просить визначити слідчому, групи слідчих Шполянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020250300000287 від 05 червня 2020 року, достатній строк для вчинення процесуальний дій.
Заява мотивована тим, що слідчими Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020250300000287 від 05 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.191 КК України. 10.08.2020р. в Шполянському ВП ГУНП в Черкаської області зареєстровано клопотання, про доступ до реєстраційних документів з можливістю вилучення реєстраційної справи ПАТ «Швейна фабрика Лібовнера» код 05468015, що знаходяться на зберіганні в державного реєстратора Шполянської РДА, яке в визначений законом строк не було розглянуто. 21.08.2020р. зазначена бездіяльність слідчих була оскаржена до Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури, в подальшому слідчому судді Шполянського районного суду, який судовим рішенням від 02.09.2020р по справі №710/723/20 зобов'язав процесуальних керівників, які входять до складу групи прокурорів Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури розглянути скаргу від 21.08.2020 року в межах розумних строків. Постановою слідчого Шполянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 03.09.2020р відмовлено в задоволенні клопотання, яка Ухвалою слідчого судді Шполянського районного суду по справі №710/723/20 від 16.09.2020р. скасована. В подальшому у вказаному кримінальному провадженні слідчий СВ Шполянського ВП Смілянського ВП ГУНП ОСОБА_4 , звернувся до Шполянського районного суду Черкаської області про тимчасовий доступ до інформації, однак у задоволенні клопотання йому було відмовлено в зв'язку з тим, що слідчий суддя дійшов висновку про те, що слідчий не довів наявності достатніх підстав вважати, що документи про які йдеться в клопотанні, перебувають або можуть перебувати у володінні юридичної особи Шполянської районної ради, яка вже припинила свою діяльність з початком роботи Звенигородської районної ради і ніколи не мала відношення до реєстраційних дій. Заявник вважає, що слідчі свідомо вчиняли та вчиняють дії направлені на свідоме затягування процесу досудового розслідування та їх дії кваліфікуються за ст. 376 КК України. В зв'язку з тим, що клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів містило суттєві недоліки заявник звернувся до керівника Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури з клопотанням про надання процесуальної оцінки щодо можливого вчинення кримінального правопорушення слідчими Шполянського ВП. ОСОБА_3 зазначає, що в поданому клопотанні він, як потерпілий, обґрунтував необхідність в доступі матеріалів, оскільки зазначена інформація необхідна для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, які встановити іншим способом на цей час неможливо, а тому є необхідність зобов'язати слідчого вчинити відповідіні процесуальні дії, а саме подачі клопотання про доступ до матеріалів з врахуванням недоліків зазначених в судовому рішенні.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 05.02.2021 р. призначення судді не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
08.02.2021 року відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді справа передана слідчому судді ОСОБА_1
08.02.2021 року було призначено судовий розгляд заяви на 09.02.2021 року.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив задоволити. Пояснив, що 10.08.2020р. ним було подано клопотання до Шполянського ВП ГУНП в Черкаській області про доступ до реєстраційних документів з можливістю вилучення реєстраційної справи ПАТ «Швейна фабрика Лібовнера», що знаходяться на зберіганні в державного реєстратора Шполянської РДА, вказане клопотання не було розглянуте і ухвалою слідчого судді Шполянського районного суду було зобов'язано розглянути вказане клопотання слідчого. Разом з тим на сьогоднішній день слідчим не вчинено жодних дій по розгляду даного клопотання.
Слідчий в судове засідання не з'явився. Прокурор подав до суду клопотання про розгляд скарги без його участі. Надав для огляду в судовому засіданні матеріали кримінального провадження. Просив у задоволенні скарги відмовити у зв'язку з її необґрунтованістю.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про проведення негласних (розшукових) дій, та в суд і під час судового провадження є обов'язковим. У разі відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Клопотань від учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування не надходило, відтак фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує правового регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Так, подання скарги на рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування, має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, задля чіткого та імперативного визначення процедур та запобігання свавільного використання владними органами своїх повноважень та забезпечення умов справедливого судочинства.
Так, права та свободи людини і громадянина, у відповідності до ст. 55 Конституції України, захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Чинним КПК України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України можуть бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Отже, законодавцем визначена наявність зв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, який є вичерпним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені : бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Тому, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, яку вони зобов'язані вчинити у відповідності до КПК України і ця процесуальна дія має бути вчинена у строки, визначені КПК України.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь - яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання.
Як зазначено в Узагальненні ВССУ від 12.01.2017 « Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», згідно з ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 КПК з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 КПК. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Слідчим суддям необхідно враховувати, що якщо особа звернулась із клопотанням про проведення слідчої (розшукової) дії, однак воно залишилось без реагування або без належного реагування (наприклад, не було розглянуте або було розглянуте в частині) слідчого, то в такому випадку правомірним є оскарження такої бездіяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК. Однак, якщо клопотання розглянуто, а в його задоволенні було відмовлено, то така відмова є предметом оскарження винятково відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК.
Зі змісту скарги вбачається що скаржник просить встановити слідчому розумний строк для вчинення відповідної процесуальної дії, а саме звернення до слідчого судді із клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів.
Слід зважати і на те, що бездіяльність стосовно відсутності реагування на відповідні клопотання про вчинення певних процесуальних, зокрема слідчих (розшукових) дій, може бути предметом оскарження лише тоді, коли скаржник попередньо ініціював вчинення таких дій, звертаючись з відповідним клопотанням до слідчого.
Разом з тим матеріали кримінального провадження, які були надані слідчими на огляд не містять вказаного клопотання, так само і скаржник у судовому засіданні не надав копії вказаного клопотання.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Шполянського районного суду Черкаської області від 16.09.2020 т.в.о. старшого слідчого СВ Шполянського ВП Смілянського ВП Гунп в Черкаській області було зобов'язано повторно розглянути вказане клопотання.
У матеріалах кримінального провадження міститься клопотання про тимчасовий доступ до інформації направлене слідчим ОСОБА_4 до слідчого судді Шполянського районного суду Черкаської області, відповідно до якого слідчий на виконання вимог клопотання заявника просить надати тимчасовий доступ до зазначеної заявником інформації. Проте у задоволенні даного клопотання ухвалою Шполянського районного суду від 23.12.2020 було відмовлено.
Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим фактично виконано як вимогу заявника - подане відповідне клопотання про тимчасовий доступ до інформації, так і вимоги ухвали Шполянського районного суду від 16.09.2020р.
Згідно зі ст. 40 КПК України слідчий, серед іншого, наділений повноваженням приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відтак слідчий суддя не має право втручатися у дискреційні повноваження слідчого, оскільки жодного обов'язку вчиняти певну процесуальну дію чи приймати процесуальне рішення у останнього не виникло.
При таких обставинах, скарга потерпілого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про встановлення процесуальних строків - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 09 лютого 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1